ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/12019/14 10.09.14
За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТБ Студіо"
2. Приватного підприємства "Євротекстиль"
про визнання правочину недійсним, виселення з нежилого приміщення та зобов'язання вчинити дії
Суддя Цюкало Ю.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: Цимбаліст В.В. (за посвідченням від 30.10.2002р.);
від відповідача-1: Гурін І.В. (за довіреністю від 25.07.2014р.);
від відповідача-2: не з'явились.
В судовому засіданні 10 вересня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору:
17 червня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява № 155/1/03-2207 від 06.06.2014 року Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТБ Студіо" (відповідач-1) та Приватного підприємства "Євротекстиль" (відповідач-2) в якій викладені позовні вимоги щоб в судовому порядку:
- визнати недійсним договір суборенди № 4 від 25.10.2010p., укладений між Приватним підприємством «Євротекстиль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТТБ Студіо»;
- виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТТБ Студіо» з нежилих приміщень на першому поверсі загальною площею 60,00 кв.м в будинку № 40/85 літер А,А' на вул. Саксаганського;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТТБ Студіо» передати КП "Київжитлоспецексплуатація" нежилі приміщення на першому поверсі загальною площею 60,00 кв.м в будинку № 40/85 літер А,А' на вул. Саксаганського.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не надавав дозволу відповідачу-2 на укладення останнім з відповідачем-1 договору суборенди № 4 від 25.10.2010p., у зв'язку із чим, посилаючись на ст.ст. 203, 215, 774 Цивільного кодексу України та п. 8.1. попереднього договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 01/3145 від 21 жовтня 2008 року, позивач просить суд визнати укладений між відповідачами договір суборенди № 4 від 25.10.2010p. недійсним в судовому порядку, а також виселити відповідача-1 з нежилих приміщень та зобов'язати останнього передати КП "Київжитлоспецексплуатація" нежилі приміщення, які перебувають у позивача на праві їх господарського відання.
Відповідачі відзивів на позовну заяву до суду не надали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2014 року суддею Капцовою Т.П. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 21.07.2014 року.
Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва № 04-23/526 від 15.07.2014 року, у зв'язку із тривалим лікарняним судді Капцової Т.П., призначено повторний автоматичний розподіл справи у Господарському суді міста Києва, справу № 910/12019/14 передано для розгляду судді Цюкало Ю.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято № 910/12019/14 до свого провадження. Розгляд справи призначено на 27.08.2014 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2014 року розгляд справи було відкладено до 10.09.2014 року.
10 вересня 2014 року через канцелярію до суду від відповідача-1 надійшли клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб: Київську міську раду та адвоката ОСОБА_3, в задоволенні яких судом, з підстав їх необґрунтованості та недоведеності, в аспекті вимог ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, судом відмовлено.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради від 13.01.1992р. за № 26 "Про формування комунального майна міста та районів" нежилі приміщення в будинку № 40/85 на вул. Саксаганського (згідно з поверховим планом БТІ - вул. Саксаганського, 40/85 літер А,A') віднесено до комунальної власності територіальної громади м. Києва та згідно з розпорядженням представника Президента України від 29.05.1992р. № 368 закріплено на праві господарського відання за Державним комунальним виробничим житлово-ремонтним об'єднанням (правонаступник - КП «Київжитлоспецексплуатація»).
21.10.2008p. між позивачем, як Орендодавцем, та відповідачем-2, як Орендарем був укладений попередній договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 01/3145 (по тексту - Договір-1).
Позивач зазначає, що відповідний договір припинив свою дію, однак відповідач-2 орендовані нежилі приміщення не звільнив й продовжував їх використовувати.
У лютому 2014 року позивачу стало відомо, що 25 жовтня 2010 року відповідач-2, як орендодавець, уклав з відповідачем-1, як суборендарем договір суборенди № 4 (надалі - Договір суборенди або Спірний договір або Оспорюваний договір), однак, як вказує позивач, Договір суборенди є недійсним на підставі ст.ст. 203, 215, 774 Цивільного кодексу України та п. 8.1. Договору-1, оскільки позивач не надавав дозволу відповідачу-2 на укладення з відповідачем-1 Спірного договору, і, відповідно, відповідач-2 не мав права передавати отримане ним за Договором-1 майно, внаслідок чого позивач, як особа на праві господарського відання якій належить передане за Оспорюваним договором майно, просить суд визнати укладений між відповідачами Договір суборенди недійсним, виселити відповідача-1 з нежилих приміщень та зобов'язати останнього передати КП "Київжитлоспецексплуатація" нежилі приміщення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вже було встановлено судом, відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради від 13.01.1992р. за № 26 "Про формування комунального майна міста та районів" нежилі приміщення в будинку № 40/85 на вул. Саксаганського (згідно з поверховим планом БТІ - вул. Саксаганського, 40/85 літер А,A') віднесено до комунальної власності територіальної громади м. Києва та згідно з розпорядженням представника Президента України від 29.05.1992р. № 368 закріплено на праві господарського відання за Державним комунальним виробничим житлово-ремонтним об'єднанням (правонаступник - КП «Київжитлоспецексплуатація») (копія рішення та розпорядження в справі).
21 жовтня 2008 pоку між позивачем, як Орендодавцем, та відповідачем-2, як Орендарем був укладений попередній договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 01/3145 (копія договору в справі).
Згідно положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2010р. у справі № 11/23 за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Приватного підприємства "Євротекстиль" про виселення з нежилих приміщень загальною площею 205,70 кв. м. на 1-2 поверхах в будинку № 40/85 літер "А"А" по вул. Саксаганського/Володимирська та повернення приміщень позивачу, позов задоволено повністю, судом вирішено виселити Приватне підприємство "Євротекстиль" з нежилих приміщень загальною площею 205,70 кв. м на 1-2 поверхах в будинку № 40/85 літер А,А , по вул. Саксаганського/Володимирська та зобов'язано відповідача повернути вказані приміщення Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" (копія рішення в справі).
У відповідному судовому рішенні судом зазначені факти в частині того, що в порушення умом законодавства та договору після закінчення строку дії договору орендоване приміщення відповідачем не звільнено та акту приймання-передачі позивачу не передано. Доказів надання затвердженого у встановленому порядку звіту про оцінку вартості орендованого майна та укладення договору оренди відповідачем не надано. Рішення про поновлення строку дії договору оренди, як повідомила третя особа, Київською міською радою не приймалося.
Таким чином, встановленими у вказаному рішенні господарського суду є факти щодо, в тому числі, про не звільнення відповідачем орендованого приміщення та про не передання відповідачем позивачу акту приймання-передачі орендованого приміщення.
Матеріали справи свідчать, що 25 жовтня 2010 року відповідач-2, як орендодавець, уклав з відповідачем-1, як суборендарем договір суборенди № 4 згідно п.п. 1.1.-1.3. якого орендар передає, а суборендар бере у тимчасове володіння та користування частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: 01033, місто Київ, вулиця Саксаганського/Володимирська, будинок 40/85, літера «А, А» (1 поверх). Площа приміщення, що передається за договором, визначається у Акті прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору та становить 60 кв.м. Майно, що орендується, знаходиться у володінні та користуванні орендаря на підставі, рішення Київської міської ради від 29.03.2007р. № 384/1045 у відповідності до Договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передається в оренду від 22.09.2010р. укладеного із Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (код СДРПОУ 24734586), як Орендодавцем та за його згодою.
Таким чином, встановленими умовами Спірного договору є його положення про укладення між відповідачами такого договору на підставі рішення Київської міської ради від 29.03.2007р. № 384/1045 у відповідності до Договору-1 та за згодою Орендодавця.
На виконання умов Договору суборенди орендодавець передав, а суборендар прийняв частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: 01033, місто Київ, вулиця Саксаганського/Володимирська, будинок 40/85, літера «А, А» (1 поверх) площею 60 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі б/н від 01.11.2010р. (копія акту в справі).
