Рішення

від 17.09.2014 по справі 910/17822/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17822/14 17.09.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Легіон»

про стягнення 3 000,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Бойко А.В. - довіреність №11 від 14.05.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Легіон» про стягнення 3 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну ОСОБА_2 (яка є власником транспортного засобу марки "Toyota" д/н НОМЕР_1, та застрахована в АСК «Омега»), було завдано матеріальної шкоди ОСОБА_3 (який керував автомобілем марки «Mitsubshi» д/н НОМЕР_3, власник зазначеного автомобіля є ТОВ «Агенція «Легіон», цивільно-правова відповідальність застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Україна») яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 3 000,00 грн. - суми сплаченого страхового відшкодування, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17.08.2014 року.

В судове засідання 17.09.2014 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.09.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 17.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція «Легіон» (далі по тексту - страхувальник, відповідач) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна» (далі по тексту - страховик, позивач) укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/9295298 (далі за текстом - Договір), за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки «Mitsubshi», державний номер НОМЕР_3 (далі по тексту - застрахований транспортний засіб).

Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

З матеріалів справи слідує, що 01.03.2010 року в м. Києві на перехресті вулиць Глибочицька - Лук'янівська, сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб яким керував ОСОБА_3, та транспортний засіб марки "Toyota" д/н НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2, у результаті чого транспортному засобу марки "Toyota" д/н НОМЕР_1, було завдано пошкодження.

Відповідно до Страхового акту №5762-Т (АСК «Омега») від 11.03.2010 року вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу марки "Toyota" д/н НОМЕР_1, склала 3 800,00 грн. (копія страхового акту в матеріалах справи).

У зв'язку зі зверненням ОСОБА_2 до АСК «Омега» з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт, видано наказ на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 3 800,00 грн.

14.06.2012 року АСК «Омега» звернулося до позивача із заявою про настання страхового випадку.

На підставі страхового акту №2010-03-01/012 від 29.11.2012 та Заяви АСК «Омега», позивачем виплачено АСК «Омега» страхове відшкодування в розмірі 3 000,00 грн., на підтвердження чого позивач надав платіжне доручення.

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Майнова шкода, завдана ОСОБА_2 була відшкодована АСК «Омега» відповідно до умов Договору страхування, а АСК «Омега» в свою чергу звернулося з регресною вимогою до позивача, яким виплачено на користь АСК «Омега» 3 000,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, однак постановою Шевченківського районного суду м. Києва (суддя Голік Н.О.) від 29.03.2010 року справа №3-3729/10, винним у ДТП визнано водія застрахованого транспортного засобу, ОСОБА_3, власником застрахованого транспортного засобу є ТОВ «Агенція «Легіон», цивільно-правова відповідальність якого застрахована в позивача.

В зв'язку з вищевикладеним, позивач вважає що в зв'язку з тим що ДТП сталося з вини ОСОБА_3, який перебуває у трудових відносинах з відповідачем, то й відповідач має відшкодувати позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 3 000,00 грн., яка була сплачена позивачем в якості регресу АСК «Омега».

Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

Згідно з ст. 33.1.4. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при розгляді справ про відшкодування шкоди за ст. 441 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 440 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації. Господарські (підприємницькі) товариства, кооперативи відповідають за шкоду на підставі ст. 441 ЦК у випадках її заподіяння як їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від їх імені, так і особами, які виконують роботу за трудовим договором.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що страховик (позивач) виконав своє грошове зобов'язання перед АСК «Омега» 29.11.2012 року, на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення: №983 від 29.02.2012 року на суму 3 000,00 грн. (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи), в зв'язку з чим право вимоги суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 3 000,00 грн. перейшло до позивача, в зв'язку з тим що ДТП сталося з вини ОСОБА_3, який є працівником відповідача.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 000,00 грн. - суми сплаченого страхового відшкодування, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Легіон» (01004, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, будинок 5, код ЄДРПОУ 33784965) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (02140, м. Київ, ВУЛИЦЯ РЕВУЦЬКОГО, будинок 42-Г, код ЄДРПОУ 30636550) 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. - суми сплаченого страхового відшкодування, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 18.09.2014 року.