Ухвала

від 03.09.2014 по справі 805/6114/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 року справа №805/6114/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Гайдар А.В.,

судді: Шальєва В.А.,

Яковенко М.М.,

за участю секретаря судового засідання Левченко Г.О.,

за участю

представника позивача Родікова Е.Ю. (за довіреністю)

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року по адміністративній справі № 805/6114/14 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресс-СК» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року по адміністративній справі № 805/6114/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСС-СК» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Донецьку ГУ Міндоходів у Донецькій області, щодо коригування даних податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСС-СК», стосовно податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податкового кредиту по податку на додану вартість у АІС «Податковий блок» які було зроблено на підставі Актів № 196/05-64-15-01/38587003 від 28.03.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРОГРЕСС-СК» (код за ЄДРПОУ38587003) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.12.2013 р по 28.02.2014 р», № 151/05-64-15-01/38587003 від 14.03.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРОГРЕСС-СК» (код за ЄДРПОУ38587003) по взаємовідносинам з ТОВ «ОПТІ-ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ38322492), ПП «Буковина сонячна» (код за ЄДРПОУ35591148), ТОВ «ЛАНТАНГРУП» (код за ЄДРПОУ38517711) за період з 01.04.2013 р по 31.08.2013 р.», № 220/22-02/38587003 від 28.03.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРОГРЕСС-СК» (код за ЄДРПОУ38587003) щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Буковина сонячна» (код за ЄДРПОУ35591148) за серпень 2013 р.» з податку на додану вартість. Зобов'язано ДПІ у Київському районі м. Донецьку ГУ Міндоходів у Донецькій області вилучити з АІС «Податковий блок» зроблені коригування даних податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСС-СК», стосовно податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податкового кредиту по податку на додану вартість та поновити дані податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСС-СК» у АІС «Податковий блок» стосовно податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податкового кредиту по податку на додану вартість які були вилучено на підставі Актів № 196/05-64-15-01/38587003 від 28.03.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРОГРЕСС-СК» (код за ЄДРПОУ38587003) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.12.2013 р по 28.02.2014 р», № 151/05-64-15-01/38587003 від 14.03.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРОГРЕСС-СК» (код за ЄДРПОУ38587003) по взаємовідносинам з ТОВ «ОПТІ-ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ38322492), ПП «Буковина сонячна» (код за ЄДРПОУ35591148), ТОВ «ЛАНТАНГРУП» (код за ЄДРПОУ38517711)за період з 01.04.2013 р по 31.08.2013 р.», № 220/22-02/38587003 від 28.03.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРОГРЕСС-СК» (код за ЄДРПОУ38587003) щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Буковина сонячна» (код за ЄДРПОУ35591148) за серпень 2013 р.» з податку на додану вартість. (арк.справи 121-124)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач - державна податкова інспекція у Київському районі м.Донецька головного управління Міндоходів у Донецькій області звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (арк.справи 125-129).

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, та вважав що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване і підстав для його скасування немає.

За правилами частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представника позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСС-СК» (Далі за текстом,- ТОВ «ПРОГРЕСС-СК»), є юридичною особою, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі контролюючий орган), - є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, згідно ст. 48 КАС України здатна особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідачем, як контролюючим органом, за результатами проведеної зустрічної звірки ТОВ «ПРОГРЕСС-СК» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками, контрагентами-покупцями за період з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року, встановлені порушення та складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 28.03.2014 року № 196/05-64-15-01/38587003.

Згідно висновків акту звірки від 28.03.2014 року № 196/05-64-15-01/38587003 з боку позивача встановлені порушення:

документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із контрагентами постачальниками, контрагентами-покупцями за період з 01.1.2014 року по 28.02.2014 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки;

п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі-ПКУ), позивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками всього на суму ПДВ 11307928 гривень, в т.ч. за січень 10550983 грн., за лютий 2014 року 756 945 грн.;

п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 ПКУ, позивачем завищені податкові зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами-покупцями всього на суму ПДВ 12163530 грн.;

п. 44.1 ст. 44, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10, ст. 201, п. 198.6 п. 198.3 ст. 198, п. 185.1 ст. 185 ПКУ, позивачем завищено податковий кредит в сумі 6 116 135 грн. в. т.ч. ПДВ 1019356 грн. з контрагентами ТОВ «Пропан-Трейд», ТОВ «Євростандарт-Автогаз», ТОВ «Естеті кометік», ТОВ «Промбуд Д».

