Ухвала

від 13.08.2014 по справі 872/12239/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2014 рокусправа № 804/7722/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря : Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі №804/7722/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалгруп» до про Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання податкових повідомлень-рішень неправомірними та їх скасування, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметалгруп» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 24.05.2013 року № 0001542210, та форми «Р» від 24.05.2013 року № 0001532210. (т.1, а.с.2-15)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року відкрито провадження у справі №804/7722/13-а. (т.1, а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що висновки акту перевірки від 16.04.2013р. № 1666/22/36840440, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі №804/7722/13-а адміністративний позов задоволено. (суддя - Юрков Е.О.) (т.5, а.с.163-170)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій та рішень.

Відповідач - Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі №804/7722/13-а та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем в порушення п. 198.1. п. 198.2. ст. 198.3. п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за рахунок подвійного включення до його складу податкової накладної від 25.07.2011р. №110/015 на загальну суму 1 175 грн.

25 липня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№40142/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі №804/7722/13-а.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі №804/7722/13-а та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі №804/7722/13-а.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 13 березня 2013 року по 09 квітня 2013 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалгруп» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.11 по 31.12.12, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.11 по 31.12.12, результати якої оформлено актом №1666/22/36840440 від 16 квітня 2013 року.

Висновками зазначеного акту, зокрема, встановлено порушення позивачем:

- п.5.1, п.п.5.2. п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. № 334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями) та п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14, п.135.1, п. 135.2, п.п.135.4.1 п.135.4, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2, п.п.138.12.1 п.138.12 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI (із змінами та доповненнями) встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1290886 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI (із змінами та доповненнями), встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 928671 грн.

24 травня 2013 року на підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0001542210 та №0001532210.

Відповідач зазначає, що позивач занизив дохід, який враховується при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 287222грн, в т.ч. за рахунок:

- завищення на загальну суму 428419 грн. в т.ч. за 3 квартал 2011р. на суму 428419 грн.;

- заниження на загальну суму 715641 грн. в т.ч. за 2 квартал 2011р. на суму 157720 грн., 4 квартал 2011р. на суму 557921грн.

Податковий орган вважає, що зазначене заниження відбулось у результаті заниження показника у рядку 2 Декларації «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» на суму 121790 грн. та заниження показника у рядку 03 ІД Декларації «Інші доходи» на суму 165432 грн.

Заниження показника у рядку 2 Декларації «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» на суму 121790грн, (стор. 6 Акту перевірки) на думку податкового органу, відбулось через невідповідність даних задекларованих у податковій декларації з податку на прибуток підприємства даним бухгалтерського обліку ТОВ «Укрметалгруп».

Проте, позивачем до перевірки були надані у повному обсязі первинні документи підприємства (договори, угоди, контракти з покупцями товарів (робіт, послуг), накладні, акти виконаних робіт та ін.), відомості та журнали-ордери по рахункам 20, 22, 28, 361, 702, 703, 704, що свідчать про відповідність даних задекларованих у податковій декларації з податку на прибуток підприємства даним бухгалтерського обліку ТОВ «Укрметалгруп».

Порядок визначення доходів та їх склад закріплено статтею 135 Податкового кодексу України, п. 135.1 якої зазначає: «Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу».

Висновок відповідача щодо заниження показника у рядку 2 Декларації «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» на суму 12179 грн. не відповідають наданим позивачем документам, а тому є необґрунтованим.

Щодо заниження показника у рядку 03 ІД Декларації «Інші доходи» на суму 165432 грн. (стор.6 Акту перевірки), відповідач зазначив, що оскільки в ході перевірки не підтверджено реальність господарської операції ТОВ «Укрметалгруп» з придбання обладнання від ТОВ «Галактика-М» на загальну суму 127614 грн. та не підтверджено реальність господарської операції ТОВ «Укрметалгруп» з придбання металопродукції від ТОВ «ЮФ «Агентство правового управління та моделювання» на загальну суму 37818 грн., то вартість отриманого обладнання та придбаних ТМЦ підлягають включенню до складу доходу як безоплатно отримані від невстановлених осіб.

Для фіксування факту здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Укрметалгруп» до перевірки було надано:

- договір постачання від 16.11.11 № 16/11-11;

- рахунок-фактура № 21-01/11 від 21.11.2011р. на суму 127614 грн.;

- видаткову накладну №РН-00002113 від 28.11.2011р. на суму 127614 грн.;

- податкову накладну № 39 від 21.11.2011р. на суму 127614 грн.;

- платіжне доручення № 679 від 21.11.2011р. на суму 127614 грн.

В бухгалтерському обліку вищенаведені документи були відображені ТОВ «Укрметалгруп» на відповідних рахунках.

