Постанова

від 24.07.2014 по справі 872/15883/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2014 рокусправа № 808/7510/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2013р. у справі №808/7510/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (далі по тексту - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач, ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, податковий орган) №0000022214/72 від 07.06.2013 року, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 329грн. та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 164,50грн.

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги відсутністю у відповідача правових підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення за результатами висновків акту перевірки взаємовідносин позивача з ПП "Енотек", які не відповідають фактичним обставинам, оскільки у позивача наявні всі документи для підтвердження проведених господарських операцій з даним контрагентом.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що позивач діяв у відповідності норм Податкового кодексу України, правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, податковий кредит підтверджений відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права. Апелянт вказує, що позивач неправомірно задекларував податковий кредит по операціях, на підставі документів, виписаних від імені ПП "Енотек". Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду на прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, 24.05.2013р. ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПП "Енотек (код ЄДРПОУ 32607741) за період вересень 2012 р., їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт №152/22-14/00194122 від 24.05.2013 р. (а.с.27-32).

За результатами перевірки складено акт №152/22-14/00194122 від 24.05.2013 р., в якому зазначається про порушення позивачем пп.14.1.36, пп.14.1.181 ст.14, п.44.1, п. 44.3, п.44.6, ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, ст.201 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.2011 р., №1492 від 02.02.2012 р. "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 329,00 грн. за вересень 2012 р., який сформований від контрагента ПП "Енотек", що призвело до:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість (р. 18 податкової декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 329,00 грн. за період вересень 2012 р.;

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р. 25 податкової декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 329,00 грн. за період вересень 2012 р.

07 червня 2013 року ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на підставі акту перевірки №152/22-14/00194122 від 24.05.2013 р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000742214/72, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 493,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 329,00 грн. та 164,50 грн. штрафні санкції (а.с.38).

Позивач оскаржив спірне податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області та Міністерства доходів і зборів України. За результатами адміністративного оскарження рішеннями вказаних органів податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.41-58).

Висновки податкового органу пов'язані з наступними обставинами.

Між позивачем та його контрагентом - ПП "Енотек" укладено договір поставки від 13.09.2012 р. №215Д(2012), відповідно до умов якого постачальник - ПП "Енотек" зобов'язується поставити покупцеві, а покупець - ПАТ "ЗАЛК" прийняти і оплатити запорну арматуру на умовах, передбачених договором. Відповідно до п.2.1 орієнтовна сума договору складає 300000,00 грн. в т.ч. податок на додану вартість 50000,00 грн.

За даними податкових органів ПП "Енотек" зареєстроване у встановленому законодавством порядку як платник податку на додану вартість (а.с. 12-16,80).

На підтвердження здійснення господарської операції до матеріалів справи надано прибуткові накладні, видаткові накладні, звіти по партіях номенклатури (а.с. 81-82, 84-85, 89-92). На підтвердження оплати за вказаним договором надано платіжне доручення (а.с. 93). На підтвердження транспортування товару до матеріалів справи надано товаро-транспортні накладні (а.с. 83, 86), які вже надавалися податковому органу разом з запереченнями на акт перевірки. На підтвердження використання в господарській діяльності отриманих від ПП "Енотек" ресурсів до матеріалів справи надано акти списання, акт витрати матеріалів, акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 94-122).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому положеннями п. 198.2 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За визначенням пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п.198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969, який набрав чинності з 10.01.2011, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що реальність здійснення господарських відносин між ПП "Енотек та ПП "Компанія "Агрофудтрейд", ПП "Промресурс-Інструмент", ПП "Конкорд" за період 01.01.2010 р. по 31.03.2013 р. не підтверджена належними первинними документами бухгалтерського обліку. Такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що надані позивачем на перевірку документи, не є належними доказами проведення господарських операцій, оскільки не відповідають вимогам статті 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому такі документи не можуть підтверджувати право позивача на податковий кредит.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з наказом ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя від 08.04.2013 р. відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України податковий орган мав здійснити документальну виїзну позапланову перевірку приватного підприємства «ЕНОТЕК» (код ЄДРПОУ 35325422) з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПП "КОМПАНІЯ "АГРОФУДТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 35672436) за період березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2012 р., їх реальності та повноти відображення в обліку.

З метою проведення вказаної перевірки 08.04.2013р. податковим органом здійснено виїзд на податкову адресу ПП «ЕНОТЕК» (ЄДРПОУ 32607741) - 69057, Запорізька обл.. м .Запоріжжя, вул. 40 Років Радянській Україні, буд. 65А, кв. 29. Проте, як було встановлено, - підприємство за даною адресою не знаходиться.

На підтвердження зазначеної інформації податковим органом надано акт перевірки наявності підприємства за податковою адресою від 08.04.2013 р. №101/22-14/32607741, акт щодо неможливості розпочати перевірку від 08.04.2013 р. №102/22-14/32607741 та запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 08.04.2013 р. №1584. Крім того, оскільки ПП «ЕНОТЕК» не надавався до податкового органу Додаток АМ до податкової декларації з податку на прибуток, відповідачем зроблено висновок про відсутність у даної особи основних засобів. У відповідності до податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб чисельність працюючих на ПП «ЕНОТЕК» - дві особи.

До матеріалів справи ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя надано акт № 144/22-1421/32607741 від 21.05.2013 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ЕНОТЕК» (ЄДРПОУ 32607741) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій, їх реальності та відображення в обліку за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2013 р.», згідно з яким встановлено порушення ПП «ЕНОТЕК» п.1.7.ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7, пп.7.7.1, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р., із змінами та доповненнями, пп. 14.1.36, п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.187.1 ст. 187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. за №2755-УІ, Наказу Державної податкової адміністрації України № 1492 від 02.02.2012р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в частині не підтвердження реальності здійснення господарських операцій ПП «ЕНОТЕК» з ПП «Компанія «Агрофудтрейд», ПП «ПРОМРЕСУРС-ІНСТРУМЕНТ», ПП «КОНКОРД» за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2013 р., внаслідок чого за висновками податкового органу ПП «ЕНОТЕК» завищено суму податкового кредиту на загальну суму 259387 грн. та завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2013 р. на загальну суму 281797 грн.

З урахуванням встановленого податковим органом за відсутності спростування вищевказаних обставин вбачаються обгрунтвоаними доводи відповідача про те, що господарські операції позивача з ПП «ЕНОТЕК» безтоварні.

Про відсутність факту здійснення господарських операцій свідчити, зокрема, те, що первинні документи, які надані позивачем, мають певні похибки. Так, зокрема, видаткові накладні на видачу позивачу від ПП «ЕНОТЕК» продукції не містять прізвища особи, яка отримала таку продукцію, не додано довіреностей на особу, уповноважену отримати продукцію, відсутній підпис водія-експедитора.

Відповідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N128/2568 із змінами і доповненнями - основними документами на перевезення вантажів є товарно -транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Проте, в товарно-транспортних накладних, які надані позивачем, не зазначено адресу пунктів навантаження та розвантаження, не вказано ціну та суму продукції (товару) (зокрема, а.с.8283,85,86). Дорожніх листів не надано.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з доводами податкового органу стосовно того, що надані позивачем на перевірку документи, не є належними доказами здійснення господарських операцій, а лише інформацією на паперових носіях, яка не породжує для позивача будь-яких прав. Проте судом першої інстанції вищезазначеного не враховано, що призвело до помилкового рішення.

З урахуванням встановленого, слід визначитись, що доводи податкового органу ґрунтуються на законі та підтверджуються матеріалами справи, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції - скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2013р. у справі №808/7510/13-а задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2013р. у справі №808/7510/13-а скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова