Рішення

від 17.09.2014 по справі 910/16415/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16415/14 17.09.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВПЛАС"

до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

про стягнення 7 163 211,44 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Зінченко А.Д. - довіреність №01/14 від 01.08.2014 року; Солонина Р.Д. - довіреність №03/14 від 08.09.2014 року;

від відповідача: Міненко Ю.А. - довіреність б/н від 11.06.2014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВПЛАС" звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про стягнення 7 163 211,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості отриманого товару згідно умов Договору поставки №ЦХП-06-03213-01 від 31.12.2013 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 6 615 000,00 грн. - заборгованості (заборгованості по оплаті вартості отриманої продукції), 175 438,97 грн. - пені, 320 033,70 грн. - інфляційних втрат, 52 738,77 грн. - 3% річних, 73 080,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27.08.2014 року.

27.08.2014 року в судовому засіданні оголошувалася перерва до 10.09.2014 року.

09.09.2014 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

10.09.2014 року представники позивача у судове засідання з'явилися, проти відкладення розгляду справи заперечували.

10.09.2014 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника відповідача, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 17.09.2014 року.

В судовому засіданні 17.09.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 17.09.2014 року представник відповідача визнав позовні вимоги, просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 17.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВПЛАС" (далі по тексту - позивач, постачальник) та Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (далі по тексту - замовник, відповідач) укладено Договір поставки №ЦХП-06-03213-01 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) постачальник зобов'язалося поставити та передати у власність, а Замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка, й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах що викладені у цьому Договорі.

Згідно специфікації № 1 до Договору предметом поставки є Мобільний сканер контролю документів МСКД-1 у кількості 490 (чотириста дев'яносто) штук на загальну суму 6 615 000,00 (шість мільйонів шістсот п'ятнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до п.5.2 Поставка продукції здійснюється партіями протягом терміну дії Договору, тільки після письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника до прийому Продукції. Кожна партія продукції постачається протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів, якщо інше не вказано у рознарядці.

Згідно з п. 6.1. Договору, оплата за кожну партію поставленої Продукції проводиться Замовником протягом 76 банківських днів після дати поставки партії Продукції.

Датою поставки, згідно п. 5.З. Договору вважається дата приймання цієї Продукції Вантажоодержувачем - структурним підрозділом залізниці, зазначеного в рознарядці Замовника, що підтверджується належно оформленим актом прийому-передачі, який підписується представником Вантажоодержувача, Постачальником та затверджується керівництвом служби залізниці Вантажоодержувача.

Відповідності до п. 6.3. Договору, остаточні фінансові розрахунки сторони здійснюють після підписання Акту звірки, який складається і підписується уповноваженими представниками сторін.

Рознарядка на поставку продукції надана Постачальнику 31.12.2013 року за № 20/8146. Відповідно до умов Договору, згідно рознарядки Замовника № ЦХП-20/8146 від 31.12.2013 року Постачальником виконана поставка продукції, а саме:

1) на Одеську залізницю у кількості 64 штуки:

- за Актом отримання-передачі продукції від 31 грудня 2013 року Постачальник передав, а ДП «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» прийняв мобільні сканери контролю документів МСКД-1 у кількості 53 штуки на суму 715 500,0 гривень;

- за Актом отримання-передачі продукції від 09 січня 2014 року Постачальник передав, а ДП «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» прийняв мобільні сканери контролю документів МСКД-1 у кількості 11 штук на суму 148 500,0 гривень.

2) на Південну залізницю у кількості 179 штук:

- за Актом отримання-передачі продукції від 09 січня 2014 року Постачальник передав, а ДП «ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ» прийняв мобільні сканери контролю документів МСКД-1 у кількості 179 штук на суму2 416 500,0 гривень.

3) на Львівську залізницю у кількості 247 штук:

- за Актом отримання-передачі продукції від 31 грудня 2013 року Постачальник передав, а ДТГО «ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» прийняв мобільні сканери контролю документів МСКД-1 у кількості 247 штук на суму 3 334 500,00 гривень.

Всього виконана поставка Продукції - мобільних сканерів контролю доступу документів МСКД-1 у кількості 490 штук на суму 6 615 000,00 (шість мільйонів шістсот п'ятнадцять тисяч) гривень у термін, передбачений умовами Договору.

Постачальником (позивачем) у повному обсязі і в установлений строк виконані зобов'язання за Договором щодо поставки продукції.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості отриманої продукції, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 6 615 000,00 грн.

На підтвердження позовних вимог, позивач надав суду підписаний між сторонами Акт №0 звірки поставок та розрахунків між ДП «Укрзалізничпостач» та ТОВ «АВПЛАС» по договору №ЦХП-06-03213-01 від 31.12.2013 року станом на 31.08.2014 року, згідно якого відповідач визнав перед позивачем заборгованість в розмірі 6 615 000,00 грн., яка виникла на підставі Договору. На підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачу продукцію за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість отриманої продукції, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 6 615 000,00 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнав позовні вимоги, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 6 615 000,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 10.6. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 174 438,97 грн.

Згідно з п. 10.6. Договору за кожен день прострочення платежу нараховується пеня у розмірі облікової ставки НБУ від вартості несплаченої продукції, яка має бути сплачена Замовником на рахунок Постачальника.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 174 438,97 грн., нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 52 738,77 грн. - 3% річних та 320 033,70 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 52 738,77 грн. - 3% річних та 320 033,70 грн. - інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (03049, м. Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 11/15, код ЄДРПОУ 19014832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВПЛАС" (03113, м. Київ, ВУЛИЦЯ МИКОЛИ ШПАКА, будинок 3, код ЄДРПОУ 38826522) 6 615 000 (шість мільйонів шістсот п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості, 175 438 (сто сімдесят п'ять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 97 коп. - пені, 320 033 (триста двадцять тисяч тридцять три) грн. 70 коп. - інфляційних втрат, 52 738 (п'ятдесят дві тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 77 коп. - 3% річних, 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 19.09.2014 року.