Для фіксування факту здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Юридична фірма «Агентство правового управління та моделювання», ТОВ «Укрметалгруп» до перевірки було надано:

- податкова накладна № 5 від 01.06.2011 року на суму 37818,00 грн.;

- видаткова накладна № 01064 від 01.06.11р. на суму 37818,00 грн.,

- договір купівлі-продажу №19044 від 19.04.2011р.;

- платіжне доручення № 229 від 02.06.2011р. на суму 37818,00 грн.

Також, за наслідками укладених між позивачем та його контрагентами договорів змінився майновий стан ТОВ «Укрметалгруп», оскільки до перевірки надані підтверджуючі докази оплати придбаного товару, а також наявні платіжні доручення, які свідчать про оплату товару. Тобто, дані обставини свідчать про виконання позивачем укладених з його контрагентами договорів та свідчить про зміни його майнового стану.

Таким чином, враховуючи те, що згідно з укладеними договорами ТОВ «Укрметалгруп» з ТОВ «Галактика-М» та з ТОВ «Юридична фірма «Агентство правового управління та моделювання», отримані товари, роботи, послуги носили платний характер, що підтверджено належними доказами, наданими до перевірки, податковий орган зробив безпідставний висновок про безоплатність отримання позивачем товарів, робіт, послуг.

Судом встановлено безпосередній зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), і господарською діяльністю платника податку, оскільки вказана господарська діяльність є основним видом діяльності, що фактично здійснює ТОВ «Укрметалгруп».

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочину між позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

Відповідач у Акті перевірки зазначив, що ТОВ «Укрметалгруп» за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 зависив валові витрати на суму 4328434 грн. (стор.12 Акту перевірки), в т.ч. за рахунок: завищення на суму 4586298грн; заниження на суму 257864 грн.

Так, встановлено заниження задекларованих ТОВ «Укрметалгруп» показників у рядку 04.1 Декларації «витрати з придбання (робіт, послуг), крім зазначених у 04.11», та зазначив, що ТОВ «Укрметалгруп» надано Декларацію з викривленими даними, що не відповідає даним перевірки та призвело до розбіжностей між задекларованими даними та даними бухгалтерського обліку підприємства на суму 645083 грн.

Однак, вказане не відповідає дійсності, оскільки згідно з наданими до перевірки журналами-ордерами по рахункам 20, 22, 28, 631, 685, 311, наданим договорам, прибутковим накладним, актам виконаних робіт, платіжним дорученням, ТОВ «Укрметалгруп» задекларував дані, які повністю відповідають даними бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

Відповідач встановив, що ТОВ «Укрметалгруп» до складу валових витрат віднесено витрати, які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами з придбання транспортних послуг від ТОВ «ПКФ «Дельта» на суму 12375 грн. (стор.14, 15 Акту перевірки).

Вказаний висновок податковий орган робить на підставі Акту Ленінської МДПІ у м.Луганську від 28.03.11р № 168/23-37287667 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПКФ «Дельта» (код 37287667) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.01.2011», у результаті якого вказує на відсутність реальності господарських операцій між ТОВ «Укрметалгруп» та ТОВ «ПКФ «Дельта».

Однак, вказаний висновок не відповідає фактичним обставинам, оскільки до перевірки були надані наступні документи, що підтверджують факт придбання транспортних послуг у ТОВ «ПКФ «Дельта»:

- рахунок-фактура №130101 від 13.01.11р. на суму 3800,00 грн.;

- рахунок-фактура №260107 від 26.01.11р. на суму 3300,00 грн.;

- рахунок-фактура №260108 від 26.01.11р. на суму 1800,00 грн.;

- рахунок-фактура №290101 від 29.01.11р. на суму 4850,00 грн;

- акт надання послуг №120103 від 12.01.11р. на загальну суму з ПДВ 1100,00 грн.;

- акт надання послуг №130101 від 13.01.11р. на загальну суму з ПДВ 3800,00 грн.;

- акт надання послуг №260107 від 26.01.11р. на загальну суму з ПДВ 3300,00 грн.;

- акт надання послуг №260108 від 26.01.11р. на загальну суму з ПДВ 1800,00 грн.;

- акт надання послуг №290101 від 29.01.11р. на загальну суму з ПДВ 4850,00 грн.

- рахунок-фактура №120103 від 12.01.11р. на суму 1100,00 грн. з ПДВ;

- податкова накладна №120103 від 12.01.2011 року на суму 1100,00 грн.;

- податкова накладна №130101 від 13.01.11р. на суму 3800,00 грн.;

- податкова накладна №260107 від 26.01.11р. на суму 3300,00 грн.;

- податкова накладна №260108 від 26.01.11р. на суму 1800,00грн;

- податкова накладна №480 від 29.01.11р. на суму 4850,00грн.,

- платіжне доручення № 745 від 12.01.11р. на суму 1100,00 грн.;

- платіжне доручення № 747 від 13.01.11р. на суму 3800,00 грн.;

- платіжне доручення № 774 від 26.01.11р. на суму 5100,00 грн.;

- платіжне доручення № 779 від 01.02.11р. на суму 4850,00 грн.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає висновок відповідача щодо витрат ТОВ «Укрметалгруп» з придбання транспортних послуг від ТОВ «ПКФ «Дельта» на суму 12375 грн, які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами не відповідає дійсності.

Крім того, відповідач у акті перевірки (стор.20) зазначив, що ТОВ «Укрметалгруп» віднесло до складу валових витрат втрати, які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами з постачання товарів від ТОВ «Українські транспортні технології» на суму 3928840,35 грн.

Зазначений висновок відповідач робить на підставі висловлення щодо невідповідності видаткових накладних ознакам первинних документів, Акту ДПІ у Оболонському районі м.Києва від 29.10.2012 № 850/22-7/36507497 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Українські транспорті технології» (код за ЄДРПОУ 36507497) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Лоу Консалт», ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі» та відсутності наданих до перевірки товарно-транспортних накладних.

Однак, ТОВ «Укрметалгруп» до перевірки надав наступні документи, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Українські транспортні технології»:

- договір № 17/05/10 від 17.05.10р.;

- видаткові накладні;

- платіжні доручення на загальну суму 4 649 481,51 грн.;

- товарно-транспортні накладні;

- договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 03.01/2011 від 03.01.2011р.;

- акти виконаних робіт на перевезення товару.

Таким чином, висновок Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська є таким, що не відповідає дійсності, оскільки до перевірки підприємством були надані належним чином оформлені первинні документи з постачання товарів від ТОВ «Українські транспортні технології», обставини, що можуть свідчити про відсутність факту здійснення господарської операції, згідно з приписами Вищого адміністративного суду України відсутні.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 відповідачем встановлено їх завищення на загальну суму 667796 грн. (стор. 23 Акту перевірки) в т.ч. у: 2 кварталі 2011 року: 123914 грн; 4 кварталі 2012 року: 543883 грн.

Перевіркою відображених у рядку 5 Декларації «Витрати операційної діяльності» показників за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 встановлено завищення витрат операційної діяльності на суму 123914 грн. за рахунок: 2 квартал 2011 року 123914 грн.

Податковий орган, вказане порушення визначив по взаємовідносинам з ТОВ «Юридична фірма «Агентство правового управління та моделювання» (на суму 31515 грн.) та по взаємовідносинам з ТОВ «Українські транспорті технології» (на суму 92399 грн.) за тими ж обставинами, що й при визначенні порушені за період з 01.01.2011 по 31.03.2011р, а саме зазначив, що ТОВ «Укрметалгруп» віднесло до складу валових витрат втрати, які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами з постачання товарів.

Вказаний висновок Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки до перевірки підприємством були надані належним чином оформлені первинні документи з постачання товарів від ТОВ «Українські транспортні технології» та від ТОВ «Юридична фірма «Агентство правового управління та моделювання». Обставини, що можуть свідчити про відсутність факту здійснення господарської операції відсутні.

Проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 6 Декларації «Інші витрати» податковим органом встановлено завищення на загальну суму 543883 грн., в т.ч. за 4 квартал 2012р. 543883 грн.

Так, відповідач вважає, що ТОВ «Укрметалгруп» завищено інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати на суму списаної безнадійної дебіторської заборгованості 543883 грн. по взаємовідносинам ТОВ «ВКФ «СМЦ».

Однак, відповідно до п.п 14.1.11 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійною заборгованістю є, зокрема, заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

За змістом п.п 14.1.11 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - лише сам факт оголошення юридичної особи банкрутом у встановленому законом порядку є необхідною ознакою безнадійності заборгованості.

При цьому, положення Податкового кодексу України є спеціальними стосовно інших нормативно-правових актів у даній сфері. Так, відповідно до п.5.2. ст.5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Податкового кодексу України, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення саме Податкового кодексу України.

З огляду на викладене вище при визначенні заборгованості безнадійною необхідно керуватися саме п.п 14.1.11 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Таким чином, заборгованість юридичної особи є безнадійною у випадку оголошення її банкрутом у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» оголошення юридичної особи банкрутом здійснюється у формі постанови, винесеної господарським судом, у якій останній визнає юридичну особу банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру.

Тобто, з моменту винесення господарським судом постанови про визнання юридичної особи банкрутом, заборгованість останньої є безнадійною. Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом (ч. 1 ст. 37 3акону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

В контексті процитованих вище положень Податкового кодексу України рішення суду про припинення юридичної особи-банкрута не вимагається, у випадку наявності постанови суду про визнання юридичної особи банкрутом.

