Рішення

від 16.09.2014 по справі 903/727/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 вересня 2014 р. Справа № 903/727/14 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Костюк Софії Василівни

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від позивача: Кондратюк М.П. (представник за дов. № 08-0/07-137 від 01.08.2014)

від відповідача: Бугайов А.О. (представник за дов. №89/1 від 26.11.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова лінія скла" про стягнення 12 146 044,84 грн.

В судовому засіданні 16.09.2014 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" звернулося в суд з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова лінія скла" про стягнення 12 146 044,84 грн. заборгованості по кредитному договору.

Позов обґрунтував тим, що між публічним акціонерним товариствома "Банк інвестицій та заощаджень" та товариством з обмеженою відповідальністю "Нова лінія скла" 25.06.2008 р. укладено договір №41 про відкриття кредитної лінії, назву якого було змінено, згідно додаткової угоди №2 від 16.10.2008 р. на кредитний договір №41 від 25.06.2008 р.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 34 000 000, 00 грн.

Зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків виконанні частково, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань виникла заборгованість в сумі 12 146 044,84 грн., з них: 12 127 438,36 грн. сума простроченого кредиту та 18 606.48 грн. сума прострочених процентів за користування кредитом.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов вимоги позивача визнав повністю.

З представлених позивачем матеріалів, пояснень його представника вбачається наступне.

25.06.2008 р. між публічним акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" та товариством з обмеженою відповідальністю "Нова лінія скла" укладений договір про відкриття кредитної лінії №41(а.с.4-13). Ліміт кредитної лінії по даному договору становив 1 000 000,00 грн.

19.08.2008 р. між даними сторонами укладено додатку угоду № 1 до договору № 41 про відкриття кредитної лінії від 25.06.2008 р. (а.с.14). Ліміт кредитної лінії за даною угодою становив 4 084 693,00 грн.

Тобто зобов'язання між сторонами по справі виникли згідно договору від № 41 від 25.06.2008 р.

Між даними сторонами було укладено додаткові угоди, а саме:

- 16.10.2008 р. №2, по якій сума кредиту складає 9 500 000,00 грн. Строк дії кредиту закінчується 01.12.2009 р.(а.с. 15-16).

- 16.10.2008 р. №3, по якій сума кредиту складає 24 000 000,00 грн. (а.с.17-18).

- 31.10.2008 р. №4, по якій сума кредиту складає 34 000 000,00 грн. (а.с.19-20).

- 30.11.2009 р. №5, якою змінено п.1.2. договору викладено в новій редакції та зазначено, що строк дії договору закінчується 01.11.2010 р. (а.с.21-20).

- 31.08.2010 р. №6, якою змінено п.5.2. договору, а саме проценти нараховані за серпень 2010 р. позичальник має сплатити у строк до 10.09.2010 р. (а.с.22).

- 30.09.2010 р. №7, якою змінено п.5.2. договору, а саме проценти нараховані за вересень 2010 р. позичальник має сплатити у строк до 25.10.2010 р. (а.с.23).

- 29.10.2010 р. №8, якою змінено п.5.2. договору, а саме проценти нараховані за жовтень 2010 р. позичальник має сплатити у строк до 25.11.2010 р. (а.с.24).

- 01.11.2010 р. №9, якою змінено п.1.2. договору, а саме зазначається, що строк дії кредиту закінчується 01.11.2011 р. Сторони досягли згоди погашення заборгованості (а.с.25).

- 30.11.2010 р. №10, якою змінено п.5.2. договору, а саме проценти нараховані за листопад 2010 р. позичальник має сплатити у строк до 08.12.2010 р. (а.с.26).

- 31.01.2011 р. №11, якою змінено п.5.2. договору, а саме проценти нараховані за січень 2011 р. позичальник має сплатити у строк до 21.02.2011 р. (а.с.27).

- 28.02.2011 р. №12, якою змінено п.5.2. договору, а саме проценти нараховані за лютий 2011 р. позичальник має сплатити у строк до 31.03.2011 р. (а.с.28).

- 01.03.2011 р. №13, якою змінено п.1.3.. договору, а саме розмір процентів за користування кредитом складає 14 % річних (а.с.29).

- 31.03.2011 р. №14, якою змінено п.5.2. договору, а саме проценти нараховані за березень 2011 р. позичальник має сплатити у строк до 29.03.2011 р. (а.с.30).

- 29.04.2011 р. №15, якою змінено п.5.2. договору, а саме проценти нараховані за квітень 2011 р. позичальник має сплатити у строк до 20.05.2011 р. (а.с.31).

- 30.05.2011 р. №16, якою змінено п.5.2. договору, а саме проценти нараховані за травень 2011 р. позичальник має сплатити у строк до 30.06.2011 р. (а.с.32).

- 31.06.2011 р. №17, якою змінено п.5.2. договору, а саме проценти нараховані за червень 2011 р. позичальник має сплатити у строк до 29.07.2011 р. (а.с.33).

- 29.07.2011 р. №18, якою змінено п.5.2. договору, а саме проценти нараховані за липень 2011 р. позичальник має сплатити у строк до 31.08.2011 р. (а.с.34).

- 31.08.2011 р. №19, якою змінено п.5.2. договору, а саме проценти нараховані за серпень 2011 р. позичальник має сплатити у строк до 23.09.2011 р. (а.с.35).

- 30.09.2011 р. №20, якою змінено п.5.2. договору, а саме позичальник зобов'язується щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти були нараховані (а.с.36).

- 30.10.2011 р. №21, якою змінено п.5.2. договору, а саме проценти нараховані за жовтень 2011 р. позичальник має сплатити у строк до 30.11.2011 р. (а.с.37).

- 09.12.2011 р. №22 ,якою змінено п.1.4. та викладено в наступній редакції, позичальник зобов'язується повернути кредит банку 09.01.2012 р. (а.с.38).

- 30.11.2011 р. №23, якою змінено п.5.2. договору, а саме проценти позичальник зобов'язується сплачувати щомісячно не пізніше 25 календарного дня місяця наступного за місяцем, за яким вони нараховані. Доповнено п.5.2. підпунктом 5.2.26. проценти нараховані за листопад 2011 р. позичальник має сплатити у строк до 29.12.2011 р. (а.с.39).

- 28.02.2012 р. №24, якою змінено п.1.4. та викладено в наступній редакції, позичальник зобов'язується повернути кредит банку 27.04.2012 р. (а.с.40).

- 27.04.2012 р. №25, якою змінено п.1.4. та викладено в наступній редакції, позичальник зобов'язується повернути кредит банку 25.07.2012 р. (а.с.41).

- 25.07.2012 р. №26, якою змінено п.1.4. та викладено в наступній редакції, позичальник зобов'язується повернути кредит банку 23.07.2013 р. (а.с.42).

- 01.03.2013 р. №27/1, якою змінено п.5.2. а саме, позичальник зобов'язується сплачувати проценти щомісячно не пізніше 10-го календарного числа місяці, наступного за місяцем, в якому такі проценти були нараховані. (а.с.43).

- 23.07.2013 р. №28, якою змінено п.1.4. та викладено в наступній редакції, позичальник зобов'язується повернути кредит банку 25.12.2013 р. (а.с.44).

- 25.12.2013 р. №29, якою змінено п.1.4. та викладено в наступній редакції, позичальник зобов'язується повернути кредит банку 17.01.2014 р. (а.с.45).

- 30.12.2013 р. №30, якою змінено п.1.4. та викладено в наступній редакції, позичальник зобов'язується повернути кредит банку 05.02.2014 р. (а.с.46).

- 05.02.2014 р. №31, якою змінено п.1.4. та викладено в наступній редакції, позичальник зобов'язується повернути кредит банку 19.02.2014 р. (а.с.47).

- 10.02.2014 р. №31/1, якою змінено п.5.2. договору, а саме проценти нараховані за січень 2014 р. позичальник має сплатити у строк до 28.02.2014 р. (а.с.48).

- 19.02.2014 р. №32, якою змінено п.1.4. та викладено в наступній редакції, позичальник зобов'язується повернути кредит банку 14.03.2014 р. (а.с.49).

- 14.03.2014 р. №33, якою змінено п.1.4. та викладено в наступній редакції, позичальник зобов'язується повернути кредит банку 02.03.2014 р. (а.с.50).

- 02.04.2014 р. №34, якою змінено п.1.4. та викладено в наступній редакції, позичальник зобов'язується повернути кредит банку 23.05.2014 р. (а.с.51).

- 23.05.2014 р. №35 якою змінено п.1.4. викладено в наступній редакції, позичальник зобов'язується повернути кредит банку 20.06.2014 р. (а.с.52).

Відповідно до договору, а саме п.1.2. ліміт кредитної лінії (гранична сума заборгованості по кредитній лінії) складає суму 1 000 000,00 грн.

Відповідно до додаткової угоди №4 було змінено п.1.2. та зазначено, що сума кредиту складає 34 000 000,00.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу кредитні кошти в сумі34 000 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с.65-66).

По п.1.3. кредитного договору передбачено розмір процентів за користування кожним з кредитів в розмірі 21,5 % річних. Відповідно до додаткової угоди №13 розмір процентів за користування кредитом складає 14 % річних.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, а саме не повернув в повному обсязі наданий банком кредит. В наслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань у відповідача виникла заборгованість в сумі 12 146 044,84 грн. Дана сума підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачем, а тому підлягає стягненню із відповідача.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України). Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи виконання позивачем своїх зобов'язань та не проведення при цьому належних розрахунків відповідачем, суд вважає позов обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 73 080,00, 00 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись (ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст.ст. 173,174, Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 626, 627, 629,1054 Цивільного кодексу України), господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ЛІНІЯ СКЛА» (м. Луцьк, вул. Даргомижського, 7, код ЄДРПОУ 33559558) в користь Публічного акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» (м. Київ, вул.. Мельникова, 83-Д, код ЄДРПОУ 33695095) 12 146 044,84 грн. з них: 12 127 438,36 грн. заборгованості по кредиту та18 606,48 грн. заборгованості по процентах, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 73 080,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено

та підписано 17.09.2014 р.

Суддя С. В. Костюк