Ухвала

від 15.09.2014 по справі 2а-2815/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2014 р. Справа № 125012/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сігуенья» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську до Приватного підприємства «Сігуенья» про стягнення податкового боргу в сумі 170400,02 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А:

30.08.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення податкового боргу в сумі 170400,02 грн..

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою податку на додану вартість та пені, нарахованої за несвоєчасну сплату податкових платежів.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з ПП «Сігуенья» (код ЄДРПОУ 31523823) в дохід бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих вказану юридичну особу, податковий борг в розмірі - 170400,02 грн.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та направити справу на новий розгляд.

В апеляційній скарзі покликається на те, що у зв'язку складним фінансовий станом вони не могли сплачувати окремі податки і збори в повному обсязі та своєчасно. Однак оскільки їх не було повідомлено про розгляд даної справи, вони не мали можливості представити документи, які б підтвердили це.

В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI).

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що ПП «Сігуенья» не виконано обов'язку з сплати в порядку та розмірах, встановлених законом податку на додану вартість, пені нарахованої на суму заборгованості та допущено утворення податкового боргу в розмірі 170400,02 гривень, який заявлений до стягнення.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачам були врегульовані положеннями Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції чинній на час їх дії.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 01.06.2001 року ПП «Сігуенья» зареєстроване як юридична особа, взяте на облік як платник податків, є платником податку на прибуток, на додану вартість та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Наявність податкового боргу у ПП «Сігуенья» встановлено в розмірі 170400,02 грн., а саме з сплати податку на додану вартість в розмірі 168766,00 грн. та пені нарахованої на суму вказаних невиконаних зобов'язань в розмірі 1634, 02 грн. (а.с. 6-9).

Також судом встановлена відсутність спору щодо правовідносин, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, податковий обов'язок з сплати податку на додану вартість в розмірі 168766,00 гривень самостійно узгоджений поданою ПП «Сігуенья» податковою декларацією від 20.06.2011 року (а.с. 9).

У відповідності до статті 129 Податкового кодексу України на суму вищевказаного податкового боргу податковою інспекцією нарахована пеня в розмірі 1634, 02 гривень, яка відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України є частиною податкового боргу ПП «Сігуенья».

Одночасно суд зазначає, що заявником внесено подання протягом двадцяти чотирьох годин з моменту закінчення шістдесятиденного строку встановленого пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, завершення перебігу якого є обставинами, що зумовлюють звернення до адміністративного суду з вказаним поданням.

У відповідності до пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що ПП «Сігуенья» не виконано обов'язку з сплати в порядку та розмірах, встановлених законом податку на додану вартість, пені нарахованої на суму заборгованості та допущено утворення податкового боргу в розмірі 170400,02 гривень, який заявлений до стягнення.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сігуенья» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року у справі №2а-2815/11/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний