Постанова

від 22.08.2014 по справі 826/11072/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/231 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И (в порядку скороченого провадження) м. Київ 22 серпня 2014 року                    10:05                             № 826/11072/14 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції у Дніпровському  районі Головного управління Міндоходів у  м.Києві до  Приватного підприємства "Філда" про  стягнення заборгованості в розмірі 1 231,87 грн., В С Т А Н О В И В: Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Філда" (далі - відповідач) про стягнення коштів в розмірі 1 231,87 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2014 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/11072/14. Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.214 про відкриття скороченого провадження у справі № 826/11072/14 31.07.2014 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: 02121, м. Київ, вул. Вербицького, 30-А. Однак, конверт з вказаною ухвалою повернувся до суду за закінченням терміну зберігання. Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відтак, враховуючи, що судове рішення не було вручено відповідачу з незалежних від суду причин, суд дійшов до висновку, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.214 про відкриття скороченого провадження у справі № 826/11072/14 вважається врученою відповідачу. Відповідно до ч. 4 ст. 1832 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. З огляду на викладене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів. Частиною ч. 6 ст. 1832 КАС України встановлено, що у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначаються: 1) дата, час та місце її прийняття; 2) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який прийняв постанову; 3) ім'я (найменування) сторін; 4) предмет адміністративного позову; 5) положення закону, якими суд керувався і на підставі яких задоволено позов; 6) висновок суду про повне або часткове задоволення чи відмову у задоволенні вимог адміністративного позову з посиланням на досліджені судом докази; 7) розподіл судових витрат; 8) обов'язок відповідача виконати постанову негайно, крім постанови в адміністративній справі, передбаченій пунктом 2 частини першої цієї статті; 9) строк набрання постановою законної сили та порядок її оскарження. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне. Положення закону, якими суд керувався і на підставі яких задоволено позов: Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який відповідно до п. 1.1 ст. 1 цього Кодексу регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Пунктом 15.1 ст. 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.   Податковим зобов'язанням в розумінні ПК України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України). У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України “грошове зобов'язання платника податків” - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України). Пунктом 58.1 ст. 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Згідно п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.    Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання  набуває статусу податкового боргу. Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Підстави виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у визначеному позивачем розмірі, а також дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджуються: Витягом з ЄДР, інформацією про банківські рахунки, обліковою карткою платника податків, актом про неможливість вручення податкової вимоги, корінцем податкової вимоги разом з копією конверту, податковою декларацією, повідомленням про взяття на облік за неосновним місцем обліку. На день розгляду справи сума податкового боргу відповідачем погашена не була. Доказів оскарження податкової вимоги, погашення податкового боргу за цією податковою вимогою відповідачем або звернення до органу державної податкової служби із заявами про розстрочення/відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу до суду не надано. Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 ПК України, є виключно органи державної податкової служби. Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Зокрема, підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 ПК України). Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України). Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3  ст. 95 ПК України). Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог. Згідно п. 8 ч. 6 ст. 1832 КАС України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно. Відповідно до положень ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають. Керуючись ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 1832, ст. 186, ст. 254, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – П О С Т А Н О В И В: 1. Адміністративний позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з приватного підприємства "Філда" (код ЄДРПОУ 23392860, місцезнаходження: 02121, м. Київ, вул. Вербицького, 30-А) суму податкової заборгованості в розмірі 1   231,87 грн. (одна тисяча двісті тридцять одна грн. 87 коп.) до Державного бюджету України (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, банк одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005). 3. Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають. 4. Постанова суду підлягає негайному виконанню. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.       Суддя                                                                                                Н.В. Клочкова