ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" вересня 2014 р.Справа № 922/2887/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Воронько В.В.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Анклав 2006", м. Харків про стягнення 19474696,79 грн. за участю представників сторін:
позивача - Полетаєва Т.Ю., за довіреністю № 78 від 01.09.2014 року;
відповідача - не з"явився;
ВСТАНОВИВ:
Публічне АТ банк "Меркурій" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного АТ "Анклав 2006" заборгованість за кредитним договором в сумі 19474696,79 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 14.07.14р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
29.07.14р. представник позивача надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.
29.07.14р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 12:00 год. 26.08.14р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.08.2014 року розгляд справи було відкладено на 10.09.2014 року.
Представник позивача судовому засіданні 10.09.2014 року позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 10.09.2014р. не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи та відзив на позовну заяву не надав.
Враховуючи те, що норми ст. 65 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 26.08.2014 року сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме поштового повідомлення про вручення відповідачу ухвал суду по справі від 14.07.2014 року та 26.08.2014 року, які повернулись на адресу суду з відміткою про отримання відповідачем зазначених ухвал, а отже відповідач мав достатньо часу підготувати відзив на позовну заяву та надати витребувані судом документи.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, суд виходить з наступного.
09 квітня 2012 року між ПАТ Банк "Меркурій" (позивач) ПрАТ "Анклав" 2006" (відповідач) був укладений Договір № 02/1-25К-23 невідновлювальної кредитної лінії в національній валюті України (надалі по тексту Кредитний договір) відповідно до якого Позивач відкрив Відповідачу кредитну лінію з максимальним лімітом 16400000,00 грн. на умовах сплати 28 % річних відповідно до додаткової угоди № 1, з кінцевим терміном повернення відповідно до додаткової угоди № 12 до Кредитного договору 25 березня 2014 2014року.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, Відповідач отримав кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням № 7059 від 09.04.2012р. (додається до позовної заяви, а.с. № 20).
За умовами п.5.2.5 Кредитного договору Відповідач зобов'язаний сплачувати кредитору проценти за користування кредитом у порядку, встановленому розділом 3 даного договору.
Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору - у випадку порушення строків повернення кредиту, сплати процентів Позичальник сплачує Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми простроченої заборгованості.
Відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав. В результаті чого у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем, яка станом на 01.07.2014р. складає 19474696,79 грн., з яких: 16398900,00 грн. - прострочена заборгованості за кредитом, 377399,34 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 1850683,44 грн. - заборгованість за простроченими процентами, 779958,64 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 67755,37 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів.
Постановою Національного Банку України № 340 від 10.06.2014р. вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ БАНК "МЕРКУРІЙ".
12.06.2014р. виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 47 про початок ліквідації АТ БАНК "МЕРКУРІЙ" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або односто-роння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 статті 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Оскільки, заявлена сума заборгованості не спростована відповідачем, до суду не надано доказів погашення заборгованості відповідача у сумі заявлених вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 548, 549-552, 598-599, 610-612, 625, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Анклав" 2006" (61001, м. Харків, майдан Повстання, 7/8, п/р 260033002005 в АТ "Банку "Меркурій", код банку 351663, код ЄДРПОУ 34631577) на користь Публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" (61002, м.Харків, вул.Петровського, 23, ЄДРПОУ 14360386) заборгованість у сумі 19 474 696,79 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Анклав" 2006" (61001, м. Харків, майдан Повстання, 7/8, п/р 260033002005 в АТ "Банку "Меркурій", код банку 351663, код ЄДРПОУ 34631577) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) суму судового збору у розмірі 73 080,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 15.09.2014 р.
Суддя Л.В. Шарко
922/2887/14
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2014 |
Оприлюднено | 22.09.2014 |
Номер документу | 40520292 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Шарко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні