Постанова

від 15.09.2014 по справі 802/3169/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 вересня 2014 р. Справа № 802/3169/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Кулика В.В.,

представників позивача: Кошельнікова І.І., Марковського О.В.,

представника відповідача: Нестерук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: споживчого товариства "Калина"

до: Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Гайсинський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2014 року споживче товариство "Калина" (далі - СТ "Калина") звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Гайсинська ОДПІ) № 1892 від 13.06.2014 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуваним рішенням контролюючого органу до СТ "Калина" було застосовано фінансові санкції за порушення вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме продаж алкогольних напоїв неповнолітній особі в продовольчому магазині с. Нараївка Гайсинського району Вінницької області, який належить товариству. Вказане рішення позивач вважає неправомірними і таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зокрема просить врахувати, що рішення відповідачем прийнято за відсутності керівництва СТ "Калина", що позбавило суб'єкта господарювання можливості надати пояснення з приводу проведеної перевірки. За своїм змістом рішення є неконкретизованим, незрозумілим і містить чисельні недоліки щодо порядку його оформлення. Також позивач зазначає, що він немає жодного відношення до виявленого порушення, оскільки особа, яка продала неповнолітньому алкогольні напої, в офіційних трудових відносинах із СТ "Калина" не перебуває, а лише підміняла продавця на її прохання.

У судовому засіданні представники позивача повністю підтримали заявлені позовні вимоги та надали пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Просять суд врахувати викладені в адміністративному позові доводи та скасувати рішення Гайсинської ОДПІ про застосування фінансових санкцій.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив і наполягає на тому, що рішення про застосування фінансових санкцій № 1892 від 13.06.2014 року було прийняте правомірно та на підставі матеріалів перевірки Гайсинського РВ УМВС України у Вінницькій області, якими встановлено факт продажу неповнолітній особі алкогольних напоїв в магазині, який належить СТ "Калина", а отже і порушення останнім ч. 1 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Просить суд відмовити у задоволенні заявленого адміністративного позову.

Представник залученої до участі у справі з ініціативи суду третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Гайсинського РВ УМВС у Вінницькій області на виклик суду не з'явився, що однак не перешкоджає розгляду справи за його відсутності на підставі зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд доходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити з огляду на таке.

Встановлено, що 13.06.2014 року Гайсинською ОДПІ прийнято рішення № 1892 від 13.06.2014 року про застосування до позивача СТ "Калина" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. за порушення вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме продаж алкогольних напоїв (пива) особі, яка не досягла 18 років (неповнолітньому) (а.с. 7).

При цьому підставою для прийняття податковим органом вказаного рішення були матеріали правоохоронного органу про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, суд керується наступними мотивами.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВP (далі - Закон № 481/95-ВР).

Статтею 16 цього Закону передбачено, що контроль за дотриманням його норм здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Водночас суд зазначає, що адміністративна відповідальність фізичної особи за продаж спиртного неповнолітньому встановлена Кодексом про адміністративні правопорушення України (далі - КУпАП).

Так, частиною 2 статті 156 КУпАП передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2014 року о 16 год. 20 хв. начальником СК МСД Гайсинського РВ УМВС України у Вінницькій області старшим лейтенантом міліції Омельчуком С.Ю. було виявлено факт продажу гр. ОСОБА_4 пива неповнолітній особі в магазині "Продукти", який розташований по вул. Леніна, 7 в с. Нараївка Гайсинського району Вінницької області та належить СТ "Калина".

Вказане правопорушення зафіксоване у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВІ 05 № 020476 від 06.06.2014 року (а.с. 9) та підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_4 і неповнолітнього ОСОБА_6 (а.с. 10-11).

Зокрема, як пояснила працівникам міліції ОСОБА_4, 06.06.2014 року вона тимчасово підміняла продавця магазину "Продукти", що знаходиться в с. Нараївка по вул. Леніна, 7. Близько 16 год. 20 хв. до магазину зайшов молодий хлопець, якому вона реалізувала пляшку пива за ціною 7 грн. Як потім виявилося, цей хлопець був неповнолітнім, хоча під час купівлі алкоголю він запевняв, що йому вже виповнилося 18 років. Свою вину у вчиненому правопорушенні визнає та обіцяє більше такого не робити (а.с. 10).

Пояснення на підтвердження факту незаконного продажу алкогольних напоїв у вищезазначеному магазині надано також неповнолітнім ОСОБА_6 (а.с. 11-12).

Вказані обставині додатково підтверджується поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_7, які надані ними 28.07.2014 року голові СТ "Калина" Кошельнікову І.І., згідно з якими 06.06.2014 року ОСОБА_7 попросила ОСОБА_4 побути деякий час замість неї продавцем в магазині с. Нараївка і в цей час ОСОБА_4 здійснила продаж пляшки пива особі, яка виявилася неповнолітньою (а.с. 13-14).

Рішенням адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нараївської сільської ради № 2 від 24.06.2014 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 43). Штраф сплачено ОСОБА_4 добровільно, про свідчить квитанція № к4/2/60 від 02.07.2014 року (а.с. 44).

Отже, факт вчинення вищезазначеного адміністративного правопорушення доведений у визначеному законом порядку. Відтак, слід вважати встановленим і факт наявності порушення вимог ч. 1 ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР щодо заборони продажу пива неповнолітнім, який мав місце у належному СТ "Калина" магазині і стосується реалізації алкогольного напою, який був власністю позивача.

При цьому суд зазначає, що в даному випадку ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності як особу, що безпосередньо порушила передбачені чинним законодавством правила торгівлі пивом та здійснила його продаж неповнолітньому.

Однак, поряд з адміністративною відповідальністю фізичної особи (продавця) за вчинення цього правопорушення законом встановлено також адміністративно-господарську відповідальність суб'єктів господарювання, у зв'язку з діяльністю яких допущено порушення вимог ч. 1 ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР.

Так, згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 6800 грн.

З 01.01.2011 року набув чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Згідно з пп.14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-ВР, регламентований спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року.

Пунктом 6 вказаного Порядку визначено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР, приймаються, зокрема, керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу державної податкової служби, правонаступником яких на теперішній час виступають органи доходів і зборів, відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

За приписами пункту 8 Порядку рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

В той же час відповідно до ст. 19 Податкового кодексу України однією із функцій органів доходів і зборів є здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Тому притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності шляхом накладення відповідним рішенням штрафу є одним із способів здійснення контролюючим органом заходів, спрямованих на запобігання порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що органи доходів і зборів уповноважено застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на них.

Крім того, згідно з п. 3 вищезгаданого Порядку до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом № 481/95-ВР.

Відповідно до п. 4 Порядку посадові особи і громадяни, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, за порушення норм Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами несуть відповідальність згідно із законодавством.

Отже, змістовний аналіз вищезазначених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що окрім покладення відповідальності за правопорушення на фізичну особу, яка здійснила продаж пива неповнолітній особі, також встановлена відповідальність і суб'єкта господарювання, який допустив порушення вимог статті 15-3 Закону № 481/95-ВР у вигляді фінансових санкцій в розмірі 6800 грн.

Таким чином, оскільки ОСОБА_4 продала пиво особі, яка не досягла 18 років, вона підлягає юридичній відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, як фізична особа, яка здійснила продаж пива неповнолітньому, тоді як СТ "Калина" несе відповідальність згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР, як суб'єкт господарювання, який допустив незаконний продаж алкоголю неповнолітній особі.

При цьому суд не бере до уваги посилання позивача на те, що СТ "Калина" не зобов'язане нести відповідальність за протиправні дії ОСОБА_4, оскільки вона не перебувала у трудових відносинах із товариством.

Так, законодавець не пов'язує застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення порядку продажу пива особам, які не досягли 18 років, із необхідністю здійснення такого продажу виключно особою, яка перебуває у трудових відносинах із цим суб'єктом підприємницької діяльності.

