Рішення

від 10.09.2014 по справі 910/13506/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13506/14 10.09.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані системи зв'язку" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова Компанія" простягнення заборгованості у розмірі 40 934,73 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Перевознікова І.С. - представ. за дов.;

від відповідача: Залевський К.С. - представ. за дов.

У судовому засіданні 10.09.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднані системи зв'язку" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" про стягнення основної заборгованості 39 885,68 грн., 3% річних у розмірі 196,70 грн., пеню у розмірі 852,35 грн. на підставі Договору на виконання робіт №20Б/13 від 05.12.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2014 порушено провадження у справі №910/13506/14, розгляд справи призначений на 28.07.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2014 в порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 20.08.2014.

Ухвалою від 10.09.2014, розгляд справи відкладено на 10.09.2014.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки він не отримував акт виконаних робіт, а роботи виконані позивачем із порушенням строків зазначених у Договорі.

В судовому засіданні 10.09.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

05.12.2013 між позивачем (підрядник) та відповідача (замовник) укладений договір №20Б/13 на виконання робіт (далі - Договір ), за умовами якого підрядник зобов'язується виконаних без перерв повністю роботи по диспетчеризації 19 ліфтів на основі системи GSM зв'язку на об'єкті будівництва - 3 черга на перетині пр. П.Тичини та Дніпровської набережної в Дніпровському районі м. Києва, а замовник зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування виконаних робіт, прийняття виконані належним чином роботи та по їх закінченню здійснити остаточний розрахунок відповідно до умов Договору.

Обсяг, перелік та ціна робіт встановлюється додатком 1 "Договірна ціна" до Договору (п. 1.1.1).

Розділом 3 сторони передбачили вартість договору.

Сторони встановили договірну ціну матеріалів та робіт, що виконує підрядник твердою, яка складається з: матеріали та обладнання 46 202,00 грн. з ПДВ, роботи, монтаж та налагодження 39 900,00 грн. з ПДВ. Загальна вартість - 86 102,00 грн.

Вартість (ціна) даного Договору сторони можуть переглянути з підстав викладених у п. 3.2 Договору.

Оплата робіт здійснюється поетапно (п.4.1): На першому етапі замовник перераховує протягом 3 банківських днів з моменту підписання даного Договору кошти на придбання матеріалів та обладнання в розмірі - 46 202,00 грн. На другому етапі замовник повинен перерахувати протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт остаточні грошові кошти - 39 900,00 грн. з ПДВ.

Строки виконання робіт сторони визначили у 5 розділі Договору.

Договір набуває чинності з дня настання одночасно наступних умов: підписання сторонами даного Договору та перерахування першого платежу, передбаченого в п. 4.1.1, згідно п. 1.3 цього Договору.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг у розмірі 39 885,68 грн.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що у позивача відсутні докази направлення акту здачі-приймання виконаних робіт та роботи були виконані позивачем з порушенням строку.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання п. 3.1 п. 3 Договору, замовник на 1 етап виконання робіт перерахував грошові кошти у розмірі 46 216,32 грн. на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується банківською виписко, що в матеріалах справи.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором, про що свідчать акти №М-6 за квітень 2014 року та №М-7 на загальну суму 86 102,00 грн. та довідка про вартість виконаних робіт за квітень 2014 року.

Зазначені документи направлені відповідачу на поштову та юридичну адреси 16.04.2014, що підтверджується описом вкладенням у цінний лист, який долучений до матеріалів справи з поштовим штампом відділення Київ-39.

Зазначене спростовує заперечення відповідача щодо не направлення йому акту виконаних робіт.

Цим листом позивач також направив лист №79-14 від 16.04.2014 з проханням підписати направлені документи та повернути йому.

Як свідчать матеріали справи, відповідач лист залишив без задоволення, надіслані документи не підписав та не надав письмової вмотивованої відмови від підписання чи дефектний акт.

Щодо не підписаних актів відповідачем, суд зазнає наступне.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду (див. постанову Вищого господарського суду України від 11.05.2012 N 21/5005/14068/2011) (п. 6 оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374-2013 від 18.02.2013).

Таким чином, враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не підписав направлені йому акти, а отже, не звільняється від обов'язку оплатити роботи згідно них у розмірі 39 885,68 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

Отже, враховуючи те, що ціна договору становить 86 102,00 грн., відповідачем оплачено 46 216,32 грн., то на час розгляду спору вартість неоплачених відповідачем робіт складає 39 885,68 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як визначено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив перерахунок пені за період з 06.05.2014 по 04.07.2014 (60 днів) на суму 39 885,68 грн. з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ (оскільки розмір пені встановлений в договорі (п. 10.2) перевищує зазначену ставку) за яким пеня є дещо більша ніж заявлена позивачем, тому керуючись. п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, пеня підлягає задоволенню у заявленному розмірі - 852,35 грн.

Розрахунок 3 % річних за вказаний період на заборгованість, судом визнаний обґрунтованим, тому підлягає до стягнення 3 % річних у розмірі 196,70 грн.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є документально підтвердженими та доведеними позивачем, а відповідачем не спростовані належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (03049, м. Київ, вул. Єреванська, 1, кв. 1, код 32102765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані системи зв'язку" (03164, м. Київ, вул.. Клавдіївська, 23/15, кв. 5, код 34295958) суму боргу - 39 885,68 грн. (тридцять дев»ять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять гривень 68 коп.), пеню - 852,35 грн. (вісімсот п'ятдесят дві гривні 35 коп.), 3 % річних - 196,70 грн. (сто дев'яносто шість гривень 70 коп.) та 1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання повного тексту рішення: 12.09.2014

Суддя М.Є. Літвінова