Так, після визнання юридичної особи банкрутом відкривається ліквідаційна процедура, яка завершується затвердженням звіту ліквідатора, про що господарський суд виносить ухвалу. При цьому, якщо коштів від продажу майна боржника вистачило на задоволення грошових вимог всіх кредиторів, а ті кошти, що залишилися, є достатніми для провадження боржником господарської діяльності, суд лише затверджує звіт ліквідатора, а боржник вважається таким, що не має боргів, і продовжує свою підприємницьку діяльність. У випадку ж, коли за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута, і копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута (ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

За змістом (юридичною технікою) п.п 14.1.11 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України складається з двох самостійних ознак безнадійності заборгованості, наявність хоча б однієї з яких є достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною: безнадійною є заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Такі положення (стандарти) є нормативно-правовими актами, обов'язковими до виконання.

Відповідно до п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 237 від 08.10.1999, виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів; у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати; поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною, списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999, позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух, зокрема, списаних активів (нестачі цінностей, дебіторської заборгованості) для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами (боржниками).

Позабалансовий рахунок 07 «Списані активи», відповідно до названої інструкції, призначений для узагальнення інформації про стан дебіторської заборгованості, списаної з балансу внаслідок неплатоспроможності боржників, та про суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей; зарахування на даний позабалансовий рахунок суми здійснюється одночасно зі списанням суми дебіторської заборгованості на витрати підприємства.

Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника.

З огляду на викладене вище кредитор має право списати заборгованість юридичної особи-боржника, щодо якої є постанова господарського суду про визнання її банкрутом, але відсутнє рішення про її ліквідацію/припинення, шляхом виключення заборгованості як безнадійної з активів з одночасним зменшенням розміру резерву сумнівної заборгованості.

Відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2012р. по справі № 25/5005/8467/2012 визнано банкрутом ТОВ «ВКФ «СМЦ».

Згідно з ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - «конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає».

Таким чином, приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вказують, що господарським судом Дніпропетровської області вимоги ТОВ «Укрметалгруп» до ТОВ «ВКФ «СМЦ» не розглядаються, що вказує на відсутність можливості позивача звернутись до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з ТОВ «ВКФ «СМЦ» та в свою чергу, виконанню усіх приписів податкового законодавства щодо списання безнадійної дебіторської заборгованості, що виникла з правовідносин з ТОВ «ВКФ «СМЦ» на суму 543883 грн.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що висновки відповідача щодо порушення п.5.1, п.п.5.2. п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14, п.135.1, п.135.2, п.п.135.4.1 п.135.4, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2, п.п.138.12.1 п.138.12 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, чим встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1290886 грн. такими, що не відповідають фактичним обставинам та суперечать законодавству України.

Крім того, з акту вбачається, що за перевіряємий період відповідачем встановлено заниження позивачем податкового кредиту на суму 928671 грн.

Наведені порушення податковий орган визначив виходячи з огляду на порушення по взаємовідносинам ТОВ «Укрметалгруп» з ТОВ «Галактика-М» (на суму 21269 грн.), з ТОВ «Юридична фірма «Агентство правового управління та моделювання» та з ТОВ «ПКФ «Дельта» (на суму 8778 грн.), в результаті чого виявив завищення податкового кредиту за рахунок не підтвердження реальності проведених операцій з придбання металопродукції та в свою чергу, визначив придбання товарів (робіт, послуг) не підтвердженими податковими накладними.

Вказаний висновок Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська є таким, що не відповідає дійсності, оскільки до перевірки підприємством були надані належним чином оформлені первинні документи з постачання товарів від ТОВ «Українські транспортні технології» та від ТОВ «Юридична фірма «Агентство правового управління та моделювання», обставини, що можуть свідчити про відсутність факту здійснення господарської операції, згідно з приписами Вищого адміністративного суду України відсутні, а до перевірки ТОВ «Укрметалгруп» надані оформлені належним чином податкові накладні на зазначену суму податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також, відповідач на підставі того, що згідно системи автоматизованого співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів встановлено розбіжності між задекларованими показниками податкового кредиту ТОВ «Укрметалгруп» та податковими зобов'язаннями АТ «Юнікон» у сумі ПДВ 1175 грн. визначив завищення податкового кредиту за рахунок подвійного включення до його складу, що фактично не відповідає обставинам справи, оскільки до складу податкового кредиту позивач включив наявні у нього податкові накладні, згідно з приписами п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідач визначив завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям ТОВ «Укрметалгруп» з ТОВ «Українські транспортні технології» на загальну суму 897448,40 грн, за рахунок не підтвердження формування податкового кредиту податковими накладними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Однак, до перевірки надані у повному обсязі оформлені належним чином податкові накладні, отримані від ТОВ «Українські транспортні технології» на загальну суму 897448,40 грн., що суперечить висновкам відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 04 липня 2013 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. ст.160, 195,196,198,200,205,206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі №804/7722/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 18 серпня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.П. Туркіна