Ухвала

від 01.09.2014 по справі 820/10468/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 р.Справа № 820/10468/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. по справі № 820/10468/14

за позовом Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Приватного підприємства Науково-виробничої фірми "Дорожні Технології"

про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства Науково-виробничої фірми "Дорожні Технології", в якому просила суд припинити юридичну особу Приватного підприємства Науково-виробничої фірми "Дорожні технології".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до Витягу від 06.03.2014 року Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі по тексту - ЄДР) Приватне підприємства Науково-виробнича фірма "Дорожні технології" (код 32053425) зареєстрована як юридична особа з 09.07.2002 року; відомості про перебування юридичної особи у процесі провадження справи про банкрутство, санації, у процесі припинення, про припинення юридичної особи - відсутні; місцезнаходження юридичної особи: 64282, Харківська обл., Балаклійський район, село Петрівське, вул. Молодіжна, буд.5.

28.02.2014 року за № 14471430011000936 до ЄДР внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Згідно картки про ідентифікаційні дані, наданої до суду позивачем, відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області з 03.04.2014 року (відмітка про перехід з іншої ДПІ).

За даними позивача, Приватне підприємства Науково-виробнича фірма "Дорожні технології" не має заборгованості зі сплати податків (довідка №2640/10/25-023 від 19.05.2014 року).

Відповідно до Довідки від 02.06.2014 р. за №2990/10/20-01-18, останню податкову звітність відповідачем було надано 20.12.2013 року до ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, протягом 2014 року податкова звітність відповідачем не подавалась.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що у позивача відсутнє права на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи за тієї підстави, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців міститься запис про відсутність юридичної особи за вказаним нею місцезнаходженням.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статей 42, 45 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється у будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва визначається цим (Господарським) Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України) - юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в т.ч. у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, а в ч. 2 цієї статті передбачено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у п. 2 ч. 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до статті 33 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, у числі інших, є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням ( ч. 2 ст. 38 Закону №755-IV).

Слід відзначити, що вказаною правовою нормою не визначено коло осіб, які мають право звернутись до суду з позовом про припинення юридичної особи з наведеної підстави.

Разом з тим пунктом 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України визначено функції, які виконують контролюючі органи, а саме: контроль за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів; реєстрація та ведення обліку платників податків, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; проведення диференціації платників податків.

Отже, відповідно до вищенаведеної норми права компетенція органів доходів і зборів полягає саме у адмініструванні податків і зборів.

Положеннями п.п. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Вказана норма кореспондує з приписами пункту 67.2 статті 67 ПК України, якою передбачається, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення, зокрема, щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Аналіз положень статей 20, 21, 67 ПК України дає підстави для висновку про те, що органи державної податкової служби мають право звертатись до суду у встановленому законом порядку з вимогами про припинення юридичної особи , але не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Таке право органи доходів і зборів мають право реалізувати лише у тих випадках, коли звернення до суду з позовом зумовлено необхідністю виконання покладених на них завдань і функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою ці повноваження надані.

Наведеними вище нормами права, у тому числі і п.67.2. ст. 67 Податкового кодексу України, на який позивач посилається, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, не визначене право податкового органу звертатись до суду з вимогою про припинення юридичної особи за тієї підстави, що у ЄДР міститься запис про відсутність юридичної особи за вказаним нею місцезнаходженням.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що посилання позивача на наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, як на підставу для припинення юридичної особи відповідача, є безпідставними.

Відповідно до ст. 184 ПК України, факт відсутності суб'єкта права - платника податків за адресою місцезнаходження згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є підставою для прийняття органом доходів і зборів рішення про анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість.

Отже, виявлення факту відсутності платника податків за місцезнаходженням за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є підставою для реалізації податковим органом законодавчо встановленої управлінської функції шляхом прийняття рішення про анулювання реєстрації такого платника податку на додану вартість.

Аналіз положень статей 20, 21 Податкового кодексу України щодо контрольних функцій податкової служби та частини 2 статті 38 Закону України №755-IV дає підстави суду для висновку про те, що органи державної податкової служби мають право звертатись з вимогами про припинення юридичної особи лише у разі, якщо підставою для позову є неподання суб'єктом підприємництва до податкової служби протягом року податкових декларацій, документів фінансової звітності у відповідності до вимог законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача відсутнє права на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи за тієї підстави, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців міститься запис про відсутність юридичної особи за вказаним нею місцезнаходженням, а тому вимога позивача про припинення підприємницької діяльності відповідача є нормативно необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року по справі № 820/10468/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. по справі № 820/10468/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С.