Ухвала

від 15.09.2014 по справі 2а-1970/2909/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2014 р. Справа № 21878/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елгід» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі за позовом Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елгід» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

11.10.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення податкового боргу у сумі 639 478,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою податку на прибуток приватних підприємств 73,35 грн., по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 639403,64 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елгід» (ід.код за ЄДРПОУ 34480573, м. Тернопіль, вул. Броварна, 8, кв.3) шляхом стягнення коштів за рахунок готівки, що належить ТОВ «Елгід», та з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «Елгід», - податковий борг на загальну суму 639478,99 грн. (шістсот тридцять дев'ять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 99 копійок), з яких: по податку на прибуток приватних підприємств - 75,35 грн. (сімдесят п'ять гривень 35 копійок), з яких 75,35 грн. - штрафні (фінансові) санкції; по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 639403,64 грн. (шістсот тридцять дев'ять тисяч чотириста три гривні 64 копійки), з яких: 638538,00 грн. - податкові зобов'язання та 865,64 грн. пеня.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що передбачуваний ст.102 Податкового Кодексу України строк для самостійного визначення податковим органом податкових зобов'язань , у тому числі штрафних санкцій сплинув 04.07.2011 року.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що покладений на платників податків законом обов'язок щодо сплати існуючого податкового боргу - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення боргу та спростовували б доводи позивача, відповідачем не надані.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4153/15 від 07.09.2011 року, наданого Відділом державних реєстраторів Тернопільської міської ради на запит Тернопільської ОДПІ, - ТзОВ «Елгід» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 13.07.2006 року та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з присвоєнням ідентифікаційного коду 34480573.

Крім того, відповідач перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ як платник податків від 14.07.2006 року.

Відповідно до п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» із змінами та доповненнями, Тернопільською ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності по податку на прибуток. В ході даної перевірки виявлено порушення ТОВ «Елгід» п.п. «б» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями, п. 16.4 ст.16 Закону України «від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, а саме неподання (несвоєчасне подання) ТОВ «Елгід» декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2009 року.

На підставі вищезазначеного Акту про результати невиїзної документальної перевірки

№11817/15-01/34480573 від 09.12. 2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0103151501/0 від 22.12. 2009 року, в якому вказана сума податкового зобов'язання 170 грн..

17.11.2010 року, відповідно до п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(із змінами та доповненнями), Тернопільською ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка з питань порушення терміну подачі податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), якою встановлено порушення ТОВ «Елгід» вимог пп. 4.1.4 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на той час, а саме: порушення терміну подання декларації по податку на додану вартість за вересень 2010 року.

За результатами даної перевірки складено Акт №12196/16-02/34480573 від 17.11.2010 року, на підставі якого в подальшому прийнято податкове повідомлення-рішення №0009841602/0 від 29.12.2010 року, в якому визначена сума податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями 170,00 грн.

Крім цього, ТОВ «Елгід» не подано у встановлений законом строк декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, у зв'язку з чим на підставі наказу Тернопільської ОДПІ №1100 від 21.03.2011 року та відповідно до вимог Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12. 2010 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт №1791/7/16-02/3448-573 від 06.04.2011 року, в якому вказано про порушення ТОВ «Елгід»вимог підпункту «а»пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на той час, а саме: порушення терміну подання декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року. На підставі вищезазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0000981602 від 21 квітня 2011 року, сума вказаного грошового зобов'язання в якому становить 1020,00грн.

19.01.2011 року анульовано свідоцтво ТОВ «Елгід» як платника податку на додану вартість відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту), про що сказано в доповідній записці №31223/16-02/34480573 від 18.07.2011 року.

У зв'язку з цим , на підставі наказу Тернопільської ОДПІ №3141 від 21.07.2011 року та згідно податкового законодавства України, Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Елгід» з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати (на підставі поданої звітності та інших документів пов'язаних з оподаткуванням) податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011р.

За результатами вказаної перевірки складено відповідний Акт №5348/16-02/34480573 від 27.07.2011року, в якому відображено порушення ТОВ «Елгід» вимог п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.

На підставі вищезазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0004391602 від 09.08.2011 року в якому визначена сума грошового зобов'язання 638539,00 грн.

Також, на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України, Тернопільською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року, про результати якої складено Акт №859/7/16-02/34480573 від 14.03.2011 року, в якому вказано про неподання ТОВ «Елгід» податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року в порушення вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, у зв'язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення №0000601602 від 01 квітня 2011 року, в якому визначена сума грошового зобов'язання 1,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що з метою сплати суми податкового зобов'язання Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією було надіслано відповідачу першу податкову вимогу форми «Ю1»№1/157 від 19 .01.2010 року та другу податкову вимогу форми «Ю2»№2/309 від 18.02.2010 року. Вказані податкові вимоги були розміщені на дошці податкових оголошень Тернопільської ОДПІ, через неможливість їх вручення у зв'язку з відсутністю посадових осіб ТОВ «Елгід» за місцезнаходженням відповідача.

Будь-які докази того, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги були оскаржені відповідачем в судовому чи в адміністративному порядку, в матеріалах справи - відсутні, відповідачем не подані, а судом не встановлені.

Таким чином, суми податкових зобов'язань ТОВ «Елгід», визначені податковим органом у вищезазначених податкових повідомлення-рішеннях та податкових вимогах, - є узгодженими в порядку ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та в порядку п. 54.1. ст. 54, п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України.

У визначений законом строк відповідач самостійно не сплатив визначених (узгоджених) грошових зобов'язань, внаслідок чого, на час розгляду даної справи, за ним рахується податкова заборгованість в сумі 639478,99 грн.

Заявлена до стягнення сума заборгованості підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями: №0004391602 від 09.08.2011р., №0009841602/0 від 29.12.2010р., №0000601602 від 01.04.2011р., №0000981602 від 21.04.2011р., №0103151501/0 від 22.12.2009р., розрахунками штрафних (фінансових) санкцій, копіями податкових вимог №1/157 від 19.01.2010 року та №2/309 від 18.02.2010 року, довідкою від 29.09.2011 року про наявність податкового боргу ТОВ «Елгід» по платежах, що контролюються Тернопільською ОДПІ, а також даними облікової картки платника податків.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, з огляду на виникнення у відповідача вищезазначеної заборгованості до 01 січня 2011 року, - в частині узгодження податкового боргу, який виник до 01.01.2011 року суд вважає за необхідне застосувати норми раніше діючого законодавства, а в частині боргу, який виник з 01.01.2011 року норми Податкового кодексу України.

Так, порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) на час виникнення у відповідача спірних сум податкового боргу - було встановлено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 р.

Так, пунктом 1.3 статті 1 вищезазначеного закону було встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовэязання.

Несплачене у встановлений строк податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, визнається згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III сумою податкового боргу і до нього застосовуються заходи з погашення податкового боргу, визначені даним законом.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, який є чинним на даний час, - на платника податків покладено обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України - передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 6, 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій віднесено, зокрема: забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Так, підпунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.

При цьому підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 стаття 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з положеннями пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елгід» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі №2а-1970/2909/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний