Ухвала

від 26.03.2014 по справі 872/5364/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2014 рокусправа № 1170/2а-3362/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби(Голованівське відділення)

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2013 р. у справі № 1170/2а-3362/12

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Крутеньке"

до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби(Голованівське відділення)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Крутеньке», правонаступником якого є Аргофірма «Хлібороб» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Гайворонською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби (Голованівське відділення), від 03 липня 2012 року № 0000202300 та № 0000212300. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі висновку акта перевірки про порушення пп.8-1.15.1 п.8-1 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп.14.1.36 п.14.1,п.198.3 Податкового кодексу України. Проте позивач стверджує, що мав право на використання спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, тому що підприємство займається наданням послуг у рослинництві (по обмолоту, оранці, культивації і т.д.), які в розумінні спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, а відтак, спірні податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням вимог чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду 25 січня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Гайворонська міжрайонна державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби (Голованівське відділення) звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги неправомірне використання позивачем сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання податкової пільги, не за призначенням на загальну суму - 189321,14 грн.

У судовому засіданні представники позивача проти апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Крутеньке» зареєстровано Голованівською районною державною адміністрацією 13.04.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №492654 та здійснює свою діяльність на підставі статуту. Гайворонською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби (Голованівське відділення) проведено планову виїзну перевірку СГТОВ «Крутеньке» (код ЄДРПОУ - 31372950) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт № 15/22-00/31667663 від 18.06.2012 року. В акті перевірки № 15/22-00/31667663 від 18.06.2012 року податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем під час здійснення господарської діяльності було допущено наступні порушення:

- пп. 14.1 36 п.14.1, п. 198.3 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 293250,00 грн.;

- пп. 8.15.1 п.8 ст.8 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 63 949 грн.;

- п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено неправомірне використання сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання податкової пільги, не за призначенням на загальну суму 189321,14 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000202300 від 03.07.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 279 464,39 грн. (т.1,а.с.11-12);

- податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000212300 від 03.07.2012 року, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 279 433 грн. (т.1,а.с.13-14).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Скасовуючи податкове повідомлення - рішення № 0000202300 від 03.07.2012 року, суд першої інстанції дійшов наступних висновків.

Законом України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» викладено в новій редакції статтю 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якої визначено спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського і лісовою господарства та рибальства. Так, згідно з п. 8-1.1, 8-1.6, 8-1.10 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування. Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно. Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість. Виходячи з вимог статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач як сільськогосподарське підприємство був зареєстрований у податковому органі як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість 01.01.2009р. (т.3, а.с. 9).

У відповідності до пп. 8-1.15.6. п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», Кабінет Міністрів України у своїй постанові визначив та оприлюднив повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим відповідно до Закону України «Про стандартизацію». Таким чином, у своїй діяльності у період з 01.01.09 року по 02.02.09 року позивач повинен був керуватися виключно положеннями ст. 8-1 зазначеного Закону.

Крім того, п. 8-1.10 ст.8-1 Закону передбачено, що для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість. У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно з п. 8-1.7 ст. 8-1 Закону сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

З аналізу викладених вище норм вбачається, що законодавець не обмежує можливість застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ лише видами господарської діяльності, зазначеними у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, оскільки стаття 8-1 зазначеного Закону не містить посилання на виключний перелік видів діяльності, як зазначені у свідоцтві.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає про безпідставність посилань відповідача на можливість застосування сільськогосподарським підприємством спеціального режиму оподаткування лише при здійсненні видів діяльності, зазначених у Спеціальному свідоцтві.

Щодо порушення позивачем п.п. 8-1.15.1. п.8-1.5 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині включення до податкової декларації з ПДВ (Скороченої) податку на додану вартість від наданих послуг з оранки, комбайнерських послуг, послуг по збиранню врожаю, послуг з культивації, послуг по збиранню зернових, послуг по сівбі, колегія суддів зазначає, що пункт п.8-1.5 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» містить роз'яснення термінів, які засовуються для цілей цієї статті. Відповідно до вказаних пунктів встановлено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню. При вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів (послуг) має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів (послуг), вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється у загальному порядку.

З аналізу вказаних норм, вбачається, що термін «виробничі фактори» застосовується лише до товарів (послуг), які придбаваються сільськогосподарським підприємством, а не реалізуються. Таким чином, не може мати місце порушення позивачем п.п. 8-1.15.1. п.8-1.5 ст. 8-1 зазначеного Закону під час відображення у податковій звітності ПДВ, нарахованого на реалізовані (надані) сільськогосподарські товари (послуги).

Крім того, як вбачається з актів приймання-передачі виконаних робіт по договору на виконання сільськогосподарських робіт, які надавались СГТОВ «Крутеньке» третім особам за вересень 2009 року (т.2,а.с.4-5),жовтень 2009 року (т.2,а.с.10-11), листопад 2009 року (т.2,а.с. 15), грудень 2009 року (т.2,а.с. 16), липень 2009 року (т.2, а.с. 65), серпень 2009 року (т.2,а.с. 73, 101) встановлено, що позивачем надавалися виключно послуги (по обмолоту, оранці, культивації і т.і.), які віднесено Постановою Кабінету Міністрів України № 23 від 21.01.09 до видів діяльності, на які поширюються норми ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо скасування судом першої інстанції податкового повідомлення-рішення форми «В1» №0000212300 від 03.07.2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Акту перевірки, посадовими особами відповідача зроблено висновок про те, що СГТОВ «Крутеньке» не отримано доходу від реалізації (експорту) олії нерафінованої і тим самим дану операцію не можна вважати пов'язаною із господарсько діяльністю, чим порушено пп. 14.1 .36 п. 14.1 ст.14, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 293 250 грн., в тому числі за жовтень 2011 року - 4166,67 грн., за листопад 2011 року - 6666.67 грн., за грудень 2011 року - 282 416,67 грн.

Між тим, частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Крім того, підпунктом 14.1.36. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В пункті 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відтак, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Ойлтранстермінал» (виконавець) укладено договір № 320/112 на надання транспортно - експедиторських послуг на загальну суму 5358,60 грн., в тому числі ПДВ - 893,10 грн. (т.1,а.с.58-69). Крім того, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Ойлтранстермінал» (Брокер) укладено договір № 045/2011 про надання послуг по декларуванню вантажу (товару). Відповідно до п.1.1 Договору, Замовник доручає, а Брокер бере на себе зобов'язання здійснювати декларування товарів, транспортних засобів та інших предметів, як переміщують через митний кордон України на умовах, визначених договором. Загальна сума договірних зобов'язань 1200 грн., в тому числі ПДВ - 200 грн. (т.1,а.с. 70-71)

Також, між СГТОВ «Крутеньке» (покупець за договором) та ТОВ «Кернел-Трейд» (постачальник за договором) укладено договір № ЕО-11/КРТ від 22.10.2010 р. на поставку товару. Відповідно до п. 1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця олію соняшникову нерафіновану (товар), а покупець оплатити та прийняти його на умовах, викладених в договорі (т.1, а.с. 75-76).

Позивачем включено до складу податкового кредиту за грудень 2011 року суму ПДВ у розмірі 293250грн. Оплата товару та фактичне його отримання підтверджується видатковою накладною № РН-071853 від 21.12.2011 року (т.3,а.с. 50). Крім того, на вимогу суду директором ТОВ «Кернел-Трейд» надано до суду письмові пояснення та докази на підтвердження господарських взаємовідносин з позивачем (копії фінансово-господарських документів) у період, що перевірявся (т.3,а.с. 23-51). Вищевказана продукція використовувалась позивачем у власній господарській діяльності, а саме реалізована Inerco trade S.A. (Швейцарія), згідно укладеного зовнішньоекономічного біржового контракту про експорт №563/16 ЗЕ від 17.12.2011 року (т.1,а.с.78-82).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що позивачем доведено правомірність своєї правової позиції в частині формування податкового кредиту та отримання доходу за перевірений період із вищевказаними контрагентами.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, вірно дана правова оцінка обставинам у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (Голованівське відділення) - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2013 р. у справі № 1170/2а-3362/12- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай