Постанова

від 02.09.2014 по справі 808/5184/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року (11 год. 45 хв.) Справа № 808/5184/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріалтехнопром», м. Запоріжжя

про: стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках та за рахунок готівки, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач або ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріалтехнопром» (далі - відповідач або ТОВ «Індустріалтехнопром»), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріалтехнопром» у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків в сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 44 550,00 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що ТОВ «Індустріалтехнопром» має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 44 550,00 грн., який виник в результаті несплати в повному обсязі у передбачені чинним законодавством строки суми податкового зобов'язання самостійно визначеного відповідачем, згідно поданої до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість від 20.08.2013 № 1300018753 за липень 2013 року. Вказує, що позивачем вживались, передбачені нормами податкового законодавства, заходи щодо стягнення з ТОВ «Індустріалтехнопром» податкового боргу, однак, направлена на адресу відповідача податкова вимога від 19.12.2013 № 388-11, залишилась без виконання. Враховуючи, що заборгованість відповідача залишається не сплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.08.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/5184/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2014.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Судова повістка отримана уповноваженою особою позивача 27.08.2014, про що свідчить долучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

02.09.2014 позивачем по справі через канцелярію суду подано заяву (вх. № 33065) про розгляд справи за відсутності представника ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання 02.09.2014 представник відповідача також не з'явився. Поштова кореспонденція направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернулась до суду 28.08.2014 з відміткою відділення поштового зв'язку - «за зазначеною адресою не проживає».

Частиною 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст.ст. 33, 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

За приписами ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.02.2014, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріалтехнопром» (код ЄДРПОУ 35183758) зареєстроване як юридична особа 07.06.2007, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 1 103 102 0000 019527, за адресою: 69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вул. Патріотична, буд. 54.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України) визначено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За правилами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що 21.08.2013 ТОВ «Індустріалтехнопром» подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за липень 2013 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 44 595,00 грн.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Оскільки, сума задекларованого податкового зобов'язання не була сплачена відповідачем у встановлені законом строки, то вона набула статусу податкового боргу.

Як вбачається із наданої позивачем інтегрованої картки платника податків, на рахунках відповідача існувала переплата в сумі 45,00 грн., таким чином податковий борг ТОВ «Індустріалтехнопром» з податку на додану вартість за липень 2013 року згідно вищезазначеної податкової декларації становить 44 550,00 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми «Ю» від 19.12.2013 № 388-11 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 44 550,00 грн. Однак, кореспонденція повернулась до податкового органу з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового конверту.

Пунктом 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкова вимога вважається врученою відповідачу належним чином.

На даний час податкова вимога форми «Ю» від 19.12.2013 № 388-11 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її винесення заборгованість, яка рахується за відповідачем залишається не погашеною, про що свідчить надана ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області інтегрована картка платника податків та довідка про заборгованість ТОВ «Індустріалтехнопром» станом на момент розгляду справи.

Згідно з пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За приписами п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, а також доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, а також враховуючи, що всупереч вимогам чинного законодавства, заборгованість відповідача з податку на додану вартість у розмірі 44 550,00 грн. залишається не погашеною до бюджету, суд вважає позовні вимоги ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріалтехнопром» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках та за рахунок готівки, - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріалтехнопром» (69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вул. Патріотична, буд. 54, код ЄДРПОУ 35183758), у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, на користь Державного бюджету (одержувач - УК у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район, код платежу 14010100), код ЄДРПОУ 38025409, р/р 31118029700007, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 44 550,00 (сорок чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко