ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16.09.14р. Справа № 904/6033/14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", (м. Дніпропетровськ)
до Колективного підприємства "Коло", (м. Дніпропетровськ)
про стягнення 8 796,21 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: Колпаченко Є.Ю. - юрисконсульт (дов. № 81юр від 01.08.14р.)
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Комунального підприємства "Коло" (далі-відповідач) про стягнення 8 796,21 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 7 895,77 грн. - основний борг, 420,31 грн. - пеня, 418,48 грн. - інфляційні втрати, 61,65 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/П-ПР-1560/140066 від 01.01.2013р., в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги з постачання газу.
Представник позивача в судовому засіданні надав копію витягу з Державного реєстру на відповідача для приєднання до матеріалів справи.
Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується реєстрами № 32 від 04.09.14р. та № 131 від 18.08.14р. господарського суду Дніпропетровської області про відправку ухвал замовленою поштою з повідомленням стороні.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Позивачем наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом 11.09.2014 року за № 19273614, згідно якого підприємство відповідача знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і були надіслані два рази ухвали суду як про порушення провадження у справі, так і про відкладення, отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01 січня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз", як постачальник, та Колективним підприємством "Коло", як споживач, було укладено типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання які є кінцевими споживачами) № 2013/П-ПР-1560/140066.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31 грудня 2014 року. Сторонами досягнуто згоди про те, що в силу положень частини 3 статті 631 ЦК України, умови цього договору застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати його укладання, а саме з 01 січня 2013 року (п. 10.1. договору та додаткової угоди від 31.12.13р. до договору).
Згідно п. 1.1. договору, постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п. 2.6. договору, послуги за постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу та/ або актом виконаних робіт, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до договору та згідно з умовами Технічної угоди, укладеної між споживачем та газорозподільним підприємством.
Постачальник до 2-го числа, звітного місяця, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітній місяць та/або два примірника виконаних робіт, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника (п. 2.7. договору).
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу та акта виконаних робіт зобов'язаний повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу та\або один примірник акта виконаних робіт, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу та/або акту виконаних робіт (п. 2.8. договору).
Пунктом 2.8.2. договору встановлено, що у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу та/або акту виконаних робіт або ненадання письмової обґрунтованої відмови від їх підписання до 4-го числа місяця наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних постачальника.
Згідно п. 2.9. договору, акти приймання-передачі газу та/або акт виконаних робіт є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.
У відповідності до п. 4.6. договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору.
Авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок із спеціальним режимом використання у розмірі 100 % від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки газу.
Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.
У випадку недооплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (п. 4.7. договору).
Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" зазначає, що свої зобов'язання по постачанню природного газу за спірним договором виконало у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2014 року позивачем здійснено на адресу відповідача постачання природного газу в обсязі 1 658 м 3 на загальну суму 8 773,93 грн., що підтверджується актом прийому-передачі № ДНГ 67997949 (а.с. 23).
Колективне підприємство "Коло" в порушення умов договору не здійснило оплату послуг з постачання газу за вказаний період.
Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за постачання природного газу по договору за квітень 2014 року у сумі 7 895,77 грн., що також відображено у акті звіряння станом на 08.08.2014 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 14).
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за постачання природного газу за квітень 2014 року у сумі 7 895,77 грн.
Доказів виконання по оплаті за постачання природного газу за типовим договором № 2013/П-ПР-1560/140066 від 01.01.2013 року у сумі 7 895,77 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 7 895,77 грн.
Згідно п. 6.2.2. договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
На підставі п. 6.2.2. договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 06.05.14р. по 08.08.14р. у сумі 420,31 грн., згідно розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 15).
За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені за період з 06.05.14р. по 08.08.14р. у сумі 420,31 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача за період з 06.05.2014 року по 08.08.2014 року інфляційні втрати у сумі 418,48 грн. та 3% річних у сумі 61,65 грн., згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 15).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача за період з 06.05.2014 року по 08.08.2014 року інфляційні втрати у сумі 418,48 грн. та 3% річних у сумі 61,65 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Колективного підприємства "Коло" (49101, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 33; код ЄДРПОУ 19144977) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5; п/р 26005232299002 в ПАТ "КБ Надр" м. Київ, МФО 380764, код ЄДРПОУ 20262860) - 7 895 (сім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 77 коп. основного боргу, 420 (чотириста двадцять) грн. 31 коп. пені, 418 (чотириста вісімнадцять) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 61 (шістдесят одна) грн. 65 коп. 3% річних, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 18.09.14р.
Суддя І.Ю. Дубінін
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2014 |
Оприлюднено | 23.09.2014 |
Номер документу | 40512617 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дубінін Ігор Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні