Рішення

від 16.09.2014 по справі 911/3182/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16                                                                                              тел. 235-23-25 Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" вересня 2014 р.                                                                                             справа № 911/3182/14 Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродлідер», Київська обл., м. Васильків про стягнення 8  753,82 гривень за участю представників: від позивача: не прибув від відповідача: не прибув ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 29.07.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» (далі-ТОВ «Олга-Логістик»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродлідер» (далі-ТОВ «Укрпродлідер»/відповідач) про стягнення 8  753,82 грн., з яких: 7  123,13 грн. заборгованості за договором поставки продукції №683 від 14.07.2012, 81,18 грн. пені, 124,89 грн. 3% річних та 1  424,62 грн. штрафу. Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав. Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2014 порушено провадження у справі №911/3182/14 та призначено справу до розгляду на 26.08.2014. Ухвалами господарського суду Київської області від 26.08.2014 та 09.09.2014 розгляд даної справи відкладався на 09.09.2014 та 16.09.2014 відповідно. 01.09.2014 та 15.09.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надходили клопотання про припинення провадження у даній справі в частині стягнення 7  075,36 грн. заборгованості за спірним договором у зв'язку з її оплатою відповідачем, а також відмову від позовних вимог про стягнення 47,77 грн. заборгованості та 1  424,62 грн. штрафу. В судові засідання 26.08.2014, 09.09.2014 та 16.09.2014 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином. Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ: 14.07.2012 між ТОВ «Олга-Логістик» (далі-постачальник) та ТОВ «Укрпродлідер» (далі-покупець) було укладено договір поставки продукції №683 (далі-договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався продавати та поставляти, а покупець зобов'язався купувати та оплачувати на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього договору. Пунктами 3.3 та 5.3 договору передбачено, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом «факт» календарних днів з моменту передачі такої партії товару. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013, а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, здійснивши 24.04.2013 поставку товару загальною вартістю 7  123,13 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на товарно-транспортній накладній №СРЦ-010187, копія якої міститься в матеріалах справи. Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору. Посилаючись на невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати вартості поставленого товару, позивач просив суд стягнути з останнього 7  123,13 грн. заборгованості за договором. Водночас, 01.09.2014 та 15.09.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли клопотання про припинення провадження у даній справі в частині стягнення 7  075,36 грн. заборгованості за спірним договором з підстав п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з проведенням відповідачем часткових розрахунків за договором, а саме, сплатою 2  575,36 грн. 22.08.2014, 1  500,00 грн. 21.08.2014, 500,00 грн. 03.02.2014, 1  500,00 грн. 22.08.2013 та 1  000,00 грн. 17.06.2013, а також про припинення провадження у даній справі в частині стягнення 47,77 грн. заборгованості за спірним договором та 1  424,62 грн. штрафу з підстав п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою останнього від заявлених вимог. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України,  здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення означених клопотань позивача виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Пунктами 3.3 договору передбачено, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом «факт» календарних днів з моменту передачі такої партії товару. З огляду наведеного, підписання відповідачем накладної №СРЦ-010187 від 24.04.2013 без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує в останнього обов'язок по його оплаті у повному обсязі до 26.04.2013. Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України. Водночас, в процесі розгляду даної справи позивачем було надано суду копії банківських виписок зі свого поточного рахунку, відповідно до яких відповідачем за договором було сплачено 7  075,36 грн., з яких: 3  000,00 грн. було сплачено до порушення провадження у даній справі, а 4  075,36 грн. - в процесі розгляду справи. У відповідності до приписів п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі. Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також строки (дати) та розміри проведених відповідачем часткових розрахунків за договором, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення 3  000,00 грн. заборгованості за договором у зв'язку з відсутністю предмета означеного спору на момент порушення провадження у даній справі, та задоволення клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 4  075,36 грн. заборгованості за договором з підстав п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказаний спір припинив існування в процесі розгляду справи. Крім того, приписами ч. 4 ст. 22, ч.ч. 1, 4 ст. 78 ГПК України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що відмова позивача від позовних вимог про стягнення заборгованості та штрафу у даній справі не суперечить законодавству України та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття заяви позивача та припинення провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача 47,77 грн. заборгованості та 1  424,62 грн. штрафу в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Суд звертає увагу позивача, що повторне звернення до господарського суду зі спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Крім того, посилаючись на недотримання відповідачем передбачених договором строків оплати вартості поставленого товару, позивач просить суд стягнути з першого 81,18 грн. пені та 124,89 грн. 3% річних, нарахованих з 26.04.2013 по 26.05.2014 на 7  123,13 грн. заборгованості. Згідно ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 232 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу. З огляду наведеного, а також враховуючи, що більш тривалого строку нарахування пені за порушення строків оплати вартості поставленого товару ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України, умовами договору не передбачено, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення строків оплати накладної №СРЦ-010187 від 24.04.2013 у позивача виникло з 26.04.2013 та припинилось 26.10.2013. Крім того, в силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Беручи до уваги наведені нормативні та договірні приписи, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення відповідачем грошових зобов'язань у позивача виникає після спливу строку оплати, встановленого п. 3.3 договору та припиняється частково/повністю в день, що передує дню проведення часткових/остаточних розрахунків відповідно. Враховуючи вищевикладене, а також дні здійснення відповідачем часткових грошових розрахунків за договором, суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди: з 26.04.2013 по 16.06.2013 на 7  123,13 грн., з 17.06.2013 по 21.08.2013 на 6  123,13 грн., з 22.08.2013 по 26.10.2013 на 4  623,13 грн. Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 413,03 грн., а суд, приймаючи рішення не можу виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 81,18 грн. пені підлягає задоволенню. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Водночас, враховуючи встановлені п. 3.3 договору строки розрахунків за поставлений товар, а також дні здійснення відповідачем часткових розрахунків за договором, суд здійснював обрахунок 3% річних за наступні періоди: з 26.04.2013 по 16.06.2013 на 7  123,13 грн., з 17.06.2013 по 21.08.2013 на 6  123,13 грн., з 22.08.2013 по 02.02.2014 на 4  623,13 грн. з 03.02.2014 по 26.05.2014 на 4  123,13 грн. Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 164,65 грн., а суд, приймаючи рішення не можу виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 124,89 грн. 3% річних підлягає задоволенню. Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також пропорційно розміру заборгованості, яка існувала на момент порушення провадження у даній справі. Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 612, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродлідер» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» 4  075,36 грн. заборгованості припинити. 2. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» про відмову від позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродлідер» 47,77 грн. заборгованості та 1  424,62 грн. штрафу. 3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродлідер» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» 47,77 грн. заборгованості та 1  424,62 грн. штрафу припинити. 4. Позовні вимоги задовольнити частково. 5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродлідер» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 57А, ідентифікаційний код 38097541) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» (01001, м. Київ, вул. Софійська, 10А, ідентифікаційний код 36001805) 81 (вісімдесят одну) грн. 18 коп. пені, 124 (сто двадцять чотири) грн. 89 коп. 3% річних та 669 (шістсот шістдесят дев'ять) грн. 14 коп. судового збору. 6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. 7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку. Повне рішення складено 18.09.2014 Суддя                                                                                                                                       В.А. Ярема