Натомість визначальною умовою відповідальності, яка передбачена абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР, є факт продажу суб'єктом господарювання алкогольних напоїв чи тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно з пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

У ході судового розгляду справи встановлено, що 06.06.2014 року ОСОБА_4 була допущена до виконання обов'язків продавця магазину СТ "Калина" в с. Нараївка та здійснила розрахункову операцію від імені товариства, а саме реалізувала належне йому пиво неповнолітньому та отримані за це кошти передала в касу товариства, що визнано у судовому засіданні представниками позивача.

Відтак, на переконання суду, в момент вчинення правопорушення (продажу алкоголю неповнолітньому) ОСОБА_4 діяла як продавець магазину СТ "Калина", а отже допущене порушення вимог статті 15-3 Закону № 481/95-ВР має місце з вини позивача.

Та обставина, що ОСОБА_4 реалізувала неповнолітньому пляшку пива як продавець магазину підтверджується і вже згаданим рішенням адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нараївської сільської ради № 2 від 24.06.2014 року, згідно з яким "06.06.2014 року о 16.20 год. при перевірці магазину "Продукти" в с. Нараївка по вул. Леніна, 7, який належить СТ "Калина", продавець магазину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 реалізувала пляшку пива "Арсенал міцне" неповнолітньому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, чим порушила правила торгівлі та ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"" (а.с. 43).

Більше того, диспозиція статті 156 КУпАП, за якою ОСОБА_4 визнано винною з накладенням адміністративного стягнення, передбачає відповідальність за "порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами".

Отже, рішенням адміністративної комісії, яке набрало законної сили, також підтверджено ту обставину, що ОСОБА_4 під час продажу пива неповнолітньому діяла саме як продавець магазину, що належить позивачу СТ "Калина".

Крім того, у ході розгляду справи судом не здобуто переконливих доказів того, що ОСОБА_4 в момент продажу алкоголю неповнолітньому дійсно не була продавцем СТ "Калина", оскільки розпорядження голови товариства з кадрових питань надані суду вибірково і винятково щодо продавця ОСОБА_7, тоді як інші наявні у справі докази ставлять під сумніву ту обставину, що ОСОБА_4 не є працівником СТ "Калина", зокрема, письмові пояснення від 28.07.2014 року ОСОБА_4 надані на ім'я голови СТ "Калина" ОСОБА_8, а у своїх поясненнях як ОСОБА_4, так і ОСОБА_7 зазначають про те, що ОСОБА_4 працювала продавцем СТ "Калина", хоча документів про прийняття ОСОБА_4 на роботу та її звільнення з роботи позивачем суду не надано.

З огляду на викладене посилання позивача на відсутність будь-яких трудових відносин між СТ "Калина" і ОСОБА_4 суд вважає безпідставними і такими, що спрямовані на уникнення встановленої законом відповідальності за допущене правопорушення.

При вирішенні спору судом також враховується правова позиція Верховного Суду України, висвітлена у постанові від 26.03.2013 року, в якій Верховний Суд України зазначив, що Законом № 481/95-ВР в імперативній формі запроваджено заборону на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років. Частиною 4 статті 15-3 цього Закону продавця наділено правом отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, документи, які підтверджують вік такого покупця, а отже, ця вимога має спонукати суб'єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію (а.с. 45-47).

З приводу доводів позивача про неналежне оформлення оскаржуваного рішення суд зазначає, що самі по собі окремі недоліки у змісті рішення суб'єкта владних повноважень не можуть бути самостійною підставою для його скасування, тоді як наявність істотних порушень у процедурі прийняття рішення відповідачем судом не встановлено.

Крім того, відсутність у рішенні Гайсинської ОДПІ посилання на конкретні обставини виявленого правопорушення, на чому акцентує увагу позивач, не може свідчить про необґрунтованість такого рішення, оскільки суть вчиненого правопорушення конкретизується матеріалами перевірки Гайсинського РВ УМВС України у Вінницькій області, на підставі яких це рішення прийняте.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а суд відповідно до ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення про застосування фінансових санкцій, а також докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 2 ст. 94 КАС України та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з споживчого товариства "Калина" (ідентифікаційний код 30804868) в дохід Державного бюджету України решту суми судового збору, що підлягав сплаті при звернені до адміністративного суду, а саме судовий збір в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сало Павло Ігорович