Ухвала

від 14.08.2014 по справі 872/18021/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2014 рокусправа № 804/14467/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року у справі №804/14467/13-а за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000572500, №000582500 від 28.08.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача, що господарські операції з придбання товарів, послуг позивачем у його контрагентів не є реальними, а лише в наявності оформлені первинні документи, оскільки правочини укладені з контрагентами є реальним, що посвідчується відповідними первинними документами. Крім того, позивач самостійно перевіряв контрагентів щодо правосуб'єктності контрагентів на час виконання угод, а тому позивач правомірно формував витрати та податковий кредит за перевіряє мий період.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013р. позов було задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, не врахувавши надані відповідачем докази, у тому числі результати перевіркою контрагентів позивача іншими податковими інспекціями, реальність виконання угод з урахуванням часу, можливостей тощо.

В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали просили її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представники позивача щодо апеляційної скарги заперечили, у її задоволенні просили відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги встановив, що за укладеними договорами позивачем було придбано послуги (товар), отже договори було належним чином та в повному обсязі виконано. Позивач має всю необхідну первинну документацію щодо якої було сформовано витрати та податковий кредит.

Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в період з 20.06.2013 р. по 26.07.2013р. та з урахування продовження терміну з 15.07.2013 по 26.07.2013р. була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з наступними підприємствами: ТОВ «НВП «Дніпро-Сталь» (код ЄДРПОУ 31166414) за період з 01.11.2010 по 30.11.2010, з 01.12.2010 по 31.12.2010, з 01.02.2011 по 28.02.2011, з 01.03.2011 по 31.03.2011; ТОВ «Транспромгруп» (код ЄДРПОУ 37000619) за період з 01.12.2012 по 31.12.2012; ПП «Бест Софт» (код ЄДРПОУ 32934524) за період з 01.10.2012 по 31.10.2012; ПП «Альтекс Еко Груп» (код ЄДРПОУ 36962760) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012; фізичною особою- підприємцем ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2012 по 31.03.2012, з 01.05.2012 по 31.05.2012, з 01.07.2012 по 31.07.2012, з 01.10.2012 по 31.10.2012; ТОВ «ТСП» (код ЄДРПОУ 34551790) за період з 01.12.2010 по 31.12.2010; НВП «Еконіс-Центр» (код ЄДРПОУ 34594588) за період з 01.11.2009 по 30.11.2009; ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» (код ЄДРПОУ 5448389) за період з 01.01.2012 по 30.09.2012; ТОВ НВП «Ньютек» (код ЄДРПОУ 31142723) за період з 01.01.2010 по 31.01.2010, з 01.04.2010 по 30.04.2010, з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 01.07.2010 по 30.09.2012; ТОВ «Гранд-Буд престиж» (код ЄДРПОУ 37276498) за період з 01.12.2010 по 28.02.2011; ТОВ НПП «Брат» (код ЄДРПОУ 34156215) за період з 01.03.2011 по 31.03.2011; ТОВ «Анкей» (код ЄДРПОУ 20303211) за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, з 01.08.2012 по 31.08.2012; ПП «Мідуей» (код ЄДРПОУ 20303211) за період з 01.03.2012 по 31.05.2012; ПНВКП «Сатурн» (код ЄДРПОУ 23074202) за період з 01.10.2011 по 31.10.2011; ТОВ «ЧХЗ «Синтез» (код ЄДРПОУ 33536111) за період з 01.01.2011 по 31.08.2011; TOB ВО «Індустріал-Сервіс» (код ЄДРПОУ 30619540) за період з 01.11.2012 по 30.11.2012; ДП «УПП УЗ» (код ЄДРПОУ 24249750) за період з 01.05.2012 по 31.05.2012; ДП «Укрзалізничпостач» (код ЄДРПОУ 19014832) за період з 01.01.2012 по 31.01.2012; ТОВ «Лемодо» (код ЄДРПОУ 33767960) за період з 01.03.2013 по 31.03.2013, ТОВ «Гудвіл-1» (код ЄДРПОУ 33473440) за період з 01.02.2012 по 28.02.2012, з 01.06.2012 по 30.06.2012, з 01.07.2012 по 31.07.2012, з 01.08.2012 по 31.08.2012, за результатами якої складено Акт від 09.08.2013 року №101/25.3-01073828.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем: пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 з урахуванням положень п. 1.23 ст.1, п. 5.1, п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 та п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 з урахуванням положень пп. 14.1.13, 14.1.202 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток у сумі 431 262,00 грн.; пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 768 470,00 грн.

До такого висновку перевіряючи прийшли з посиланнями зокрема на акти перевірок контрагентів позивача, відсутності факту отримання товару, послуг. Первинні документи не містять всієї обов'язкової інформації з якої б вбачався обсяг, результати тощо.

За результатами перевірки відповідачем винесені податкове повідомлення-рішення від 28.08.2013 р. №000572500 про донарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт та послуг) у сумі 768470,00грн. та штрафних санкцій у сумі 303635,25грн. та податкове повідомлення-рішення №000582500 про донарахування податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у Державній власності у сумі 431264,00грн. та штрафних санкцій у сумі 143173,25грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач за перевіряє мий період мав господарські правовідносини з наступними підприємствами: ТОВ «НВП «Дніпро-Сталь»; ТОВ «Транспромгруп»; ПП «Бест Софт»; ПП «Альтекс Еко Груп»; ФОП ОСОБА_2; ТОВ «ТСП»; НВП «Еконіс-Центр»; ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод»; ТОВ НВП «Ньютек»; ТОВ «Гранд-Буд престиж»; ТОВ НПП «Брат»; ТОВ «Анкей»; ПП «Мідуей»; ПНВКП «Сатурн»; ТОВ «ЧХЗ «Синтез»; TOB ВО «Індустріал-Сервіс»; ДП «УПП УЗ»; ДП «Укрзалізничпостач»; ТОВ «Лемодо»; ТОВ «Гудвіл-1».

Факт отримання товарів, послуг підтверджується наступними первинними документами: договорами, накладними, актами, рахунками, висновками, звітами, паспотами матеріалів, рахунками-фактурами, накланими-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення), платіжними дорученнями, довідки вартості робіт, техніко-економічні обґрунтування доцільності закупівлі, податковими накладними тощо (Т1- Т6).

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Аналогічні положення наведені і в Податковому кодексі України.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення, регламентований п.7.4, 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На час виконання договору контрагенти позивача були належним чином зареєстровані платником податку на додану вартість.

Невідповідність первинних документів вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" судом першої інстанції не встановлена та не спростовано в суді апеляційної інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач мав господарські відносини з вищевказаним контрагентом.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами та документами податкової звітності.

Суд першої інстанції також врахував те, що деякі договори (з ТОВ «Транспромгруп», ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс») укладалися позивачем на підставі проведення оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель». Відповідно до вимог тендерної документації вказані підприємства надали документи на підтвердження свого статусу, як платника податку на додану вартість, а також спроможність виконати умови договорів, в свою чергу зазначеними контрагентами позивача були надані довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, довідки про взяття на облік платника податків, довідки про наявність необхідного обладнання та матеріально-технічної бази, довідки про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідний досвід та знання, довідки про наявність досвіду виконання аналогічних договорів.

Ухвалюючи оскаржену постанову, суд першої інстанції правильно вказав на необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушень податкового законодавства позивачем при формування податкового кредиту та валових витрат, пославшись на приписи вищезазначених норм податкового законодавства.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень не спростовують, а зводяться до припущень щодо відсутності реальності отримання позивачем товарів (послуг) по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року у справі №804/14467/13-а за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 15 серпня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник