ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2014 р. Справа № 909/776/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фанди О. М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Босман Констракшн", вул. Незалежності, 11, офіс на 2 пов., м. Івано-Франківськ, 76000
про стягнення заборгованості за кредитним договором №4011 від 17.01.2008 року в сумі 1334 450 грн. 26 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Римарук Марта Ігорівна - представник (довіреність № 400/03 від 14.08.2014 року)
від відповідача: не з"явився
встановив: Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі Івано-Франківського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Босман Констракшн" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4011 від 17.01.2008 року в сумі 1 334 450 грн. 26 коп., з них: 999 420 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 333 530 грн. 26 коп. - заборгованість по відсоткам, 1 500 грн.00 коп. - заборгованість за комісією.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов кредитного договору №4011 від 17.01.2008 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.
Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов та будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на зворотньому боці ухвали суду від 15.08.14 про відкладення розгляд справи на 16.09.14.
Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно з п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвала суду від 15.08.2014 року про відкладення розгляд справи направлена на адресу - вул. Незалежності, 11, офіс на 2 пов., м. Івано-Франківськ, 76000, тобто адресу повідомленою суду стороною (зазначену позивачем у позовній заяві).
Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши представника позивача, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
17 січня 2008 року між акціонерним банком "Брокбізнесбанк" (по договору - банк/по справі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Босман Констракшн" (по договору - позичальник/по справі - відповідач), правонаступником якого відповідно до п.1.1. статуту позивача, зареєстрованого 22.01.2013 є публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", укладено кредитний договір №4011 із змінами та доповненнями згідно Додаткової угоди від 23.05.08 до кредитного договору №4011 від 17.01.2008 року (надалі "кредитний договір").
Відповідно до умов даного договору банк надав позичальнику кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 1 000 000 грн. 00 коп. для поповнення обігових коштів, а відповідач в свою чергу зобов"язався повернути позивачу даний кредит в строк до 16.01.2010, сплачувати позивачу 22 % річних щомісяця в термін до 30/31числа місяця, за який вони нараховані та сплачувати комісію в розмірі 150 грн. щомісячно за супровід кредитної лінії.
За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Згідно зі статтею 509 зазначеного вище кодексу зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне визначення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В спірному випадку між сторонами по справі виникли зобов"язальні відносини згідно кредитного договору №4011 від 17.01.2008 року.
В силу ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено обов"язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Однак, відповідач свої зобов"язання згідно Кредитного договору №4011 від 17.01.2008 року (із змінами та доповненнями) належним чином не виконав, у зв"язку із чим у останнього виникла заборгованість.
Листом-вимогою №1653 від 15.12.2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості по Кредитному договору №4011 від 17.01.08., яку останній отримав 21.12.2009 року, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія поштового повідомлення про вручення.
Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №4011 від 17.01.2008 року станом на 01.07.2014 року заборгованість становить 1 334 450 грн. 26 коп., з них: 999 420 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 333 530 грн. 26 коп. - заборгованість по відсоткам, 1 500 грн.00 коп. - заборгованість за комісією.
Положенням ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ст. 612 вказаного кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона у справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність доказів виконання відповідачем умов угоди щодо повернення кредиту, сплати відсотків та комісій за користування ними, суд дійшов висновку про обгрунтованість позову та його задоволення.
Щодо судового збору по справі, то суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Згідно з п.2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати за станом на 01.01.2014р. становив 1218,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач із вимогою про стягнення 1 334 450 грн. 26 коп. звернувся у липні 2014 року.
У відповідності до п. 2.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання такої заяви повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 26 689 грн. 01 коп.
Однак, ст. 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено перелік осіб, які звільненні від сплати судового збору.
Зокрема, п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
10 червня 2014 року Національним банком України прийнято рішення №339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк".
11 червня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №45 прийнято рішення про початок ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк".
За наведених підстав, позивачем при зверненні до суду з даними позовними вимогами, не сплачувався судовий збір в порядку п.22 ст. 5Закону України "Про судовий збір".
Пунктом 4.5.Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору та в разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення судового збору з відповідача по справі в дохід державного бюджету України в сумі 26 689 грн. 01 коп.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 4, 5 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 11, 509, 525, 526, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в :
задовольнити позов публічного акціонерного товариство "Брокбізнесбанк" в особі Івано-Франківського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Босман Констракшн" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4011 від 17.01.2008 року в сумі 1 334 450 грн. 26 коп., з них: 999 420 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 333 530 грн. 26 коп. - заборгованість по відсоткам, 1 500 грн.00 коп. - заборгованість за комісією.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Босман Констракшн" (вул. Незалежності, 11, офіс на 2 пов., м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 34623299) на користь публічного акціонерного товариство "Брокбізнесбанк" в особі Івано-Франківського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (вул. Вовчинецька, 9, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 19357489) заборгованості за кредитним договором № 4011 від 17.01.2008 року в сумі 1 334 450 грн. 26 коп. (один мільйон триста тридцять чотири тисячі чотириста п"ятдесят гривень двадцять шість копійки), з них: 999 420 грн. 00 коп. (дев"ятсот дев"яносто дев"ять тисяч чотириста двадцять гривень) - заборгованість за кредитом, 333 530 грн. 26 коп. (триста тридцять три тисячі п"ятсот тридцять гривень двадцять шість копійки) - заборгованість по відсоткам, 1 500 грн.00 коп. (одну тисячу п"ятсот гривень) - заборгованість за комісією.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Босман Констракшн" (вул. Незалежності, 11, офіс на 2 пов., м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 34623299) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) - 26 689 грн. 01 коп. (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят дев"ять гривень одну копійку) - судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.09.14
Суддя Фанда О. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2014 |
Оприлюднено | 22.09.2014 |
Номер документу | 40528831 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Фанда О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні