Рішення

від 16.09.2014 по справі 914/2906/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2014 р. Справа № 914/2906/14

За позовом: Приватного науково-виробничого підприємства «Галицька комп'ютерна компанія», м. Львів

до відповідача: Львівської філії Державного підприємства «Укрдіпродор»-«Західдіпрошлях», м. Львів

про: стягнення 57804,05 грн. заборгованості за Договором № 08-18 від 20.12.2008 р.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Никитюк І.С.

Представники сторін:

від позивача: Репета В.Л. (довіреність № 4 від 15.09.2014 р.)

від відповідача: Заярний О.Є. (довіреність № 137/2 від 09.09.2014 р.)

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 16.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Галицька комп'ютерна компанія» до Львівської філії Державного підприємства «Укрдіпродор»-«Західдіпрошлях» про стягнення 57804,05 грн. заборгованості за Договором № 08-18 від 20.12.2008 р.

Ухвалою суду від 15.08.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.09.2014 року. У зв'язку з неявкою представників сторін ухвалою суду від 02.09.2014 року розгляд справи відкладено на 16.09.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 08-18 від 20.12.2008 р. в частині оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав суду підтвердження (вх.№39495/14 від 16.09.2014 р.) про відсутність у провадженні господарських судів України та інших органів, які в межах своєї компетенції вирішують спір, справи між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та відсутність рішення цих органів з такого спору, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав суду пояснення (вх.№38193/14 від 08.09.2014 р.), відповідно до якого визнав наявну заборгованість, зазначив, що після поступлення коштів на його рахунок зможе розрахуватись з позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

20.12.2008 року між Приватним науково-виробничим підприємством «Галицька комп'ютерна компанія» (Підрядник) та Львівською філією Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» (Замовник) укладено Договір підряду № 08-18 на проектні роботи (Договір), відповідно до п.1.1. якого Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе виконання робіт по Робочому проекту на капітальний ремонт підвищеної залізничної колії довжиною 144 м.п. до об'єкту «Благоустрій території виробничої бази філії «Луцька ДЕД» в термін до 10.08.2011 р.

Позивачем належно виконано роботи за завданням відповідача згідно Договору, про що свідчить підписаний сторонами акт здачі-приймання проектних робіт від 10.08.2011 р. згідно з Договором № 08/18 від 20.12.2008 р.

Відповідно до п.2.1.2. Договору Замовник зобов'язався сплатити Підряднику в термін до 30 днів після прийняття готової проектної продукції вартість (ціну) робіт по Договору в сумі 54000,00 грн., в тому числі 20 % ПДВ - 9000,00 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві, 23.09.2011 року відповідач частково оплатив суму в розмірі 9000.00 грн., порушивши умови Договору відповідач не виконав зобов'язань по оплаті виконаних робіт в повному обсязі.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 45000,00 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із претензіями та листами, в яких вимагав здійснити остаточні розрахунки за виконані роботи у відповідності до договору підряду. Зокрема позивач надіслав на адресу відповідача лист від 05 червня 2014 року за №140605-1, в якому вимагав у повному обсязі розрахуватись за виконані роботи згідно договору підряду. Остання вимога з боку позивача щодо здійснення остаточних розрахунків за виконані роботи згідно договору підряду була викладена у претензії за № 140626-1 від 26.06.2014 року.

Однак, станом на день судового розгляду, відповідач не здійснив остаточних розрахунків за виконані роботи.

06 червня 2014 року відповідачеві було надіслано акт звірки розрахунків за виконані ПНВП «Галицька комп'ютерна компанія» роботи перед Львівською філією ДП «Укрдіпродор»-«Західдіпрошлях» станом на 05.06.2014 року. Відповіді відповідач не надав.

Відповідач в судовому засіданні повідомив про відсутність коштів для погашення наявної перед позивачем заборгованості.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договірні відносини сторін виникли на підставі Договору підряду № 08-18 на проектні роботи від 20.12.2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивачем належно виконано роботи за завданням відповідача згідно Договору, про що свідчить підписаний сторонами акт здачі-приймання проектних робіт від 10.08.2011 р. згідно з Договором № 08/18 від 20.12.2008 р.

Відповідно до п.2.1.2. Договору Замовник зобов'язався сплатити Підряднику в термін до 30 днів після прийняття готової проектної продукції вартість (ціну) робіт по Договору в сумі 54000,00 грн., в тому числі 20 % ПДВ - 9000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Підписаний сторонами Акт здачі-прийняття проектних робіт свідчить про те, що позивач повністю виконав роботи, при цьому відповідач не мав жодних претензій щодо якості, дефектів та недоліків у виконаних роботах.

У свою чергу відповідач своїх зобов'язань щодо вчасної оплати вартості поставленого товару належно не виконав, після прийняття виконаних позивачем робіт не здійснив повної оплати їх вартості, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 45000,00 грн.

Згідно п. 4.1. Договору підряду передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором підрядник і замовник несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 45000,00 грн. основного боргу, 5506,42 грн. інфляційних нарахувань (судом здійснено перерахунок інфляційних) та 3842,88грн. 3% річних.

Що стосується стягнення 3439,80 грн. пені, то слід зазначити наступне.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

У відповідності до ч.4. ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором . При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договором підряду № 08-18 на проектні роботи від 20.12.2008 року не передбачено відповідальності Замовника за несвоєчасне виконаного грошового зобов'язання у формі пені.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 3439,80 грн. пені є необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 213, 526, 901, 903, 907 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства - Український Державний Інститут з Проектування Об'єктів Дорожнього Господарства «Укрдіпродор» (03037, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 39/1; код ЄДРПОУ 05416892) в особі Львівської філії Державного підприємства «Укрдіпродор»-«Західдіпрошлях» (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 54; р/р№26005301000402 в АКБ «Трансбанк» м. Львові, МФО 385435; код ЄДРПОУ 26308250) на користь Приватного науково-виробничого підприємства «Галицька комп'ютерна компанія» (79057, м. Львів, вул. Цегельського, буд. в„– 10, кв. в„– 17 ; р/р№26005000001517 в ПАТ «ВіЕс Банк» м. Львова, МФО 325213; код ЄДРПОУ 13803924) 45000,00 грн. основного боргу, 5506,42 грн. інфляційних нарахувань, 3842,88грн. 3% річних та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. У частині стягнення з Державного підприємства - Український Державний Інститут з Проектування Об'єктів Дорожнього Господарства «Укрдіпродор» пені у розмірі 3439,80 грн. відмовити.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.09.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А