Рішення

від 15.09.2014 по справі 910/16674/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16674/14 15.09.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СТАР 2013"

про стягнення 32 735,10 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Семеняка В.В. по довіреності № 49 від 08.01.2013р.

від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СТАР 2013" заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 32 735,10 грн., з яких: 21 204,19 грн. - основної заборгованості, 9512,74 грн. - вартості товару з врахуванням курсової різниці, 1 382,05 грн. - пені та 636,12 грн. - - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № СЗР-156000012 від 13.05.2014р.- в частині оплати послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 року було порушено провадження по справі № 910/16674/14 та призначено її розгляд на 15.09.2014 року.

Представник позивача в даному судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився. Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 13.08.2014р. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, що визначена за матеріалами справи (Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2014р. представник відповідача отримав 18.08.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції № 0103029197680). Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 15.09.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

13 травня 2013р. між Приватним акціонерним товариством «Агроматко-Україна» (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Стар 2013» (надалі - покупець) було укладено договір поставки № СЗР-156000012.

Відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві на умовах СІР м. Бориспіль (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р.) товари (надалі іменуються "товари") за номенклатурою та в строки відповідно до специфікацій (надалі іменуються "специфікації"), які є додатками до цього Договору та його невід'ємними частинами, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену в специфікаціях до Договору вартість в строки та в порядку, передбаченому Договором та специфікаціями до нього.

Згідно з п. 10.3., даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціни товарів визначаються Сторонами як договірні. Кількість та ціни товарів указуються в специфікаціях до Договору, які є його невід'ємними частинами. Загальна сума Договору визначається шляхом складання підсумкових сум специфікаціям до цього Договору.

Пунктом 2.2. договору визначено, що строки поставки товару погоджуються Сторонами та відображаються в специфікаціях.

Якість товару, що постачається, підтверджується сертифікатами якості, копія яких надається Покупцю (п. 2.3. договору).

Розділом четвертим договору сторони погодили порядок оплати, відповідно до якого:

4.1. Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% від суми договору, яка розраховується згідно п.2.1. Строки здійснення попередньої оплати зазначаються в специфікаціях.

4.2. Вартість товару підлягає коригуванню Постачальником, якщо з моменту укладення даного договору до моменту остаточного розрахунку курс на міжбанку заявлений АТ "ОТП Банк" (гривні до долара США чи до ЄВРО, в залежності від валюти, за якою Постачальник придбавав товар за зовнішньоекономічним контрактом) збільшився або зменшився більш як на 2% .

Згідно з п. 7.1. договору, право власності на товар Покупець набуває з моменту передачі товару.

Розділом третім договору сторони погодили обов'язки сторін, відповідно до якого:

Постачальник зобов'язаний:

3.1 Передати Покупцю товар у строки, визначені п.1.1. Договору. Товар постачається централізовано-кільцевими завезеннями повністю або частинами за попередніми заявками Покупця, узгодженими з Постачальником в будь який формі (в т.ч. усно).

3.2 До передачі товару не погіршувати його стан.

3.3 Постачальник свідчить, що товар, який постачається, під забороною (арештом) не перебуває, є вільним від будь-яких прав стягнення, застави, та інших подібних прав та вимог будь-якого виду, включаючи відсутність договірних прав третіх осіб чи зобов'язань перед будь-якими третіми особами щодо товару, які можуть бути реалізовані після укладення Договору.

3.4 Надати Покупцеві необхідний розрахунок коригування вартості товару у випадку, передбаченому п. 4.2 даного

Покупець зобов'язаний:

3.5. Прийняти товар, вказаний у п.1.1. цього Договору, в погоджені сторонами строки.

3.6. Здійснити оплату за придбаний товар згідно умов статті 4 даного Договору.

3.7. Здійснити оплату коригування вартості товару відповідно до розрахунку Продавця згідно, п.п. 3.4, 4.2. договору.

3.8. Надати Постачальнику копії документів, які підтверджують податковий статус Покупця, а також копію виписки з СДРПОУ або ДРФО.

3.9.При зазначені призначення платежу у платіжному дорученні посилатись на номер та дату Договору. В іншому випадку Постачальник самостійно визначає порядок, суми та напрями зарахування отриманих коштів в рахунок погашення існуючих зобов'язань.

Відповідно до п. 6.2. договору, у випадку затримки оплати з вини Покупця, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивачем було відпущено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 51 092,97 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ 521016 від 21.05.2013р на суму 2901,40 грн., разом з ПДВ,

№ 521017 від 21ю05.2013р. на суму 6210,99 грн., разом з ПДВ,

№ 611030 від 11.06.2013р. на суму 7448,37 грн., разом з ПДВ,

№ 614014 від 14.06.2013р. на суму 7102,32 грн., разом з ПДВ,

№ 617002 від 7.06.2013р. на суму 13315,80 грн., разом з ПДВ,

№ 627004 від 27.06.2013р. на суму 7225,70 грн., разом з ПДВ,

№ 709010 від 09.07.2013р. на суму 5891,60 грн., разом з ПДВ,

№ 805007 від 05.08.2013р. на суму 996,79 грн., разом з ПДВ.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач не в повному обсязі оплатив отриману продукцію, у зв'язку з чим в останнього утворилась заборгованість в розмір 21 204,19 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що 08.01.2014р., між сторонами було підписано Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СТАР 2013" перед Приватним акціонерним товариством "Агріматко-Україна" становить 21 204,19 грн.

За таких обставин позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СТАР 2013" заборгованість по розрахунках за отриману поставку товару в розмірі 21 204,19 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач порушив умови договору в частині оплати прийнятої продукції відповідно до умов договору поставки № СЗР-156000012 від 13.05.2013р.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 21 204,19 грн. заборгованості відповідно до договору поставки № СЗР-156000012 від 13.05.2013р. правомірна та підлягає задоволенню.

Умовами договору, а саме п. 4.2. встановлено, що вартість товару підлягає коригуванню Постачальником, якщо з моменту укладення даного договору до моменту остаточного розрахунку курс на міжбанку заявлений АТ "ОТП Банк" (гривні до долара США чи до ЄВРО, в залежності від валюти, за якою Постачальник придбавав товар за зовнішньоекономічним контрактом) збільшився або зменшився більш як на 2% .

У зв'язку з тим, що відповідачем допущення прострочку платежу, відповідно до умов п.3.4 договору позивачем на адресу відповідача був надісланий лист №564 від 13.06.2014р. з розрахунком коригування вартості товару з врахуванням зміни курсу валюти. Вартість товару з врахуванням курсової різниці становить 30 716грн.93 коп., тобто, збитки від курсової різниці становлять 9 512 грн.27 коп.

Відповідач зазначену вимогу залишив без задоволення.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача курсову різницю вартості товару в розмірі 9 512,74 грн.

Тож, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині передбачені умовами договору, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 6.2 Договору просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату товару, яка за розрахунками становить 1382,05 грн.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що у випадку затримки оплати з вини Покупця, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по оплаті за прийнятий товар відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, відповідно до п. 6.2. договору, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 1382,05 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1382,05 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань відповідно до договору поставки № СЗР-156000012 від 13.05.2013р. позивач просить стягнути 3% річних в розмірі 636,12 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем 3 % річних, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Тож, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 636,12 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги повністю, в сумі 32 735,10 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки № СЗР-156000012 від 13.05.2013р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СТАР 2013" (02232, м. Київ, просп.. Маяковського, 68, офіс 233, код ЄДРПОУ 38638047) на користь Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" (08132, Київська область, Києва-Святошинський район, м. Вишневе, вул. В. Чорновола, 45, код ЄДРПОУ 30725226) 21 204 (двадцять одну тисячу двісті чотири) грн. 19 коп. - суму основної заборгованості, 9 512 (дев'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн.. 74 коп. - вартість товару з врахуванням курсової різниці, 1 382 (одну тисячу триста вісімдесят дві) грн. 05 коп. - пені, 636 (шістсот тридцять шість) грн.. 12 коп. - 3% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн.. 00 коп. - судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.09.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.