Постанова

від 20.08.2014 по справі 808/4317/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року Справа № 808/4317/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., за участю секретаря Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Приватного підприємства «СІАТА»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2014 № 00004508-26-22-01,-

за участі представників сторін:

від позивача - Чалаплюк С.В. (довіреність № 1/02 від 26.02.2013)

Калініченко М.А. (рішення №3 від 30.12.2010)

від відповідача - Сергієнко Т.С. (довіреність № 72 від 14.01.2014)

ВСТАНОВИВ:

04.08.2014 Приватне підприємство «СІАТА» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2014 №0002855512, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19538,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 4884,50 грн. грн.

Ухвалою суду від 04.07.2014, відкрито провадження у адміністративній справі №808/4317/14 та призначено до судового розгляду на 15.07.2014. Судове засіданні зупинялось до 20.08.2014.

Відповідно до ст.160 КАС України, в засіданні 20.08.2014 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови і оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і з підстав, викладених у позові, просив задовольнити їх у повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, у ході перевірки контролюючим органом безпідставно було зроблено висновок про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ «Вімакс Європа Лтд» та ПП «СІАТА», мотивуючи те, що відносно службових осіб ТОВ «Вімакс Європа Лтд» здійснюється досудове слідство по кримінальному провадженню №3201380000000002 за ознаками скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Зазначає, що особа не може вважатися винуватою, доки її вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Крім цього, вказує, що висновки контролюючого органу базуються на висновках акту перевірки ТОВ «Вімакс Європа Лтд» №204/22-12/35719271, складеного ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, за результатами судового оскарження якого, постановою запорізького окружного адміністративного суду від 23.02.2013 по справі №808/8050/13-а, дії контролюючого органу щодо складання цього акту визнані неправомірними. Вказана постанова суду набрала законної сили. Вважає, що правочин, вчинений між ПП «СІАТА» та ТОВ «Вімакс Європа Лтд», є правомірним та відповідає вимогам законодавства. Також позивач уточнив позовні вимоги, згідно яких просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.02.2014 №00004508-26-22-01. Уточнення позову прийняті судом.

Представник відповідача проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. Зокрема, пояснив, що висновки фахівців податкової інспекції ґрунтуються на тому, що при проведенні аналізу податкової звітності було встановлено. Що позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Вімакс Європа Лтд». На запит податкового органу про надання документів із вказаним контрагентом, ПП «СІАТА» відповіло про те, що усі первинні документи щодо господарських операцій із ТОВ «Вімакс Європа Лтд» було вилучено. Таким чином, позивачем не було надано первинних бухгалтерських документів або пояснення підтвердження економічної доцільності надання послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Вімакс Європа Лтд». Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ в Жовтневому районі була проведена документальна невиїзна перевірка ПП «СІАТА» (код за ЄДРПОУ 32469799) по взаємовідносинам з ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» (код 35719271)з податку на прибуток за 4 квартал 2012 року, та з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

В ході проведеної перевірки, при проведенні аналізу податкової звітності, АІС Податковий блок, та додатку №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість встановлено, що підприємство ПП «СІАТА» мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» код ЄДРПОУ 33701014 у грудні 2012 року.

Перевіркою встановлено, що ПП «СІАТА» до складу податкового кредиту в Декларації з ПДВ було віднесено суму ПДВ по взаємовідносинах із вказаним контрагентом у розмірі 19538 грн.

З метою перевірки вказаних фінансово-господарських взаємовідносин, податковим органом ПП «СІАТА» було вручено запит щодо наданні первинних документів, підтверджуючих вказані взаємовідносини. Листом №971 від 09102013 підприємство надало відповідь про неможливість надання запитуваних документів у зв'язку з їх вилученням слідчим ОВД СУ ФР Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Разом з тим, листом Начальника другого відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області № 143/09-03 від 16.01.2014 на запит ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, останньому були надані оригінали первинних фінансово-господарських документів ПП «СІАТА» по взаємовідносинам з ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» (код ЄДРПОУ 35719271) за грудень 2012 року.

При перевірці податку на додану вартість позивача перевіряючими було встановлено, що за період з 01.10.2012 по 31.12.2012 ПП «СІАТА» задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 44407,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вказаний період встановлено його завищення у сумі 19538,00 грн. за грудень 2012 року.

Висновок про завищення податкового кредиту з ПДВ було зроблено на підставі отриманого ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя акту позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» (код 35719271) з питань дотримання діючого податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 №204/22-12/35719271 від 15.02.2013.

Вказаним актом було встановлено, що «…відносно службових осіб ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» було відкрито кримінальне провадження №32013080000000002 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Згідно наявної оперативної інформації, ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» створене з метою надання послуг по безпідставному завищенню податкового кредиту та валових витрат реально існуючим СГД. Фактично товар ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» підприємствам-контрагентам не постачався та не купувався, а проводились безтоварні операції, що свідчать про те, що правочини між ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» та підприємствами-контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків. Також в акті зазначено, що, оскільки на ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» відсутні трудові ресурси у достатній кількості, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно контрагентам, які виконують свої податкові зобов'язання. Зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Враховуючи викладене, фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» до контрагентів не підтверджено…».

Таким чином, перевіряючі зробили висновок про неможливість підтвердження фактичної наявності у ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» відповідних виробничих потужностей, транспортних засобів, матеріальних та фінансових ресурсів, тощо;

відображення контрагентом у первинних документах та документах бухгалтерського обліку обсягів операцій з відвантаження ТМЦ (виконання робіт. Надання послуг тощо), що не могли бути транспортовані у зазначених обсягах (виконані, надані тощо);

наявності відповідних складських приміщень, умов зберігання ТМЦ, документального оформлення їх руху (оприбуткування, переміщення та відвантаження), проведення (в разі необхідності) інвентаризації та/або опитування матеріально-відповідальних осіб;

перевізників ТМЦ на всіх етапах його руху від постачальника до покупця, проведення опитування (в разі необхідності) безпосередніх виконавців такого перевезення та здійснення розрахунків за надані послуги з транспортування;

результатів опитування (в разі необхідності) керівників (засновників) контрагента на предмет їх відношення до створення і діяльності таких контрагентів, фактичного здійснення господарських операцій з визначенням осіб, причетних до оформлення податкових декларацій та документів, які стосуються фінансово-господарської діяльності підприємства;

іншу інформацію, яка доводить, що відомості первинних документів та документів бухгалтерського обліку не відповідають дійсності та/або є сумнівними щодо реальності вчинення такого правочину;

умови зберігання і транспортування ТМЦ, тощо.

Розрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі.

На підставі викладеного. ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя зроблено висновок про порушення ПП «СІАТА» вимог п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством було завищено податковий кредит по взаємовідносинах з постачальником ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» на суму 19538 грн. за грудень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя був складений акт №10/08-26-22-01/32469799 від 07.02.2014.

На підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було винесено податкове повідомлення-рішення №00014508-26-22-01 від 26.02.2014, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 19538,00 грн. за основним платежем. Та 4884,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із вказаним податковим-рішенням, ПП «СІАТА» оскаржило його в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг позивача, вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

З метою подальшого оскарження податкового вищезазначеного повідомлення-рішення, ПП «СІАТА» звернулось із позовом до адміністративного суду.

Розглянувши матеріали справи, та, заслухавши представників сторін, суд встановив, що при проведенні перевірки позивача ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя посилалася ненадання підприємством первинних та первинно-бухгалтерських документів, підтверджуючих реальність фінансово-господарських взаємовідносин між ПП «СІАТА» та ТОВ «Вімакс Європа ЛТД».

Разом з тим, відповідачем у справу надано лист Начальника другого відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області № 143/09-03 від 16.01.2014 на запит ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, останньому були надані оригінали первинних фінансово-господарських документів ПП «СІАТА» по взаємовідносинам з ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» (код ЄДРПОУ 35719271) за грудень 2012 року, у тому числі договір №01.27-12 від 12.12.2012, укладений між ПП «СІАТА» та ТОВ «Вімакс Європа ЛТД», акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №000577 від 27.12.2012 та податкову накладну №51 від 27.12.2012.

Згідно вказаних первинних документів вбачається, що 12.12.2012 між ПП «СІАТА» (Замовник) та ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» (Виконавець) був укладений договорі №01.27-12, за яким замовник доручає та зобов'язується сплатити, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання очисних, фарбувальних робіт металоконструкцій корпусу плавкафе «Старая пристань» (надалі - Судно). Номенклатура та вартість робіт на судні визначається виходячи з попереднього розрахунку вартості робіт, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток 1). Роботи виконуються з комплектуючих виробів, обладнання та матеріалів Виконавця за виключенням тих матеріалів, які надав Замовник по узгодженню сторін. Для виконання робіт за даним договором Виконавець має право долучати субпідрядників. Контроль за виконанням робіт здійснює Виконавець.

Згідно п.2 Договору, вартість робіт визначається виходячи з попереднього розрахунку вартості робіт, додаток 1 до цього Договору, та складає 58000,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 4. Договору визначений порядок розрахунків, згідно якого Замовник оплачує Виконавцю 100% від договірної вартості ремонту на розрахунковий рахунок Виконавця після підписання акту виконаних робіт. Вартість робіт здійснена відповідно до попереднього розрахунку (Додаток №1 до договору).

