Рішення

від 15.09.2014 по справі 908/3047/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 10/55/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2014 Справа № 908/3047/14

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" м. Вишневе, Києво-Святошинський район Київської області

до: Фермерського господарства "Лаврик В.О.", с. Орлово, Мелітопольського району Запорізької області

про стягнення заборгованості в сумі 39 410, 71 грн.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Мітченко Т. В., на підставі довіреності № 520 від 29.08.2012 р.;

від відповідача - не з'явився;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" м. Вишневе, Києво-Святошинський район Київської області до Фермерського господарства "Лаврик В.О.", с. Орлово, Мелітопольського району Запорізької області про стягнення заборгованості в сумі 39 410, 71 грн. за договором поставки № УДБ-262000004 від 14.03.2012 р., яка складається з основного боргу в розмірі 30 283 грн. 70 коп., суми пені в розмірі 2 240 грн. 16 коп., 3 % річних в розмірі 1473 грн. 53 коп., суми збитків від курсової різниці в розмірі 5 413 грн. 32 коп.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 22.08.2014 р., справу 908/3047/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 22.08.2014 р., порушено провадження у справі № 908/3047/14. Справі присвоєно номер провадження 10/55/14, її розгляд призначено на 15.09.2014 р. о 10 год. 40 хв.

Представник відповідача у судове засідання 15.09.2014 р. не з'явився, на адресу суду відзив не направив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. В день судового засідання о 16 год. 15 хв. до суду надійшло електронне повідомлення № 6 від відповідача, в якому він просить суд перенести розгляд справи на іншу дату. Суд клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхиляє у зв'язку з тим, що до подання даного клопотання, в судовому засіданні раніше вже було оголошено в присутності позивача вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 15.09.2014 р. підтримав свої вимоги в повному обсязі.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 15.09.2014 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача справа була розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази надані в судове засідання, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство „Агріматко -Україна", керуючись ст. 1 ГПК України, обґрунтовує свою позовну заяву тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № УДБ-262000004 від 14.03.2012р.

На виконання умов даного договору позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 92 699 грн.28коп. за видатковою накладною № 4230026 від 23.04.2012 р.

Відповідно до умов договору( п.4.1) та специфікації, відповідач повинен був сплатити 20 % вартості товару не пізніше 20.03.2012 р., а повний розрахунок за отриманий в межах дії договору товар відповідач зобов'язався здійснити в строк до 15.10.2012 р.

Відповідач зобов'язання за договором виконав частково, сплативши 02.04.2012 р. в якості попередньої оплати лише 35 951 грн. 25 коп.

В результаті не виконання зобов'язань по оплаті товару, за відповідачем утворилась заборгованість, на момент подання позову до суду в сумі 30 283 грн.70 коп.

Факт існування заборгованості підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2013 р.

Відповідно до умов договору (п.5.2 Договору) відповідач повинен був сплатити позивачу пеню за прострочку оплати товару, що становить становить 2240 грн. 16 коп.

Умовами договору (п.п.4.5 Договору) передбачено коригування вартості товару у випадку несвоєчасного розрахунку за поставлений товар.

Виконуючи вимоги п. 3.4 Договору, відповідачу був наданий лист № 516 з розрахунком коригування вартості товару та запропоновано сплатити вартість товару з врахуванням коригування. Збитки від курсової різниці становлять 5413 грн.32 коп.

Відповідно до вимог п. 2 ст.625 Цивільного кодексу України «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми...» , тому відповідачу була нарахована сума 3% річних, що становить 1473грн.53 коп.

Підстави для виникнення відповідальності у учасників господарських відносин, вказані у п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України. „2. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів".

Учасники господарських відносин несуть відповідальність, як передбачено законодавством, договором ( ст.216, 217 ГК України).

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України (загальні умови виконання господарських зобов'язань) "Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться ".

Відповідно до частини 2 статті 193, Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнодержавного інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк/термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов спірного договору, позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні цього договору, зокрема, на своєчасне отримання плати.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 долі N 15-рп/2002 (праворуч N 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особини без громадянства, юридичної особини) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № УДБ-262000004 від 14.03.2012 р. становить 39 410, 71 грн., яка складається з основного боргу в розмірі 30 283 грн. 70 коп., суми пені в розмірі 2 240 грн. 16 коп., 3 % річних в розмірі 1473 грн. 53 коп., суми збитків від курсової різниці в розмірі 5 413 грн. 32 коп.

Факт порушення відповідачем умов договору поставки № УДБ-262000004 від 14.03.2012 р., а також факт заборгованості., за договором., підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача у судове засідання 15.09.2014 р. не з'явився, на адресу суду відзив не направив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. В день судового засідання о 16 год. 15 хв. до суду надійшло електронне повідомлення № 6 від відповідача, в якому він просив суд перенести розгляд справи на іншу дату. Суд клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилив у зв'язку з тим, що до подання даного клопотання, в судовому засіданні раніше вже було оголошено в присутності позивача вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням вищевказаного, суд задовольняє позов Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" м. Вишневе, Києво-Святошинський район Київської області до Фермерського господарства "Лаврик В.О.", с. Орлово, Мелітопольського району Запорізької області про стягнення заборгованості в сумі 39 410, 71 грн. за договором поставки № УДБ-262000004 від 14.03.2012 р., яка складається з основного боргу в розмірі 30 283 грн. 70 коп., суми пені в розмірі 2 240 грн. 16 коп., 3 % річних в розмірі 1473 грн. 53 коп., суми збитків від курсової різниці в розмірі 5 413 грн. 32 коп.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" м. Вишневе, Києво-Святошинський район Київської області до Фермерського господарства "Лаврик В.О.", с. Орлово, Мелітопольського району Запорізької області задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства «Лаврик В.О.» (72341, Запорізька обл.., Мелітопольський р-н, с. Орлово, вул..Радянська, б. 241, п/р 2600744611 в ОД ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» м. Запоріжжя, МФО 313827, ідентифікаційний номер 33809041) на користь приватного акціонерного товариства „Агріматко-Україна" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. В.Чорновола, 45, п/р 26005301301557 в ЗАО „ОТР ВАNK", м. Києва, МФО 300528, ідент. номер 30725226) - основний борг в розмірі 30 283 (тридцять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 70 коп., суму пені в розмірі 2 240 (дві тисячі двісті сорок) грн. 16 коп., 3 % річних в розмірі 1473 (одна тисяча чотириста сімдесят три) грн. 53 коп., суму збитків від курсової різниці в розмірі 5 413 (п'ять тисяч чотириста тринадцять) грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 16.09.2014 р.