Рішення

від 15.09.2014 по справі 908/2449/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/79/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2014 Справа №908/2449/14

за позовом Дочірнього підприємства "Бетон Центр" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Бетон" (юр. адр.: 82300, Львівська обл., м. Борислав, вул. Дрогобицька, 138; пошт. адр.: 82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Мазепи, 23 б)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжлідербуд" (69039, м. Запоріжжя, вул. Паризької Комуни, буд. 49)

про стягнення суми 10605,36 грн.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Гнідая А.В., довіреність б/н від 09.09.2014 р.;

від відповідача - не з'явився.

14.07.2014р. до господарського суду Запорізької області звернулося Дочірнє підприємство "Бетон Центр" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Бетон", Львівська обл., м. Борислав з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжлідербуд", м. Запоріжжя про стягнення 9317,50 грн. основного боргу за договором поставки № 11-09/13 від 11.09.2013 р., 569,65 грн. пені, 119,09 грн. 3 % річних та 599,12 грн. інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.07.2014р. порушено провадження у справі № 908/2449/14, справі присвоєно номер провадження 4/79/14, розгляд справи призначено на 04.09.2014 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. Ухвалою суду від 04.09.2014 р., у з'вязку з неявкою представників сторін, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи, відкладено на 15.0.2014р.

В судовому засіданні 15.09.2014 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях ст., ст. 525, 526, 530, 536, 610, 625, 629 ЦК України та полягають в тому, що 11.09.2013 року сторонами у справі був укладений договір поставки № 11-09/13. Згідно з умовами зазначеного Договору Позивач зобов'язується передати у власність Відповідачу товарний бетон (Товар), а Відповідач зобов'язується прийняти Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених Договором. Згідно видаткових накладних № РН-0000242 від 11.09.2013р., № РН-0000249 від 17.09.2013р., № РН-0000257 від 24.09.2013р., № РН-0000287 від 03.10.2013р., № РН-0000299 від 04.10.2013р., № РН-0000306 від 07.10.2013р., №РН-0000321 від 11.10.2013р., № РН-0000331 від 16.10.2013р., № РН-0000337 від 18.10.2013р., № РН-0000347 від 23.10.2013р., № РН-0000355 від 28.10.2013р., № РН-0000403 від 05.11.2013р., №РН-0000412 від 11.11.2013р., № РН-0000420 від 13.11.2013р., № РН-0000425 від 15.11.2013р., № РН-0000478 від 26.11.2013р., № РН-0000483 від 28.11.2013р., № РН-0000486 від ЗО. 11.2013р., № РН-0000489 від 03.12.2013р., № РН-0000493 від 12.12.2013р., позивач здійснив постачання товару відповідачу на загальну суму 365612,50грн. з урахуванням ПДВ. Товар прийнятий відповідачем повністю, що підтверджується вищевказаними накладними. Відповідачем було проведено часткову оплату поставленого товару на загальну суму 356295,00грн. Порядок розрахунків між позивачем та відповідачем передбачений пунктами 4.3 та 4.4. Договору, відповідно до яких, Покупець (відповідач) сплачує 100% вартості товару протягом 3 (трьох) календарних днів з дня фактичної поставки товару. Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (позивача). Таким чином, заборгованість відповідача складає 9317,50грн. Пунктом 5.3 договору сторони узгодили, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивачем відповідачу нарахована пеня в сумі 569,65 грн. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підстав зазначених норм, позивачем відповідачу нараховано 119,09 грн. 3 % річних та 599,12 грн. втрат від інфляції грошових коштів. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжлідербуд" 9317,50грн. основного боргу за договором поставки № 11-09/13 від 11.09.2013 р., 569,65 грн. пені, 119,09 грн. 3 % річних та 599,12 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/2449/14 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 14.07.2014р. про порушення провадження у справі № 908/2449/14, яка 25.07.2014 р. була отримана керівником ТОВ"Запоріжлідербуд" - Карпенко О.О., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6900113142394), та ухвалою суду від 04.09.2014 р. про відкладення розгляду справи № 908/2449/14, яка на адресу суду відділенням поштового зв'язку не поверталася.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2013 р. Дочірнім підприємством "Бетон Центр" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Бетон" (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжлідербуд" (відповідачем у справі) був укладений Договір поставки № 11-09/13 (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач (Постачальник) зобов'язується передати у власність Відповідачу (Покупецю) товарний бетон (Товар), а Відповідач зобов'язується прийняти Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених Договором.

