Рішення

від 15.09.2014 по справі 911/3473/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2014 р. Справа № 911/3473/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір", м. Київ

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь

про стягнення 5 432,89 грн.,

Суддя Щоткін О.В.

За участю представників сторін:

позивач -Кармазін П.В. предст. дов. №77 від 11.08.2014р. ;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим про стягнення 5 432,89 грн. заборгованості за договором про закупівлю товару №64 від 24.05.2013р. яка складається з: 5 288 грн. основного боргу, 26,24 грн. інфляційних втрат та 118,65 грн. 3% річних.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р . у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2014р. справу №911/3473/14 було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.09.2014р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю товару №64 від 24.05.2013р. в частині оплати поставленого товару у встановлений договором строк, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 5 288 грн. основного боргу, 26,24 грн. інфляційних втрат, 118,65 грн. 3% річних, а також 1827,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні 15.09.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 15.09.2014 р. не з'явився.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.09.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

24.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український папір» (постачальник) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим (покупець) було укладено договір про закупівлю товару № 64 (далі-договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар за кодом ДКПП ДК 016:2010 22.29.2 вироби пластмасові інші (корзина д/п, куб пластиковий для паперу, підставка настольна) (товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що загальна сума цього договору складає 5 288 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору, прийом товару оформлюється накладною між покупцем та постачальником.

Як визначено договором, перехід права власності на товар здійснюється з моменту підписання накладної (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору покупець здійснює оплату за поставлений постачальником товар за фактом поставки на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури та накладної.

Згідно з п. 5.3 оплата здійснюється покупцем протягом п'яти банківських днів з моменту підписання накладної.

Як визначено п. 6.1 договору, він набирає чинності з дня підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2013 року, а у частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору про закупівлю товару № 64 від 24.05.2013 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 5 288 грн. за видатковою накладною № СФ-00504 від 31.05.2013 р., копія якої міститься в матеріалах справи.

Також, сторони погодили вищевказану суму, підписавши та скріпивши печатками акт звірки взаємних розрахунків б/н за період з 01.05.2013р. по 29.11.13р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідач свої обов'язки за договором в частині оплати вартості поставленого товару згідно накладної № СФ-00504 від 31.05.2013 р. належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 5 288 грн.

З метою досудового врегулювання даного спору, 21.11.2013 р. позивачем було надіслано відповідачу претензію № 207/юр/13, відповідно до якої позивач повідомляв відповідача про наявність заборгованості, зокрема, за договором № 64 від 24.05.2013 р. та вимагав її погашення.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, розрахунки за договором не здійснив.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за отриманий товар в сумі 5 288 грн., останній звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України .

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу .

Приписами статей 33 , 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач у засідання суду представника не направив, відзиву на позов, контррозрахунку суми боргу або доказів оплати заборгованості за договором про закупівлю товару № 64 від 24.05.2013 р. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про закупівлю товару № 64 від 24.05.2013 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 5 288 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 118,65грн. за період з 08.06.2013 р. до 07.03.2014 р. на суму 5 288 грн., який є арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 26,24 грн. за період з 08.06.2013 р. до 07.03.2014 р. на суму 5 288 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» у повному обсязі.

Судові, витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34 , 44 , 49 , 75 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим (95051, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Павленка, 48, Ідентифікаційний код 26273942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, Ідентифікаційний код 25394112) - 5 288 (п'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. основного боргу, 118 (сто вісімнадцять) грн. 65 коп. 3% річних, 26 (двадцять шість) грн. 24 коп. інфляційних втрат, 1827 (одну тисячу вісімсот дванадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 19.09.2014р.

Суддя Щоткін О.В.