Рішення

від 16.09.2014 по справі 927/1109/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

« 16» вересня 2014 року Справа № 927/1109/14

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіазапчасть" ,

вул. Академіка Кримського, 27-А, м. Київ, 03680

Відповідач: Спеціальний авіаційний загін оперативно-рятувальної служби цивільного

захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій ,

вул. Космонавтів, 90, м. Ніжин, 16600

Про стягнення 84294,69 грн.

Суддя Скорик Н.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність № б/н від 10.03.2014 адвокат

від відповідача: не з'явився

Товариством з обмеженою відповідальністю подано позов до спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення 74500,00 грн. боргу, 1177,30 грн. річних, 8617,39 грн. інфляційних за договором купівлі-продажу від 12.12.2013 № 324 та 3000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відзивом на позов відповідач проти позовних вимог заперечив. Зокрема відповідач стверджує, що він є бюджетною установою та фінансується за рахунок державного бюджету, 11.12.2013р. відповідач подав до Ніжинського управління Державної казначейської служби, а останній зареєстрував і взяв на облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів №2 та №189 від 24.12.2013р. зобов'язання на суму 95000,00грн., однак платіжне доручення було повернуто казначейською службою без виконання і надання письмової відмови, таким чином, відповідачем вжито всіх заходів щодо належного виконання зобов'язання з оплати наданих послуг. Крім того, відповідач вважає, що заявлені до відшкодування позивачем витати на послуги адвоката є необґрунтованими та не підтверджені доказами.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Клопотання задоволено судом.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача суд

Встановив:

12 грудня 2013 року між Спеціальним авіаційним загоном оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіазапчасть" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №324 (далі - договір) (а.с. 13-14).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язався передати у власність покупці товар: амортизатори і демпфери навіски двигунів, кількістю 1 шт., загальною вартістю 74500,000 грн., а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його.

Згідно з умовами пунктів 2.1, 2.2 договору ціна товару складає 74500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 12416,67грн. Розрахунки за товар покупець проводить після передачі товару до 31 грудня 2013 року. Обсяг товару, що закуповується у продавця здійснюється в межах кошторисних призначень покупця, затверджених на рік. Платіжні зобов'язання покупця виникають при наявності відповідного бюджетного призначення (п. 2.3. договору).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором, поставив відповідачу товар на суму 74500,00грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000020 від 13 грудня 2013 року (а.с. 17).

Відповідач отримав товар, про що свідчить довіреність №154 від 12 грудня 2013 року, на отримання цінностей за договором №324 від 12.12.2013 року.

Проте, відповідач, взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару в обговорені договором строки, не виконав.

Сторонами станом на 16 квітня 2014 року підписано акт звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 74500,00 грн. (а.с. 15).

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З наданих відповідачем пояснень, судом встановлено, що 02 грудня 2013 року було затверджено кошторис Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України на 2013 рік яким передбачені поточні видатки в сумі 943928,00 грн. в т. ч. використання товарів і послуг.

Відповідач вчиняв дії по виконанню зобов'язання перед позивачем з оплати наданих послуг, а саме щодо подання та реєстрації їх у Ніжинському управлінні Державної казначейської служби, однак фактично зобов'язання не виконані.

Заперечення відповідача з посиланням на п. 2.3. договору не можуть бути взяті до уваги судом, як підстава для звільнення відповідача від зобов'язання оплатити вартість товару, оскільки: термін оплати чітко визначено сторонами пунктом 2.2. договору - до 31.12.2013 р.; умови п. 2.3. договору за юридичною та фінансовою природою не протирічать умовам договору, зокрема, пункту 2.2.; сума договору не перевищує суму видатків, визначених кошторисом. Отже, обсяг закупленого товару здійснено в межах кошторисних призначень, відповідно, платіжні зобов'язання відповідача виникли при наявності та в межах бюджетного призначення.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті вартості товару в сумі 74500,00грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення 1177,30 грн. річних за період з 01.01.2014 р. по 12.07.2014 р. та 8617,39 грн. інфляційних втрат за період з січня по червень 2014 року включно.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умовами договору передбачена оплата товару до 31 грудня 2013 року.

Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару.

Відповідач не надав доказів сплати даних сум нарахувань.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 1177,30 грн. річних та 8617,39 грн. інфляційних є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3000,00грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

10 червня 2014 року між адвокатом ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіазапчасть" укладено договір про надання правової допомоги №10-06/14/2 (а.с. 43-45).

Відповідно до умов п.1.1 договору, адвокат зобов'язався надати клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в господарських судах та адміністративних судах України всіх інстанцій (далі - послуги), по справі про стягнення заборгованості з Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України відповідно до договору купівлі-продажу №324 від 12.12.2013 року, а клієнт зобов'язався прийняти надані послуги та оплатити послуги у порядку і розмірі, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 4.1 договору сторони домовились, що за послуги передбачені п.1.1 цього договору клієнт сплачує адвокату гонорар шляхом 100% передоплати у розмірі, визначеному в акті виконаних робіт щодо надання юридичних послуг, що підписується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору, протягом 10 банківських днів з дня підписання цього договору.

В матеріалах справи наявні копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, акта виконаних робіт щодо надання юридичних послуг від 12 липня 2014 року та квитанції №4 від 19 червня 2014 року, відповідно до якої позивач сплатив адвокату ОСОБА_1 3000,00грн. з призначенням платежу "за послуги адвоката згідно договору №10-06/14/2 від 10 червня 2014 року" (а.с. 47,48, 49).

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року №7, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Пунктом 6.5 вищезазначеної Постанови передбачено, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок та акт виконаних робіт щодо надання юридичних послуг суд судом встановлено: як визначено статтею 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодуванню підлягають саме витрати, в т.ч. пов'язані з розглядом справи. В переліку робіт, визначених в акті виконаних робіт від 12.07.2014, вказано роботи по складанню позовної заяви, підготовці необхідних документів до господарського суду на суму 2000,00 грн. та представництво в суді на суму 500,00 грн., пов'язані з розглядом справи. Виїзна ж консультація (500,00 грн.) є окремим видом адвокатських послуг і не має прямого зв'язку з розглядом справи та беззаперечного наслідку пред'явлення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне обмежити розмір вказаних витрат, які підлягають відшкодуванню з відповідача, та стягнути на користь позивача 2500,00 грн. витрат, по оплаті послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути зі СПЕЦІАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО ЗАГОНУ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, код 33965532, вул. Космонавтів, 90, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, (р/р №35218033000191, №35228034000191, №35215036000191, Банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВІАЗАПЧАСТЬ», код 37226761, вул. Академіка Кримського, 27-А, м. Київ, 03680, (р/р 26009052621828 в філії "Розрахунковий центр "ПАТ КБ "Приватбанк" м. Київ, МФО 320649) 74500,00грн. основного боргу, 1177,30 грн. 3% річних, 8617,39грн. інфляційних втрат, 2500,00грн. витрат на послуги адвоката та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.09.2014 року

Суддя Н.О. Скорик

.