Ухвала

від 21.05.2012 по справі 9101/146887/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2012 рокусправа № 2а-0870/6935/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Мельника В.В. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Ліпіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Ассоль"

на постанову : Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. у справі № 2а-0870/6935/11

за позовом: Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Ассоль"

до: Запорізької митниці

про: визнання протиправними дій, скасування рішень,

встановив:

Приватне мале виробничо-комерційне підприємство "Ассоль" (далі по тексту - позивач, ПМВКП "Ассоль") звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень форми "Р" Запорізької митниці (далі по тексту - відповідач, Запорізька митниця, митний орган) №52 та №53 від 09 серпня 2011 року.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в період з 30.05.2011р. по 12.07.2011р. представниками Запорізької митниці було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання ПМВКП "Ассоль" вимог законодавства України з питань митної справи в ПМВКП "Ассоль" за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р., про що було складено акт №10/11/112000014/0020470908 від 12.07.2011р., в якому зафіксовано висновки про заниження митної вартості товарів, що імпортуються ПМВКП "Ассоль", яке призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 64462 грн.04 коп. та ввізного мита в розмірі 171 грн.40 коп.

На підставі Акту перевірки на адресу ПМВКП "Ассоль" митним органом було направлено:

- податкове повідомлення форми "Р" №52 від 09.08.2011р. на суму 214 грн.25 коп., у тому числі: ввізне мито - 171 грн.40 коп., штраф - 42 грн.85 коп.;

- податкове повідомлення форми "Р" №53 від 09.08.2011р. на суму 80577 грн.55 коп., у тому числі: ввізне мито - 64462 грн.04 коп., штраф - 16115 грн.51 коп.

Позивач вважає висновки відповідача необґрунтованими, оскільки останні суперечать чинному законодавству, а оформлені на підставі Акту перевірки податкові повідомлення такими, що мають бути скасованими.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому суд зазначив, що Запорізька митниці при винесенні оспорюваних податкових повідомлень діяла у відповідності до вимог чинного законодавства. Наявність порушень, зазначених в акті перевірки, доведено матеріалами справи.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що, приймаючи постанову, суд не з'ясував належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкових висновків суду. Так, позивач стверджує, що на сторінці 7-8 Акту перевірки та у додатку №3 митним органом зафіксовано висновок про заниження митної вартості імпортованих товарів через неповне включення до митної вартості транспортних витрат. При цьому розрахунок вартості був зроблений, виходячи з повної суми транспортних витрат до складу нашого підприємства. Однак, стверджує позивач, посилання митного органу на положення статті 267 Митного Кодексу України про те, що до митної вартості не включаються транспортні витрати після ввезення товарів за умови їх виділення з ціни, фактично сплаченої за товар (сторінка 10 Акта перевірки), не виправдано, оскільки згідно з абз.1 статті 267 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, а або на пов'язаних з продавцем осіб. Позивач звертає увагу на те, що поставка проводилась на умовах FCA - склад Продавця (правила Інкотермс-2000), тобто продавцю просто нічого було виділяти з ціни, і така ціна навіть теоретично не могла містити суму витрат, сплачену перевізнику.

Позивач наполягає, що митна вартість при митному оформленні імпорту товарів ПМВКП "Ассоль" визначалась правильно, в зв'язку з чим, висновки перевірки є необґрунтованими.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Зазначає, що за результатами перевірки ПМВКП "Ассоль" комісією встановлено порушення вимог пункту 5 частини 2 статті 267 Митного кодексу України від 11.07.2002р. в частині визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВP від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями), що проявилося в заниженні митної вартості імпортованих товарів через подання недостовірних відомостей до митного оформлення про витрати на транспортування імпортованих товарів, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 64 633 грн.44 коп. й підлягає перерахуванню до Державного бюджету України, з них: ввізне мито (вид 020) у сумі 171 грн.40 коп., ІІДВ (вид 028) у сумі 64 462 грн.04 коп. На думку відповідача суд встановив усі фактичні обставини, що мають значення для справи та прийняв законне і обґрунтоване рішення, яке просить залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, на підставі наказів Запорізької митниці від 20.05.2011р. №365 "Про проведення планової виїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи на ПМВКП "Ассоль" та від 24.06.2011р. за №466 "Про продовження терміну проведення перевірки" в період з 30.05.2011р. по 12.07.2011р. представниками Запорізької митниці було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в ПМВКП "Ассоль" за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р. За результатами перевірки було складено акт №10/11/112000014/0020470908 від 12.07.2011р.

За висновками акту перевірки позивачем порушено вимоги п.5 ч.5 ст.267 Митного кодексу України в частині визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", що проявилося в заниженні митної вартості імпортованих товарів через подання недостовірних відомостей до митного оформлення про витрати на транспортування імпортованих товарів, що призвело до заниження податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 64462 грн.04 коп. та ввізному миту в розмірі 171 грн.40 коп.

На підставі акту перевірки №10/11/112000014/0020470908 від 12.07.2011р. митним органом прийняті:

- податкове повідомлення форми "Р" №52 від 09.08.2011р., яким позивачу нараховано зобов'язання на суму 214 грн.25 коп., у тому числі: ввізне мито - 171 грн.40 коп., штраф - 42 грн.85 коп.;

- податкове повідомлення форми "Р" №53 від 09.08.2011р. на суму 80577 грн.55 коп., у тому числі: ввізне мито - 64462 грн.04 коп., штраф - 16115 грн.51 коп.

Суд вірно визначився щодо помилковості доводів позивача стосовно посилання митного органу на положення ст. 267 Митного Кодексу України щодо того, що до митної вартості не включаються транспортні витрати після ввезення товарів за умови їх виділення з ціни, фактично сплаченої за товар (сторінка 10 Акта перевірки), не виправдано, оскільки поставка проводилась на умовах FCA - склад Продавця (правила Інкотермс-2000), в зв'язку з чим продавцю просто нічого було виділяти з ціни, і така ціна не могла містити суму витрат, сплачену перевізнику.

Так, за умовами FCA - склад Продавця (правила Інкотермс-2000), відповідно до статті Б.6 "Розподіл витрат" глави "FCA" ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) багатосторонньої угоди від 01.01.2000 №560 "ІНКОТЕРМС", офіційні правила тлумачення міжнародних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) передбачають, що покупець зобов'язаний сплатити:

- всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4;

- будь-які додаткові витрати, що виникли внаслідок невиконання покупцем обов'язку призначити перевізника або іншу особу у відповідності з статтею А.4, або внаслідок неприйняття особою, призначеною покупцем, товару у своє відання в узгоджений термін, чи внаслідок ненадання покупцем належного повідомлення у відповідності зі статтею Б.7, - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору;

- у випадках, де це належить, - усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та його транзитному перевезенні через будь-яку країну.

Як свідчать матеріали перевірки, при перевірці первинних бухгалтерських документів ПМВКП "Ассоль", які були надані посадовими особами підприємства до перевірки, а саме: актів виконаних робіт (послуг), рахунків на сплату коштів за надані послуги, податкових накладних, платіжних доручень, які свідчать про сплату за надані послуги за транспортування оцінюваних товарів, встановлені розбіжності між задекларованими сумами транспортно-експедиційних (транспортних) витрат на момент митного оформлення, які відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України включаються до ціни товарів, які були ввезені на митну територію України та сумами транспортно-експедиційних (транспортних) витрат, зазначеними у первинних бухгалтерських документах наданих підприємствами-перевізниками/експедиторами.

Так, за ВМД від 03.09.2008р. №112020000/2008/000653 ПМВКП "Ассоль" надало довідку про транспортно-експедиційні витрати на доставку вантажу від 01.09.2008 №2 від підприємства-експедитора ФОП Ковтун JI.Є. (ідентифікаційний номер 2295304669), в якій зазначалося, що транспортні витрати по доставці вантажу за маршрутом м. Челябінськ - м.Василівка складають: м. Челябінськ - до кордону України (м/п Суджа) - 5 100 грн.00 коп., від кордону України до м. Василівка - 2 475 грн.00 коп. Але, при перевірці первинних бухгалтерських документів ПМВКП "Ассоль", а саме, Акту здачі-прийомки виконаних робіт від 03.09.2008 № 68, рахунку-фактури від 25.08.2008 №52 встановлено, що загальна сума транспортно-експедиційних витрат склала 12 122 грн.00 коп., у тому числі: автопослуги м.Челябінськ - до кордону України складають 11 012 грн.00 коп., кордон України - м.Василівка - 1 110 грн.00 коп., яка сплачена в повному обсязі за платіжним дорученням від 04.09.2008р. № 316, згідно рахунку від 25.08.2008р. №52. Сума заниження ПМВКП "Ассоль" розміру транспортно-експедиційних витрат по доставці імпортованих вантажів за ВМД від 03.09.2008 № 112020000/2008/000653 склала 5 912 грн.00 коп.

Що стосується ВМД від 30.06.2009р. №112020000/2009/000417 ПМВКП "Ассоль" - позивачем надало довідку про транспортно-експедиційні витрати на доставку вантажу від 23.06.2009 № б/н від підприємства-експедитора ТОВ "ЄФЄС Маккензі- Україна" (код ЄДРПОУ 33835710), в якій зазначалося, що транспортні витрати по перевезенню вантажу з порту Гдиня до кордону України складають 4 252 грн.33 коп. Але, при перевірці первинних бухгалтерських документів ПМВКП "Ассоль", а саме, Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.07.2009р. № ОУ-0000805, рахунку-фактури від 12.06.2009р. № СФ-0000805, податкової накладної від 12.06.2009р. № 805 встановлено, що загальна сума транспортно-експедиційних витрат склала 4 996 грн.49 коп., у тому числі: відшкодування вартості міжнародних автопослуг за межами України - 4 252 грн.33 коп., відшкодування вартості автопослуг по території України - 200 грн.00 коп., винагорода експедитора - 420 грн.13 коп., яка сплачена в повному обсязі за платіжним дорученням від 12.06.2009р. №5416, згідно рахунку від 12.06.2009р. № 805. Сума заниження ПМВКП "Ассоль" розміру транспортно-експедиційних витрат по доставці імпортованих вантажів за ВМД від 30.06.2009р. № 112020000/2009/000417 склала 420 грн.13 коп.

За ВМД від 03.12.2010р. № 112020000/2010/000817 ПМВКП "Ассоль" - надало довідку про транспортні витрати на доставку вантажу від 29.11.2010р. №299/11 від підприємства-експедитора ПП "ІЛК АВЕРС ТРАНС" (код СДРПОУ 36358930), в якій зазначалося, що транспортно-експедиційні витрати по доставці вантажу за маршрутом м. Челябінськ - м.Василівка складають: м.Челябінськ - до кордону України (м/п Гоптівка) - 9 500 грн.00 коп., від кордону України до м. Василівка - 6 500 грн.00 коп. Але, при перевірці первинних бухгалтерських документів ПМВКП "Ассоль", а саме, Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.12.2010р. № ОУ-ООООЗ88, рахунку-фактури від 03.12.2010р. № СФ-00379, податкової накладної від 03.12.2010 №613 встановлено, що загальна сума транспортно-експедиційних витрат склала 16 000 грн.00 коп., у тому числі: міжнародні транспортні послуги за маршрутом м.Челябінськ - м.Василівка - 15 800 грн.00 коп., транспортно-експедиційні послуги - 166 грн.67коп., ПДВ - 33 грн.33 коп. яка сплачена в повному обсязі за платіжним дорученням від 08.12.2010р. №176, згідно рахунку від 03.12.2010р. № СФ-00379. Сума заниження ПМВКП "Ассоль" розміру транспортно-експедиційних витрат по доставці імпортованих вантажів за ВМД від 03.12.2010р. № 112020000/2010/000817 склала 6 466грн.67коп.

Тобто з матеріалів справи вбачається, що при формуванні митної вартості на момент митного оформлення товару, суми вартості міжнародних транспортно-експедиційних (транспортних) послуг по доставці імпортованих товарів в повному обсязі враховані не були.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно зі ст. 267 Митного кодексу України до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за оцінюванні товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

За нормами п. 4 ст. 306 Господарського кодексу України транспортно-експедиторські послуги є прямими витратами на транспортування оцінюваних товарів до місце ввезення на митну територію України, так як транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності пов'язаним з перевезенням багажу.

В ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004 №1955-ІV визначено поняття наступних термінів:

транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 05.06.2001 №65, собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

Норми пункту п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент митного оформлення товарів) визначали, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Згідно з висновками Акту перевірки позивача дані, які містяться в документах поданих ПМВКП "Ассоль" під час митного оформлення, не відповідають фактичним даним, встановленим у ході перевірки. Тобто, за результатами перевірки відповідних витрат, понесених Позивачем на транспортування оцінюваних товарів, страхування, роялті та ліцензійних платежів, інших витрат, які включаються до митної вартості згідно з законодавством, встановлені факти невключення витрат, пов'язаних із транспортуванням імпортованих вантажів, до митної вартості. Ці розбіжності документально підтверджені первинними документами ПМВКП "Ассоль", а саме: актами виконаних робіт (послуг), рахунками на сплату коштів за надані послуги, податковими накладними, платіжними дорученнями, які свідчать про сплату за надані послуги.

Крім того, перевірною не було встановлено фактів сплати коштів за роялті та страхування імпортованих вантажів.

З урахуванням встановленого матеріалами справи, суд дійшов вірного висновку щодо правомірності та законності податкових повідомлень відповідача. Наявність порушень, зазначених в акті перевірки, доведено матеріалами справи.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну правову оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Ассоль" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. у справі № 2а-0870/6935/11 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. у справі № 2а-0870/6935/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: В.Є. Чередниченко