Ухвала

від 16.09.2014 по справі 826/6808/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6808/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Бєлової Л.В.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амант груп» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амант груп» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій щодо проведення зустрічної звірки, оформленої актом №697/26-54-22-03/38833241 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Амант Груп» (код за ЄДРПОУ 38833241), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2013 по 30.09.2013 року», зобов»язання вилучити з електронної бази даних АІС «Податковий блок» інформацію про результати вказаної зустрічної звірки, результати якої оформлені актом №697/26-54-22-03/38833241 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Амант Груп» (код за ЄДРПОУ 38833241), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2013 по 30.09.2013 року», зобов»язання відновити в електронній базі даних АІС «Податковий блок» дані податкової звітності Позивача шляхом внесення до них даних, визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період перевірки.

Крім того, Позивач просив встановити Відповідачу строк у 5 робочих днів на виконання судового рішення з дня набрання ним законної сили та зобов»язати Відповідача подати до суду першої інстанції у строк 5 робочих днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили звіт про його виконання.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Відповідача по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Позивача, за результатами якої складено акт від 15.11.2013 року №697/26-54-22-03/38833241 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Амант Груп» (код за ЄДРПОУ 38833241), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2013 по 30.09.2013 року», зобов'язано Відповідача вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі вказаного акту, зобов'язано Відповідача відновити в інформаційній системі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані Позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Також судом першої інстанції встановлено Відповідачу строк у п'ять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови та попереджено останнього про можливість застосування заходів, передбачених ч.2 ст. 267 КАС України.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача та представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки Позивача за вересень 2013 року, за результатами яких складено акт від 15.11.2013 року №697/26-54-22-03/38833241 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Амант Груп» (код за ЄДРПОУ 38833241), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2013 по 30.09.2013 року».

Із змісту вказаного акту вбачається, що контролюючим органом виявлено порушення Позивачем вимог ст.185, п.187 ст.187, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), встановлено відсутність об»єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року.

Також контролюючий орган дійшов висновку про те, що правочини, укладені Позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересами держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Згідно п. 73.5 ст.73 Кодексу з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно п.1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232, цей Порядок визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Зустрічна звірка полягає у співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Пунктами 2-7 Порядку визначено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями).

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Таким чином, зустрічною звіркою є співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами яких контролюючий орган складає довідку.

Проте, контролюючим органом фактично зустрічна звірка не проводилася, співставлення даних його первинних бухгалтерських та інших документів не здійснювалося, відповідна довідка не складалася, а тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій по проведенню зустрічної звірки.

Водночас, при здійсненні заходів з метою проведення зустрічної звірки Позивача, Відповідач фактично провів документальну позапланову невиїзну перевірку, а за наслідками вчинення таких дій склав акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 15.11.2013 року №697/26-54-22-03/38833241.

Згідно пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно п. 79.1 ст.79 Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Положеннями п. 79.2 ст.79 Кодексу передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 78.1 ст.78 Кодексу передбачено вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Однак, в матеріалах справи відсутній відповідний наказ керівника контролюючого органу.

Також матеріали справи не містять доказів у підтвердження існування підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, передбачених п. 78.1 ст.78 Кодексу, доказів вручення Позивачу копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції про вихід за межі позовних вимог відповідно ч.2 ст.11 КАС України та визнання протиправними дій Відповідача по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Позивача, за результатами якої складено вищевказаний акт.

Як вбачається із змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки контролюючим органом встановлено, що правочини, укладені Позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересами держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Згідно положень ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

В матеріалах справи відсутнє будь-яке судове рішення про визнання недійсними право чинів, укладених між Позивачем та контрагентами у період, за який проводилася перевірка.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції про помилковість висновків, викладених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки про те, що правочини, укладені Позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересами держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням Позивача є м.Київ, вул.Північна, 6, літера «А1».

Матеріали справи не містять доказів у підтвердження недостовірності вказаних відомостей.

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідачем внесено до інформаційної системи «Податковий блок» інформацію акту про неможливість проведення зустрічної звірки та зменшено задекларовані Позивачем податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, чим змінено дані, задекларовані останнім в податковій декларації з податку на додану вартість за вказаний період.

Дана обставина також не заперечується представником Відповідача.

Згідно ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Колегія суддів вважає вірною позицію суду першої інстанції про те, що висновки вищевказаного акту податкового органу не є підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, а тому інформація, внесена на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, повинна бути контролюючим органом вилучена, а інформація про задекларовані Позивачем показники у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року - відновлена.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо визнання протиправними дій Відповідача по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Позивача, за результатами якої складено акт від 15.11.2013 року №697/26-54-22-03/38833241 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Амант Груп» (код за ЄДРПОУ 38833241), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2013 по 30.09.2013 року», зобов'язання вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформації, внесеної на підставі вказаного акту та зобов'язання відновити в інформаційній системі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані Позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року.

Крім того, згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Посилання апелянта на відсутність відповідного бюджетного призначення, бюджетного асигнування для безспірного списання коштів по сплаті судового збору з рахунку податкового органу на увагу не заслуговують, оскільки судом першої інстанції понесені Позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 36,54 грн присуджено з Державного бюджету України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Бєлова Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 17 вересня 2013 року.

оловуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Бужак Н.П.