За результатами проведеної зустрічної звірки ТОВ «ПРОГРЕСС-СК» по взаємовідносинам з ТОВ «Опті-Трейд», ПП «Буковина Сонячна», ТОВ «Лантангруп» за період з 01.04.2013 року по 31.08.2013 року складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки № 151/05-64-15-01/38587003 від 14.03.2014 року.

Згідно висновків акту звірки № 151/05-64-15-01/38587003 від 14.03.2014 року з боку позивача встановлені порушення:

документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Опті-Трейд», ПП «Буковина Сонячна», ТОВ «Лантангруп» за період з 01.04.2013 року по 31.08.2013 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки;

п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198 ПКУ у вигляді завищення суми податкового кредиту з контрагентами-постачальниками всього на суму 1 501 757,06 гривень по взаємовідносинам з ТОВ «Опті-Трейд», ПП «Буковина Сонячна», ТОВ «Лантангруп»;

п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 ПКУ, платником завищено податкові зобов'язання з контрагентами-покупцями згідно додатку № 1.

За результатами проведеної зустрічної звірки ТОВ «ПРОГРЕСС-СК» щодо підтвердження господарських відносин із ПП «Буковина Сонячна», за серпень 2013 року, складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки № 220/22-02/38587003 від 28.03.2014 року.

Згідно висновків акту звірки № 220/22-02/38587003 від 28.03.2014 року з боку позивача встановлені порушення у вигляді розбіжностей між сумою ПДВ, що включена до складу податкових зобов'язань контрагента, та сумою ПДВ, що включена до складу податкового кредиту позивача на суму 334339,64 гривень.

Відповідач необґрунтовано сформував висновки акту перевірки, оскільки надав перевагу суб'єктивним обставинам та вибірково оцінив докази, що були використані ним при проведенні перевірки.

Таким чином, контролюючий орган, сформував висновки акту перевірки на підставі даних, які знаходься у справі позивача, автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів Міністерства доходів і зборів України, зокрема «Податковий блок», без урахування первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів, враховуючи обставини відсутності у акті перевірки відомостей щодо визнання в установленому законом порядку недійсними первинних документів, що стосуються предмету спору, приходить до висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки.

Зазначена правова позиція суду узгоджується з думкою Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалі від 21.10.2013 року у справі № К/800/11510/13.

Крім того, висновки актів зустрічних звірок обґрунтовуються актами перевірки контрагентів позивача, якими встановлено відсутність у них необхідних умов для реального настання трудових ресурсів необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Колегія суддів не погоджується із відповідачем у цій частині, оскільки така позиція суперечить принципу індивідуалізації відповідальності, закріпленому у частині другій статті 61 Конституції України, коли один суб'єкт господарювання звільнений від відповідальності за дії або бездіяльність іншого суб'єкта господарювання.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди-покупця (орендаря) товару (робіт послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дій порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків.

До того ж податковим органом не наведено жодної правової норми, яка передбачає встановлення такої відповідальності взагалі, або у даному спірному випадку.

Наведена правова позиція цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що якщо національні органи влади за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним із сплатою ПДВ, який нараховується з операції в ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовує заходи відповідальності до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, що перебував поза контролем такого отримувача та відносно якого у останнього не було засобів відстеження та забезпечення виконання зобов'язань, то органи влади виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 19.11.2010 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, та від 21.01.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідачем не доведена можливість позивача бути обізнаним про ймовірні порушення у діяльності його контрагента, а тому він не може нести будь-яку відповідальність пов'язану з цим.

Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо не прийняття до уваги доводів контролюючого органу щодо відсутності позивача за юридичною адресою, з наступних підстав.

Згідно витягу з ЄДР ТОВ «ПРОГРЕСС-СК» знаходиться в стадії припинення, голова комісії з припинення Хоменко Олександр Миколайович, адреса: 85104, Донецька область, м. Добропілля, м. Білозерське, вул. Південна, б. 13, к. 1 (а.с.32-33). При цьому дата вказаних записів в ЄДР передують датам проведення перевірок.