Згідно з пунктами 4.3 та 4.4. Договору, відповідно до яких, Покупець сплачує 100% вартості товару протягом 3 (трьох) календарних днів з дня фактичної поставки товару. Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 8.1 Договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріпленями відтисками їхніх печаток та діє до повного виконання сторонами зобов'язань, передбачених договором.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар, передбачений умовами договору, що підтверджується видатковими накладними за цей період, а саме:

- видаткова накладна № РН-0000242 від 11.09.2013р. на суму 7740,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000249 від 17.09.2013р. на суму 61600, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000257 від 24.09.2013р. на суму 50150,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000287 від 03.10.2013р. на суму 5560, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000299 від 04.10.2013р. на суму 5007,49 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000306 від 07.10.2013р. на суму 6617,51 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000321 від 11.10.2013р. на суму 11092,50 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000331 від 16.10.2013р. на суму 5585,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000337 від 18.10.2013р. на суму 6462, 50 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000347 від 23.10.2013р. на суму 19287,50 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000355 від 28.10.2013р. на суму 33325, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000403 від 05.11.2013р на суму 9950, 00 грн.;

- видаткова накладна №РН-0000412 від 11.11.2013р. на суму 25500, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000420 від 13.11.2013р. на суму 3800,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000425 від 15.11.2013р. на суму 4700, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000478 від 26.11.2013р. на суму 11550, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000483 від 28.11.2013р. на суму 6265,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000486 від 30. 11.2013р. на суму 59070, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000489 від 03.12.2013р. на суму 23500, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000493 від 12.12.2013р. на суму 8850, 00 грн.

а всього на загальну суму 365612,50 грн.

Вище зазначені видаткові накладні за спірний період підписані уповноваженими особами позивача та відповідача і скріплені відбитками печаток підприємств.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору поставки № 11-09/13 від 11.09.2013р. доведений відповідними видатковими накладними, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи скріплені печатками сторін на вказаних видаткових накладних. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (частина 1 статті 693 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався. Оплату за поставлений товар, що поставлявся позивачем за умовами Договору поставки № 11-09/13 від 11.09.2013 р., відповідач здійснив частково в сумі 356295,00 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 8.1 Договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріпленими відтисками їхніх печаток та діє до повного виконання сторонами зобов'язань, передбачених договором.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити поставлений товар не припинено.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору поставки № 11-09/13 від 11.09.2013 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим станом на час вирішення справи в судовому засіданні за ним рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 9317,50грн.

30.01.2014 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про сплату заборгованості в розмірі 9317,50 грн. основного боргу за договором поставки № 11-09/13 від 11.09.2013 р. та акт звірки взаємних розрахунків за зазначеним договором.

Відповідачем претензія залишена без відповіді та задоволення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжлідербуд" 9317,50грн. основного боргу за договором поставки № 11-09/13 від 11.09.2013 р. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 5.3 договору сторони узгодили, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором поставки № 11-09/13 від 11.09.2013р. позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 569,65грн.

Розрахунок пені судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 569,65 грн. пені за порушення строків оплати за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, становить 599,12 грн., а сума 3 % річних, згідно розрахунку позивача, становить 119,09 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені розрахунки судом перевірені та встановлено, що розрахунок 3 % річних позивачем виконано вірно.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій позивачем сумі 119,09 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем допущена помилка при розрахунку, фактично стягненню з відповідача за період з 06.12.2013р. по 19.05.2014р. та за період з 16.12.2013р. по 19.05.2014р. стягненню підлягають інфляційні витрати в розмірі 598,03 грн.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача інфляційних витрат за порушення строків оплати за Договором поставки № 11-09/13 від 11.09.2013р. підлягає задоволенню в сумі 598,03 грн . В іншій частині вимог про стягнення інфляційних витрат судом відмовляється в задоволенні позову.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, в цілому позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 22, 33, 49,75,78, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства "Бетон Центр" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Бетон", Львівська обл., м. Борислав до Товариства з обмежною відповідальністю "Запоріжлідербуд", м. Запоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжлідербуд" (69039, м. Запоріжжя, вул. Паризької Комуни, буд. 49, код ЄДРПОУ 36911165) на користь Дочірнього підприємства "Бетон Центр" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Бетон" (юр. адр.: 82300, Львівська обл., м. Борислав, вул. Дрогобицька, 138; пошт. адр.: 82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Мазепи, 23 б, код ЄДРПОУ 33914891) 9 317 (дев'ять тисяч триста сімнадцять) грн. 50 коп. основного боргу, 569 (п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 65 коп. пені, 598 (п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 03 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 119 (сто дев'ятнадцять) 09 коп. річних відсотків та 1 826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 81 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "16" вересня 2014 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.