Вказаний Договорі складено у 2-х примірниках, кожних з яких має однакову юридичну силу. Договір вступив у силу з моменту його підписання сторонами та діяв до кінцевого виконання сторонами своїх зобов'язань.

Виконання договору підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №000578 від 23.12.2012. та банківською випискою.

17.12.2012 між тими ж сторонами був укладений договір №02.27-12 щодо виконання ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» очисних, фарбувальних та ремонтних робіт металоконструкцій корпусу т/х «Авіатор». Виконання цього договору підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №000577 від 27.12.2012, на підставі якого було виписано податкову накладну №49 від 27.12.2012., та банківськими виписками із доказами сплати за договором.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає висновки актів перевірок, на підставі яких прийняті оскаржуване податкове повідомлення-рішення, необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих повідомлень-рішень виходячи з наступного.

Відповідно до п. 14.1.181, п. 14.1.18 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами вказаної статті встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що безпосередній контрагент позивача на час здійснення відповідних господарських операцій був зареєстрований як платник ПДВ. Господарські правовідносини з ПП «АТМ» оформлені позивачем належним чином, а фактичне здійснення операцій з постачання товарів підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності, що не заперечується і актами перевірок. Таким чином, позивач мав належним чином оформлені податкові накладні, які одержані від постачальників, та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарських відносин між підприємствами.

Будь-які порушення щодо форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне вчинення господарських операцій з постачання товару між позивачем та ПП «АТМ» в актах перевірок відсутні.

Податковий кодекс України для платників податків не передбачає а ні обов'язок, а ні право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, "податкових взаємовідносин" з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Як зазначено в акті перевірки, підставою для визнання порушень позивачем норм податкового кодексу та завищення ним податкового кредиту з ПДВ став акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» (код 35719271) з питань дотримання діючого податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 №204/22-12/35719271 від 15.02.2013, яким було встановлено, що відносно службових осіб ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» було відкрито кримінальне провадження №32013080000000002 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Згідно наявної оперативної інформації, ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» створене з метою надання послуг по безпідставному завищенню податкового кредиту та валових витрат реально існуючим СГД шляхом проведення безтоварних операцій, що свідчать про те, що правочини між ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» та підприємствами-контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків.

Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю «Вімакс Європа ЛТД» були оскаржені у судовому порядку дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, за результатами яких був складений акт №204/22-12/35719271 від 15.02.2013.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2013 у справі №808/8050/13-а адміністративний позов ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» до ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області був задоволений у повному обсязі. Визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя. Які полягали у проведенні перевірки ТОВ «Вімакс Європа ЛТД», в результаті яких був складений вищезазначений акт перевірки. Визнано недійсними дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 та зобов'язано податковий орган відновити вказані показники податкової звітності ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту а розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені підприємством у податкових деклараціях з 01.01.2011 по 31.12.2012.

Н погодившись із прийнятою постановою, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 у справі №808/8050/13-а апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькі області залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2013 у справі №808/8050/13-а - без змін.

Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2013 у справі №808/8050/13 набрала законної сили.

Таким чином, посилання податкового органу на акту перевірки контрагента позивача - ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» є безпідставним, як і висновки, зроблені ДПІ у Жовтневому районі відносно ПП «СІАТА» на підставі цього акту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про "безтоварність" здійснених позивачем господарських операцій, суд вважає безпідставним, оскільки на його підтвердження відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу.

Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про безтоварність проведених позивачем господарських операцій.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною 5 статті 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 234 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно із статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що зміст вказаного вище договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - по купця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь -які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата ПДВ продавцем, в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Крім цього, суд звертає увагу відповідача на те, що, як зазначено в Акті перевірки №10/08-26-22-01/32469799, перевірка проводилась щодо встановлення взаємовідносин позивача із ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» (код 35719271), у той час, в тексті Акту зазначено, що перевіряючими, при проведенні аналізу податкової звітності, АІС Податковий блок, та додатку №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість встановлено, що підприємство ПП «СІАТА» мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Вімакс Європа ЛТД» з іншим кодом ЄДРПОУ, а саме 33701014.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки, докази позивача не спростовані.

Таким чином, суд вважає що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПП «СІАТА» підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 26.02.2014 № 00004508-26-22-01, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 19538,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 4884,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «СІАТА» (код 32469799) судові витрати у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 16.09.2014.

Суддя О.М. Нечипуренко