Ухвала

від 24.06.2014 по справі 872/13599/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2014 рокусправа № 804/7532/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Макарова І. О. (дов. від 20.06.2014 р.)

- Лущик І. А. (дов. від 20.06.2014 р.)

відповідача: - Копань А. В. (дов. від 14.02.2014 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року

у справі № 804/7532/13-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління у Дніпропетровській області, в якому просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2013 №0000220172.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом не дотримано норми чинного законодавства, що є підставою для визнання перевірки незаконною. Позивач зазначає, що наявність в інформаційній базі податкового органу інформації про відсутність контрагента позивача за місцезнаходженням та анулювання свідоцтва платника податку не є підставою для нарахування податкових зобов'язань, оскільки практикою Верхового суду України чітко передбачено, що платник податків не повинен відповідати за дії контрагентів при відсутності вини з його сторони. Також, позивач зазначає, що висновки податкового органу про відсутність документів, які підтверджують факт перевезення товарів, спростовується наявними підтверджуючими документами, що свідчить про відсутність правових підстав для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000220172 від 12.02.2013.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на підтвердження реальності проведеної господарської операції з контрагентом ПП «Ейплінг» позивачем не надано документів, що підтверджують перевезення товарів. Відповідач вказує, що на дату складання акту перевірки ПП «Ейплінг» має стан 8 «До ЄДР внесено статус про відсутність за місцезнаходження», а відтак фінансово-господарська угода, укладена між позивачем та ПП «Ейплінг», здійснена поза межами правового поля та без наміру створення реальних правових наслідків. До того ж, операції позивача не підтверджуються з урахуванням реального часу на фактичне здійснення операцій, місцезнаходження майна виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів. Крім того, відповідачем не встановлено в ході проведення перевірки факту передачі товарів від ПП «Ейплінг» до позивача у зв'язку з відсутністю акту приймання-передачі товару.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечують. У поданих запереченнях на апеляційну скаргу зазначають, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача за період з 01.09.2010 по 30.09.2010 з питань взаємовідносин з ПП «Ейплінг» (код ЄДРПОУ 36960599), за результатами якої складено акт №493/172/НОМЕР_1 від 28.01.2013.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за вересень 2010 року, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 24731,56 грн. та недодержання вимог ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216, ст.662, ст.665 Цивільного кодексу України - в момент вчинення правочини не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, а саме: по правочинах, здійснених позивачем при придбанні та продажу товарів (послуг), товар (послуги) не був переданий.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000220172 від 12.02.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 30914,45 грн., в тому числі за основним платежем - 24713,56 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6182,89 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону).

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно абз.1 п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2010 між позивачем (Замовник) та ПП «Ейплінг» (Постачальник) укладено договір №29/07-1, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти товар (автозапчастини) на умовах цього договору. Згідно з пунктами 3.1 та 3.4 договору поставка товару здійснюється окремими партіями у відповідності до заявок Покупця у строки, погоджені сторонами; поставка товару Покупцю здійснюється на складі Постачальника (при самовивозі товару Покупцем) або на складі Покупця (при доставці товару Постачальником). Відповідно до п.4.3. договору оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Фактичне виконання договору підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними - №6681 від 24.09.2010 на загальну суму 23086,75 грн., в т. ч. ПДВ - 3847,79 грн., №6480 від 16.09.2010 на загальну суму 29193,44 грн., в т. ч. ПДВ - 4865,57 грн., №6430 від 14.09.2010 на загальну суму 33051,20 грн., в т. ч. ПДВ 5508,53 грн., №6284 від 08.09.2010 на загальну суму 33574,09 грн., в т. ч. ПДВ 5595,68 грн., №6156 від 03.09.2010 на загальну суму 29483,92 грн., в т. ч. ПДВ 4913,99 грн.; видатковими накладними - №6156 від 03.09.2010 на загальну суму 29483,92 грн., №6681 від 24.09.2010 на загальну суму 23086,75 грн., №6480 від 16.09.2010 на загальну суму 29193,44 грн., №6430 від 14.09.2010 на загальну суму 33051,20 грн., №6284 від 08.09.2010 на загальну суму 33574,09 грн.; товарно-транспортними накладними - №143 від 09.09.2010, №138 від 03.09.2010, №150 від 16.09.2010, №148 від 14.09.2010, №153 від 24.09.2010.

Виходячи із змісту вказаних документів вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені ПП «Ейплінг» у відповідності до вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На момент укладення та реалізації договору поставки контрагент позивача ПП «Ейплінг» мав зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Посилання відповідача на той факт, що правочин між позивачем та ПП «Ейплінг» не створює юридичних наслідків та здійснений без мети настання реальних наслідків не приймається колегією суддів до уваги зважаючи на наступне.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентомдотримані. Також господарські зобов'язання поставки не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з поставки товарів, виконання робіт відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Дії позивача та його контрагента, вчинені на виконання договору поставки, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду (договорів підряду).

Також укладений позивачем з ПП «Ейплінг» договір не містить умов та ознак, які б свідчили про його суперечність інтересам держави та суспільства або порушувала публічний порядок.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку сторони договору перевіряти повноваження контрагента на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів, як і не передбачено відповідальності сторони договору за порушення її контрагентом вимог чинного законодавства при укладанні договору. У тому випадку, якщо не доказано обізнаності сторони договору про факт порушення законодавства його контрагентом на момент укладання договору, вважається, що така сторона діяла правомірно.

Колегією суддів встановлено, що укладений позивачем з ПП «Ейплінг» договір відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданою, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача - ПП «Ейплінг», які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Виявлені податковим органом обставини ґрунтуються лише на припущеннях, при цьому жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти щодо порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача та був обов'язковим для застосування на всій території України, відповідачем не наведений, в матеріалах справи відсутній.

Щодо посилання відповідача на відсутність документів, які підтверджують перевезення товару, колегія суддів зазначає, що вказані висновки спростовуються наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Зазначення в акті перевірки на той факт, що позивач на запит ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська від 02.04.2012 № 4071/6/173 не надав первинні документи, а саме: квитанції, банківські виписки тощо, товарно-транспортні накладні, дорожні листи вантажного автомобіля, підтверджуючих взаємовідносини з ПП «Ейплінг», колегія суддів не приймає до уваги.

Позапланова невиїзна перевірка позивача розпочата згідно наказу № 479 від 22.01.2013, підставою для проведення перевірки в акті перевірки зазначено пп.78.1.5 п.781 ст.78, ст.79 ПК України. Перевірка розпочата у зв'язку з розбіжностями по додатку 5 по підприємству ПП «Ейплінг».

Відповідно до ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

За правилами п.85.6 ст.85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій(службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, не вбачається, що запит ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська від 02.04.2012 № 4071/6/173 пов'язаний з предметом позапланової невиїзної перевірки позивача, що оформлена актом від 28.01.2013, крім того, відповідачем не засвідчено факт відмови підприємця надати зазначені вище податковим органом первинні документи.

Отже не дослідження в ході перевірки всіх первинних документів, складених на підтвердження здійснення позивачем господарських операцій з ПП «Ейплінг», не є підставою для правомірності висновків податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства.

Також не приймається колегією суддів до уваги посилання відповідача на стан контрагента ПП «Ейплінг» 8 «До ЄДР внесено статус про відсутність за місцезнаходження» як на підставу визнання фінансово-господарської угоди такої, що здійснена поза межами правового поля та без наміру створення реальних правових наслідків, оскільки як вже було встановлено вище, на момент укладання та виконання договору поставки контрагента позивача - ПП «Ейплінг» було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було платником податку на додану вартість.

Посилання податкового органу на відсутність у вказаного підприємства необхідних ресурсів в даному випадку не впливають на реальність здійснених господарських операцій з поставки товару; вказані обставини не знаходяться в прямому зв'язку між собою. Крім того, наведені податковим органом обставини щодо відсутності реальної можливості поставити товар в установленому порядку, як того вимагає ст.ст.70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведені.

Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що позивачем виконані всі умови для віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту з операцій купівлі-продажу з ПП «Ейплінг», у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі № 804/7532/13-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко