Ухвала від 03.09.2014 по справі 6-25313св14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Макарчука М.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Шендерівської сільської ради, Реєстраційної служби Тиврівського управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визнання недійсним рішень Шендерівської сільської ради, про скасування рішення реєстраційної служби і зобов'язання вчинити дії та про зобов'язання сільську раду вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 15 травня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Шендерівської сільської ради, Реєстраційної служби Тиврівського управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_5, який уточнила у процесі розгляду справи, і остаточно просила:

- визнати недійсним рішення 25 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Вінницької області від 24 липня 2013 року № 153 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5»;

- визнати недійсним рішення 25 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Вінницької області від 24 липня 2013 року № 154 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4»;

- визнати недійсним рішення 28 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Вінницької області від 25 грудня 2013 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та безкоштовну передачу земельної ділянки у власність»;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку від 10 січня 2014 року № 15953398, видане на ім'я ОСОБА_5;

- скасувати рішення Реєстраційної служби Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524587300:02:001:0111;

- зобов'язати Реєстраційну службу Тиврівського районного управління юстиції у Вінницькій області внести до Державного реєстру запис про скасування державної реєстрації права на земельну ділянку за кадастровим номером 0524587300:02:001:0111;

- зобов'язати Шендерівську сільську раду Тиврівського району Вінницької області надати ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,68 га в межах с. Шендерів Тиврівського району Вінницької області (кадастрове зонування 524587300:02:001) для ведення особистого селянського господарства.

На обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що, використовуючи своє право на безоплатну передачу земельної ділянки в порядку ст. ст. 118, 121 ЗК України, 08 липня 2013 року вона звернулася до Шендерівської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,68 га для ведення особистого селянського господарства.

Вказала, що рішенням Шендерівської сільської ради 25 сесії 6 скликання № 154 від 24 липня 2013 року їй відмовлено в задоволенні клопотання з підстав того, що вказана земельна ділянка перебуває у користуванні громадян; проте цією ж сесією було прийнято рішення № 153, яким такий дозвіл було надано ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,19 га.

Позивачка зазначила, що заява ОСОБА_5 про виділення йому земельної ділянки не була зареєстрована належним чином в сільській раді, а їй відмовлено в задоволенні клопотання незаконно, оскільки особи, які фактично користуються земельною ділянкою, користуються нею без правовстановлюючих документів, а тому вважає порушеним її право на приватизацію земельної ділянки.

Посилаючись на вищевикладене, просила задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 07 березня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 15 травня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 07 березня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано недійсним рішення 25 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Вінницької області від 24 липня 2013 року № 153 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5».

Визнано недійсним рішення 25 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Вінницької області від 24 липня 2013 року № 154 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4.».

Визнано недійсним рішення 28 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Вінницької області від 25 грудня 2013 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та безкоштовну передачу земельної ділянки у власність».

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку від 10 січня 2014 року індексний номер 15953398 (кадастровий номер 05245827300:02:001:0111), видане на ім'я ОСОБА_5

Скасовано рішення Реєстраційної служби Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524587300:02:001:0111.

Зобов'язано Шендерівську сільську раду Тиврівського району Вінницької області розглянути клопотання ОСОБА_4 від 08 липня 2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах повноважень, передбачених ст. 122 ЗК України відповідно до вимог ст.118 ЗК України.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, врахувавши, що заяви на отримання спірної земельної ділянки, подані позивачкою та відповідачем, внесені на розгляд однієї сесії - 24 липня 2013 року, ухвалив рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 виходячи з того, що ОСОБА_5 законно тривалий час користується спірною земельною ділянкою та сплачує земельний податок.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, врахував роз'яснення, викладені у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», та дійшов обґрунтованого висновку, що всі оспорювані рішення сільської ради прийняті в межах повноважень сільської ради, проте з порушенням вимог ст. 118 ЗК України (заява ОСОБА_5 про виділення йому земельної ділянки не була зареєстрована в книзі вхідної кореспонденції, у ній не було зазначено цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовані розміри, до заяви не було додано графічні матеріали (викопіювання), на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки), а тому такі рішення є неправомірними, що надає підстави для визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 15 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

Л.М. Мазур М.А. Макарчук Т.О. Писана