Рішення

від 18.09.2014 по справі 927/1211/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

« 16» вересня 2014 року справа № 927/1211/14

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трал Сервіс»,

01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 28

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг»,

17592, Чернігівська область, Прилуцький район, с. Сергіївна, вул. Шейгусівська, буд. 1-А

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 190797,47 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

від позивача: Гордов М.М. довіреність № 21/07-1 від 21.07.2014 р., представник

Мотрич Р.І., наказ від 18.10.2011 р. № 1-К, керівник

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

В судовому засіданні 16.09.2014 р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Трал Сервіс» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" про стягнення заборгованості в сумі 190797,47 грн., з якої 146313,30 грн. сума основного боргу, 14195,36 грн. пені за період з 27.11.2013 р. по 25.07.2014 р., включно, 5532,04 грн. трьох відсотків річних за той же період та 24756,77 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2013 р. по червень 2014 р., включно. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 22-Т/1 від 22.10.2013 р. про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні.

Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив, у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, про дату час та місце судового засідання був двічі повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 41, 46).

Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 14.08.2014 р. , в якій, зокрема, відповідач був попереджений про можливість надіслати до суду поштовим зв'язком відзиву на позов та документи в разі неможливості з'явитись в судове засідання, однак, відповідач наданими йому правами не скористався, будь-яких документів, заяв чи клопотань вчасно до суду не надіслав.

16.09.2014 р. після закінчення судового засідання по справі № 927/1211/14, що тривало з 10:30 год. по 10:55 год., що зафіксовано протоколом судового засідання, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (згідно до відмітки канцелярії суду час надходження 12:45), згідно якого відповідач просить відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю явки представника у судове засідання 16.09.2014 р. Заявлене клопотання не містить документального підтвердження неможливості явки представника у судове засідання. Клопотання відповідача не було розглянуто судом, оскільки надійшло на адресу суду після закінчення судового засідання по справі та винесення судового рішення.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Зважаючи на те, що згідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання та неподання відповідачем відзиву на позов, не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -

Встановив:

22.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трал Сервіс» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» (замовник) укладено договір № 22-Т/1 про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні, відповідно до умов якого замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов'язання надати відповідно до умов даного договору послуги по перевезенню наступних типів вантажів замовника: сільськогосподарську культуру (зерно кукурудзи), автомобільним транспортом перевізника, в свою чергу замовник зобов'язується прийняти надані послуги по перевезенню та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим договором (п.п. 1.1-1.2 договору).

У відповідності до п.2.1 договору перевізник забезпечує виконання послуг по перевезенню, передбачених цим договором, в термін, погоджений у відповідній заявці на перевезення вантажу. За приписами пунктів 3.3, 3.4. договору загальна вартість послуг по перевезенню вантажів, фактично виконаних перевізником за цим договором, по кожній окремій заявці фіксується сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг. Ціна договору складається з вартості послуг, вказаних в усіх заявках/актах приймання-передачі наданих послуг.

Прийомка-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, що надається перевізником замовнику після проведення звірки обсягу наданих послуг уповноваженими представниками сторін. Акт приймання-передачі наданих послуг є невід'ємною частиною даного договору (п.п. 4.1, 4.4 договору).

За приписами частини 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Аналогічна норма закріплена в ст. 307 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом. Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 672576,85 грн., що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг від 12.11.2013 р. на суму 175509,95 грн., від 18.11.2013 р. на суму 118017,90 грн., від 25.11.2013 р. на суму 146745,60 грн., від 05.12.2013 р. на суму 181983,40 грн., від 05.12.2013 р. на суму 50320,00 грн. (а.с. 21-25), що підписані та скріплені печатками обох сторін. Факт надання послуг з перевезення за вказаними актами також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків сторін за період 01.10.2013 р. по 28.01.2014 р., включно (а.с. 26), що підписаний та завірений печатками обох сторін. Оригінали актів були оглянуті судом в судовому засіданні, що відображено в протоколі.

Згідно п. 5.3.10 договору відповідач зобов'язаний вчасно оплатити вартість виконаних робіт відповідно до умов даного договору.

Пунктом 3.5 договору сторони погодили, що розрахунок замовником перевізнику здійснюється по факту за надані послуги на підставі актів приймання-передачі наданих послуг по договору на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками сторін, протягом 10 банківських днів з дня їх підписання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кінцевий строк оплати за актами приймання-передачі наданих послуг від 12.11.2013 р. настав 26.11.2013 р., від 18.11.2013 р. - 02.12.2013 р., від 25.11.2013 р. - 09.12.2013 р., від 05.12.2013 р. - 19.12.2013 р. з урахуванням п. 3.5 договору.

Відповідач у встановлений строк за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, чим порушив умови договору. За послуги з перевезення розрахувався частково на суму 526263,55 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с.27-35).

22.07.2014 року позивачем направлена відповідачу претензія № 22/07-1 від 22.07.2014 р. з вимогою про погашення останнім заборгованості в сумі 146313,30 грн. згідно спірного договору від 22.10.2013 р. № 22-Т/1. 25.07.2014 року позивачем було направлено на адресу відповідача доповнення до вищевказаної претензії (а.с. 36-37).

Відповідач відповідь на претензію не надав, наявну заборгованість не погасив.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості наданих послуг. Сума заборгованості відповідача за надані послуги з перевезення вантажу згідно договору № 22-Т/1 від 22.10.2013 р. складає 146313,30 грн.

На день винесення рішення по справі відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 146313,30 грн. не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 146313,30 грн. є обґрунтованими, правомірними та такими, що підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У відповідності до п. 6.3.1 договору за прострочення оплати виконаних робіт замовник сплачує перевізнику пеню згідно норм діючого в Україні законодавства.

Позивач, посилаючись на ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та Постанову Пленуму Вищого господарського суду № 14 від 17.12.2013 р., нараховує в розмірі облікової ставки Національного банку України та заявляє до стягнення 14195,36 грн. пені за період з 27.11.2013 р. по 25.07.2014 р., включно.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Також частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд, проаналізувавши умови спірного договору, дійшов до висновку, що сторони п. 6.3.1 спірного договору закріпили право позивача на нарахування та стягнення пені як різновиду штрафних санкцій, однак її розмір умовами договору не визначили. Посилання позивача на ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України є безпідставним, оскільки дана правова норма не визначає розмір штрафних санкцій, що має бути застосований сторонами у випадку, якщо їх розмір не погоджений ними на договірній основі. Частина 6 ст. 231 ГКУ визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, однак з цього не слідує, що розмір таких санкцій становить чи дорівнює обліковій ставці НБУ. Таким чином, висновки позивача з правового аналізу вказаної норми є хибними.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню, оскільки розмір пені, що має бути застосований, не визначений умовами договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 5532,04 грн. трьох відсотків річних за період з 27.11.2013 р. по 25.07.2014 р., включно, та 24756,77 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2013 р. по червень 2014 року, включно.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунок позивача, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині трьох відсотків річних в межах заявлених вимог в сумі 5532,04 грн. та в частині інфляційних втрат в повному обсязі в сумі 24756,77 грн.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 3532,03 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75 , ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» (17592, Чернігівська область, Прилуцький район, с. Сергіївна, вул. Шейгусівська, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 36279482, з будь - якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трал Сервіс» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 28, п/р 26008016267001 у філії КРУКБ «Фінанси та кредит» м. Київ, МФО 300937, код ЄДРПОУ 37881818) - 146313,30 грн. основного боргу, 5532,04 грн. трьох відсотків річних, 24756,77 грн. інфляційних втрат, 3532,03 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 18.09.2014р.

Суддя І.Г.Мурашко

.