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частини першої вказаної статті правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
За ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 8.1. Договору-1 Орендар не має права передавати свої зобов'язання за договором та передавати об'єкт оренди повністю або частково в користування іншій особі без письмової згоди Орендодавця.
Доказів надання позивачем відовідачу-2 згоди на передання об'єкту оренди повністю або частково в користування іншій особі, зокрема відповідачу-1, до суду не представлено. Відповідні доводи позивача відповідачами у встановленому законом порядку не спростовані.
Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам
В силу вимог ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, з урахуванням обставин ненадання Орендодавцем Орендарю згоди на передачу відповідачу-1 у тимчасове володіння та користування частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: 01033, місто Київ, вулиця Саксаганського/Володимирська, будинок 40/85, літера «А, А» (1 поверх) площею 60 кв.м., приймаючи до уваги те, що встановленими, в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2010р. у справі № 11/23 за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Приватного підприємства "Євротекстиль" про виселення з нежилих приміщень є факти щодо не звільнення відповідачем-2 орендованого приміщення та про не передання відповідачем-2 позивачу акту приймання-передачі орендованого приміщення за Договором-1, що свідчить про передачу відповідачем-2 відповідачу-1 нежитлового приміщення, розташованого за адресою: 01033, місто Київ, вулиця Саксаганського/Володимирська, будинок 40/85, літера «А, А» (1 поверх) площею 60 кв.м. за відсутності у відповідача-2 правових підстав, як таких, щодо оренди переданого за Договором-1 нерухомого майна станом на момент укладення Спірного договору, доведеними є заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним Спірного договору як такого, що був укладений всупереч ст.ст. 203, 774 Цивільного кодексу України та п. 8.1. Договору-1.
За ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За таких обставин, з урахуванням того, що позивачу належить право повного господарського відання майна, визначеного в Договорі-1 згідно рішення виконавчого комітету Київської міської ради від 13.01.1992р. за № 26 "Про формування комунального майна міста та районів" та в силу розпорядження представника Президента України від 29.05.1992р. № 368, зважаючи, що суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав, з огляду на те, що доведеними є позовні вимоги в частині визнання недійсним Спірного договору, суд дійшов висновку, що обґрунтованими, за викладених вище підстав, є заявлені похідні від вимог про визнання недійсним правочину вимоги щодо виселення відповідача-1 з нежилих приміщень та зобов'язання останнього передати КП "Київжитлоспецексплуатація" нежилі приміщення.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3 654,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-2, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 33, 38, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір суборенди № 4 від 25.10.2010p., укладений між Приватним підприємством «Євротекстиль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТТБ Студіо».
Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТТБ Студіо» (ідентифікаційний код 37199983, адреса: 04050, м. Київ, вул. Лермонтовська, 4) з нежилих приміщень на першому поверсі загальною площею 60,00 кв.м в будинку № 40/85 літер А,А' на вул. Саксаганського. Видати наказ.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТТБ Студіо» (ідентифікаційний код 37199983, адреса: 04050, м. Київ, вул. Лермонтовська, 4) передати Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" (ідентифікаційний код 03366500, адреса: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А) нежилі приміщення на першому поверсі загальною площею 60,00 кв.м в будинку № 40/85 літер А,А' на вул. Саксаганського. Видати наказ.
Стягнути з Приватного підприємства "Євротекстиль" (ідентифікаційний код: 32049246, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 40/85-А, р/р 26003300297701 ПАТ "Сведбанк", МФО 300164), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (ідентифікаційний код 03366500, адреса: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, р/р 2600067759 АБ «Укргазбанк» м. Київ, МФО 320478), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати - 3 654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні). Видати наказ.
Копію даного рішення направити відповідачу-2 по справі № 910/12019/14.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 11.09.2014р.
Суддя Ю.В. Цюкало
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2014 |
Оприлюднено | 22.09.2014 |
Номер документу | 40530766 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Цюкало Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні