Постанова

від 18.09.2014 по справі 810/5234/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 року місто Київ № 810/5234/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Алеана» (представник - Сморж Юлія Антонівна) доКиївської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області провизнання протиправними дій та стягнення надмірно сплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Алеана» (представник - Смовж Юлія Антонівна), звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправними дій та стягнення надмірно сплачених коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алеана» зверталось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130007/2013/00409 від 09.10.2013 та рішення про коригування митної вартості товарів № 125130007/2013/510388/1 від 09.10.2013.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 у справі № 810/5685/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 09.10.2013 №125130007/2013/510388/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.10.2013 №125130007/2013/00409.

08.04.2014 позивач звернувся із заявою до Київської митниці Міндоходів про повернення коштів. У поверненні вказаних коштів йому було відмовлено. Позивач вважає, що ним було дотримано всіх вимог для повернення зазначених надмірно сплачених сум, а тому ці суми підлягають стягненню в судовому порядку.

В призначений день та час у судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, представник відповідача - Київської митниці Міндоходів в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, надіслав суду клопотання про перенесення розгляду справи для надання додаткового часу для підготовки заперечень та доказів по справі.

У судовому засіданні у задоволенні клопотання представника Київської митниці Міндоходів було відмовлено, оскільки судом з'ясовано, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа № 810/3657/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеана» до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення надмірно сплачених коштів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2014 адміністративний позов було залишено без розгляду за клопотанням позивача на підставі статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України. Як пояснив представник позивача, клопотання про відкликання адміністративного позову у справі № 810/3657/14 мотивовано тим, що позивач, ознайомившись з практикою судів в аналогічних справах, мав намір уточнити позовні вимоги і з метою незатягування розгляду справи вирішив позов відкликати і подати новий (з уточненими позовними вимогами).

Судом встановлено, що в матеріалах справи № 810/3657/14 містяться заперечення Київської митниці Міндоходів, а оскільки фактично позивач підстав та предмету позову не змінював, а лише змінив формулювання своїх позовних вимог, підстави для надання Київській митниці Міндоходів додаткового часу для підготовки до судового розгляду відсутні.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд протокольною ухвалою від 16.09.2014 вирішив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, зазначив, що від Київської митниці Міндоходів висновків про повернення коштів не надходило.

Після переходу судом до розгляду справи у порядку письмового провадження, представником відповідача на адресу суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов.

Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алеана» зареєстровано в якості юридичної особи Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 11.04.2005, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 524084.

Згідно з довідкою АА № 809937 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; 31.09 Виробництво інших меблів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 38.11 Збирання безпечних відходів; 38.32 Відновлення відсортованих відходів.

В жовтні 2013 року позивач пред'явив до митного оформлення на митний пост «Святошин» Київської митниці Міндоходів товар - Поліпропилен гомополімеру в первинних формах, гранульований, без неорганічних компонентів (барвників, наповнювачів, домішок) ISPLEN PP 090 G2M (виробник «Repsol Quimicf S.A.») в кількості - 123,750 тон

Даний товар був придбаний у компанії «MFS Commodities GmbH» (Австрія) за контрактом від 13.03.2012 №2237/1 та додатком до контракту №8 від 28.08.2013 за ціною 1245 євро за одну тонну на умовах CIF Odessa.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивач подав до Київської митниці Міндоходів митну декларацію (форма МД-2) №125130007/2013/192895 від 08.10.2013, в якій задекларував товар - Поліпропилен в первинних формах, гранульований, без неорганічних компонентів (барвників, наповнювачів, домішок) ISPLEN PP 090 G2M в кількості - 4950 поліетиленових мішків по 25 кг у кожному, заявив вартість товару на загальну суму 154068,75 євро, що за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс євро: 10,8481) становить 1671353,21 грн., та визначив код товару згідно з УКТЗЕД 3902100000.

09.10.2013 за результатами проведених консультацій Київською митницею Міндоходів прийнято рішення №125130007/2013/510388/1 від 09.10.2013 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів в розмірі 185625 євро.

09.10.2013 митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130007/2013/00409, згідно з якою позивачу відмовлено в митному оформленні товару за Митною декларацією №125130007/2013/192895 від 08.10.2013.

В подальшому, позивач оформив нову вантажну митну декларацію від 09.10.2013 №125130007/2013/192924 у режимі «під гарантійне зобов'язання», в якій задекларував цей же товар за митною вартістю, що визначена з урахуванням рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, сплатив всі митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, перерахував на спеціальний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (дані обставини підтверджується відповідними відмітками на ВМД).

Як вбачається з відміток на митній декларації від 09.10.2013 №125130007/2013/192924, товар пропущено на митну територію України та випущено у вільний обіг.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Алеана» крім визначено податку на додану вартість у розмірі 334270, 64 гривень перераховано додатково суму податку на додану вартість, що є різницею між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій у розмірі 68484, 25 гривень.

Водночас, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130007/2013/00409 від 09.10.2013 та рішення про коригування митної вартості товарів № 125130007/2013/510388/1 від 09.10.2013.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 у справі № 810/5685/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

08.04.2014 позивач звернувся із заявою № 454 до Київської митниці Міндоходів про повернення коштів.

Листом від 30.04.2014 № 06.1-47/2/12-3107 Київська митниця Міндоходів повідомила, що підстави для повернення сплачених грошових зобов'язань при здійсненні митного оформлення МД від 09.10.2013 № 125130007/2013/192924 відсутні.

Позивач, вважає дії Київської митниці Міндоходів щодо відмови у поверненні надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 68484, 25 гривень протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом. Також просить стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 68484, 25 гривень.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.

Частиною першою статті 301 Митного кодексу України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно з приписами частини третьої та шостої зазначеної статті, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів за заявою платника податків.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до приписів частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (далі - Порядок № 618).

Відповідно до розділу ІІ зазначеного Порядку платник податків має право на повернення залишків коштів передоплати з депозитного рахунку 3734, відкритого на ім'я митного органу в Головному управлінні Державного казначейства України в місті Києві (далі - депозитний рахунок 3734), та з відповідного банківського балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності», відкритого митному органу в уповноваженому банку.

Розділом III Порядку № 618 передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Спільним наказом Міністерства доходів і зборів України і Міністерства фінансів України № 882/1188 від 30.12.2013 затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок №882/1188).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 882/1188 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

З аналізу вказаних норм вбачається, що обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Як було зазначено судом, позивач подав таку заяву 08.04.2014, однак, листом від 30.04.2014 Київська митниця Міндоходів відмовила позивачу у поверненні сплачених грошових зобов'язань.

В листі Київська митниця Міндоходів посилається на підпункти 14.1.115 та 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України і вказує, що кошти, які були списані як гарантійне зобов'язання у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів не є ані надмірно сплаченими грошовими зобов'язаннями, ані помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями.

Суд критично оцінює таке трактування норм законодавства, оскільки фактично митний орган вважає, що кошти, списані з рахунку декларанта під гарантійне зобов'язання взагалі поверненню не підлягають, навіть враховуючи встановлену протиправність рішення про коригування митної вартості товарів.

З Порядку № 618 вбачається, що підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплачених митних платежів може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього порядку, або відсутність переплати.

Також суд вважає безпідставними посилання Київської митниці Міндоходів, що 04.04.2014 було подано касаційну скаргу на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 у справі № 810/5685/13-а.

По-перше, рішення у справі № 810/5685/13-а набрало законної сили 01.04.2014 (враховуючи вихідні дні) - через п'ять днів після його відправлення сторонам у зв'язку з його постановленням у письмовому провадженні.

По-друге, з ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.07.2014 К/800/40286/14 про відкриття касаційного провадження вбачається, що у задоволенні клопотання Київської митниці Міндоходів про зупинення виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 у справі № 810/5685/13-а було відмовлено.

Також суд вважає хибною позицію Київської митниці Міндоходів в частині посилання на Закон України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання судових рішень. Суд звертає увагу, що у справі № 810/5685/13-а предметом розгляду було визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови, про стягнення коштів позовні вимоги не заявлялися.

У зв'язку з цим та враховуючи, що позивач діяв згідно вимог законодавства, а підстави для відмови у задоволенні його заяви про повернення коштів є вичерпними і в даному випадку відсутні, суд вважає, що це свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про повернення з бюджету помилково та/або надмірно сплачених коштів та вчинення дій щодо їх повернення.

Суд звертає увагу, що з боку відповідача - Київської митниці Міндоходів має місце саме протиправна бездіяльність, оскільки будь-яких дій, які можуть бути визнані протиправними, Київська митниця Міндоходів не вчиняла.

Крім того, враховуючи відсутність спору про суму переплати, суд вважає, що такі кошти повинні бути стягнуті з Державного бюджету України на користь позивача.

Відповідно до пункту 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Таким чином суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При цьому, невірне формування позивачем своїх вимог в цій частині не є підставою для відмови в їх задоволенні, враховуючи те, що їх обґрунтованість підтверджується матеріалами справи. Так, відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач - Київська митниця Міндоходів, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів та пояснень, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своєї бездіяльності.

Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Київської митниці Міндоходів щодо нерозгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеана» від 08.04.2014 № 454 про повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів у розмірі 68485 (шістдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят п'ять) гривень 25 копійок у встановленому законодавством порядку.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеана» (08704, Київська область, місто Обухів, вулиця Каштанова, 25) (код ЄДРПОУ 33428046) надмірно сплачені до бюджету суми податку на додану вартість у сумі 68 485 (шістдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят п'ять) гривень 25 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеана» (код ЄДРПОУ 33428046) понесені ним судові витрати в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок та 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.