Постанова

від 02.09.2014 по справі 826/11378/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ м. Київ 02 вересня 2014 року                           16 год. 15 хв.                                    № 826/11378/14 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до професійно-технічного навчального закладу об'єднання громадян "Київський міський спортивно-технічний автомотоклуб ТСОУ" про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю). ОБСТАВИНИ  СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва 04 серпня 2014 року надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) до професійно-технічного навчального закладу об'єднання громадян "Київський міський спортивно-технічний автомотоклуб ТСОУ" (далі - відповідач) про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації приміщень відповідача за адресою: вулиця Щусєва, 35-А у Шевченківському районі міста Києва, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та двері приміщень за вказаною адресою. Ухвалою суду від 07 серпня 2014 року, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відкрито скорочене провадження в адміністративній справі. До суду повернувся поштовий конверт із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, з яких та довідки відділення поштового зв'язку із проставленою на ній датою, якою є 16 серпня 2014 року, вбачається, що копію вказаної ухвали відповідачу не вручено "за закінченням встановленого строку зберігання". Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд - ВСТАНОВИВ: На підставі наказу від 16 липня 2014 року № 97 "Про проведення позапланової перевірки" та за наявності посвідчення на проведення перевірки від 16 липня 2014 року № 679, Шевченківським районним управлінням позивача проведено позапланову перевірку відповідача, за результатами якої 22 липня 2014 року складено акт № 706 перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, відповідно до якого, відповідачем допущено порушення вимог законодавства, а саме: - не усі приміщення обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони; - не наданий акт приймання системи автоматичної пожежної сигналізації в експлуатацію із підписами представників органів державного пожежного нагляду; - не наданий договір на технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації зі спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання таких робіт; - сигнал від приймально-контрольного приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого пожежного спостереження; - двері складських (підсобних) приміщень не виконані протипожежними перегородками 2-го типу з межею вогнестійкості ЕІ-30; - не проведений замір опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі; - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів у приміщеннях не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; - електричні розетки встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, який виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку; - допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі; - приміщення не забезпечені нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння; - існуючі вогнегасники перезарядити згідно з вимогами інструкції; - не проведене випробування зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та витрату води; - не оновлені списки добровільної пожежної дружини (ДПД) та не організована її робота згідно з типовим Положенням про ДПД. Члени ДПД не застраховані від нещасних випадків у страховій компанії. Факт наявності вище перелічених порушень підтверджується, зокрема, наявними у матеріалах справи копіями фотознімків. Суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин. Так, згідно зі ст. 1, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, абз. 1 ч. 5 ст. 4, ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання. Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Згідно зі ст.ст. 64, 66, ч. 2 ст. 68, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Тобто, як вбачається з вище викладених норм, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, надання послуг. Отже, враховуючи вище викладені норми та обставини, зважаючи при цьому, що відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про відсутність або усунення виявлених у ході перевірки порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, тобто не спростування ним обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю). Таким чином, зважаючи на викладене та враховуючи поряд з цим, що згідно з нормами Конституції України, життя та здоров'я людей є найвищою соціальною цінністю, а також кожен має право на безпечне для життя і здоров'я середовище, суд прийшов до висновку, що, у даному випадку, саме повне зупинення подальшої експлуатації приміщень відповідача є належним заходом реагування у сфері державного нагляду (контролю). Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням. Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до професійно-технічного навчального закладу об'єднання громадян "Київський міський спортивно-технічний автомотоклуб ТСОУ" про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі-будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей. Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 158-163, 167, 183-2, 256, 257 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Застосувати до професійно-технічного навчального закладу об'єднання громадян "Київський міський спортивно-технічний автомотоклуб ТСОУ" (ідентифікацій код 02725782) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації його приміщень за адресою: вулиця Щусєва, 35-А у Шевченківському районі міста Києва, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та двері приміщень за вказаною адресою. 3. Постанова підлягає негайному виконанню та є підставою для її виконання. 4. Обов'язок щодо забезпечення виконання постанови покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві. 5. Роз'яснити, що відповідно до ч. 12 ст. 183-2 КАС України, професійно-технічний навчальний заклад об'єднання громадян "Київський міський спортивно-технічний автомотоклуб ТСОУ" має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої п. 5 ч. 1 цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю). Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України. Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                                                                             В.М. Данилишин