Таким чином, станом на момент проведення перевірок, контролюючий орган був обізнаний про обставини призначення головою комісії з припинення Хоменко О.М.

Разом з тим, контролюючий орган не надав суду доказів направлення запитів про надання пояснень та документального підтвердження на адресу голови комісії з припинення або ліквідатора.

Судами як першої, так і апеляційної інстанцій достовірно встановлено, що податкові повідомлення-рішення у відношенні позивача, на підставі довідки зустрічної звірки, контролюючим органом не приймались.

Згідно інформації, наданої до суду відповідачем, результати актів зустрічних звірок ТОВ «ПРОГРЕСС-СК», які оформлено актом перевірки, відображено в АІС «Податковий блок» шляхом внесення корегування показників податкової звітності ТОВ «ПРОГРЕСС-СК».

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що законні інтереси позивача порушено неправомірними діями відповідача у вигляді внесення змін (коригування) до АІС на підставі актів звірки.

Захист порушеного права в свою чергу має бути пов'язаний із встановленням конкретних фактів відсутності у його діяльності порушень податкового або будь-якого іншого законодавства через формування своєї бухгалтерської та податкової звітності з урахуванням нікчемних правочинів, а також спростуванням висновків акту перевірки, який є службовим документом і є носієм доказової інформації щодо зафіксованих порушень та може бути використаний для аналогічних коригувань податкової звітності його постійних контрагентів, що потягне негативні наслідки для позивача у вигляді відмови з боку цих контрагентів від подальшої співпраці, тощо.

Основним завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції обґрунтовано вважає такий інтерес законним та таким, що може бути самостійним об'єктом судового захисту.

Спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань (станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначений Податковим кодексом України.

Згідно п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПКУ,- контролюючі органи, мають право зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.п. 14.1.156. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України,- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Оскільки у даному спірному випадку податкові повідомлення-рішення не приймались, та відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, колегія суддів вважає дії податкового органу у вигляді внесення змін до інформаційних баз неправомірними.

Орган ДПС не може самостійно внести зміни до АІС, оскільки, декларуючи податкові зобов'язання та податковий кредит, платник податків має право на те, щоб задекларовані ним показники відповідали показникам, відображеним в електронній базі податкової звітності.

Підставами для здійснення коригування посадовими особами податкового органу є встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності на паперових носіях; узгоджене податкове повідомлення-рішення та рішення суду, яким змінено суми ПДВ.

При цьому акт перевірки сам по собі не є підставою для коригування в електронній базі даних податкової звітності задекларованих платником податків.

Таким чином, коригування показників податкової звітності позивача (у т.ч. з ПДВ) за ініціативою податкового органу призводить до розбіжностей в автоматизованих системах та відповідно стає підставою для проведення перевірок контрагентів позивача, що негативно впливає на його господарську діяльність.

Інформаційні бази (автоматизовані системи) створені не лише для службового користування, у зв'язку з чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту платника податків порушує його права та інтереси, оскільки за положеннями статті 74 ПК України, ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача по коригуванню задекларованих платником податків (позивачем) показників у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку наявні висновки акту звірки про встановлені порушення податкового законодавства, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, яке б було прийнято за наслідками порушень, встановлених актом перевірки.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на те, що він діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного податкового законодавства, та зазначає, що єдиною підставою для внесення змін до АІС «Податковий блок», якими коригуються задекларовані показники, є наявність грошових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства. Тому у відповідача не було відповідного права коригувати позивачеві показники податкового кредиту та податкові зобов'язання.

Висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути відтворений податковим органом після визначення платникові грошових зобов`язань у встановленому законом порядку. У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин, доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних наслідків, зокрема, у вигляді виключення з бази задекларованих ним даних, до моменту донарахування йому грошового зобов`язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірність своїх дій щодо внесення до АІС коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача та не навів жодних правових підстав щодо можливості коригування контролюючим органом показників податкового зобов'язання та податкового кредиту платника податків на підставі висновків акту перевірки.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року - залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 4 вересня 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя А.В.Гайдар

Судді В.А. Шальєва

М.М.Яковенко