Рішення

від 18.09.2014 по справі 917/1792/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2014 Справа №917/1792/14

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОБР-ЛТД", пров. Ковпака, 2, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38574, адреса для листування: вул. Леніна, 109, офіс 7, смт. Диканька, Полтавська область, 38500

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНІ ЗОРІ-ПОЛТАВЩИНА", вул. Будівельна, 1, смт. Білики, Кобеляцький район, Полтавська область, 39220

про стягнення 22 999,20 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

від позивача : Борових С.Ф., довіреність від 10.09.2014 року №5/09/14;

від відповідача : Пономаренко О.В., довіреність від 09.09.2014 року №280.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 29212,10 грн. згідно договору про надання послуг з фізичної охорони від 01.11.2013 року №01/11, з яких: 20196,00 грн. - основна заборгованість, 2423,52 грн. - інфляційні витрати; 379,68 грн. - 3% річних, 6212,28 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманих послуг з охорони, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості, та підстави нарахування і стягнення пені, інфляційних витрат, 3% річних за прострочення грошового зобов'язання.

Позивач підтримав позов, подав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені та повідомив суд про сплату відповідачем основної заборгованості на суму 19230,97 грн.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству, не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-яких осіб, заява від 18.09.2014 року приймається господарським судом до розгляду.

Виходячи з п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Таким чином, ціна позову, яку згідно з частиною третьою статті 55 ГПК вказує позивач складає 22 999,20 грн., з яких: 20196,00 грн. - основна заборгованість, 2423,52 грн. - інфляційні витрати; 379,68 грн. - 3% річних.

Посилаючись на погашення 19230,97 грн. основної заборгованості відповідач просить припинити провадження у справі, а проти стягнення штрафних санкцій заперечує з тих підстав, що прострочка зобов'язання сталася не з вини відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між сторонами по справі 01.11.2013 року укладено договір про надання послуг з фізичної охорони (далі Договір), згідно якого замовник (відповідач) замовляє, а охорона (позивач) надає послуги з охорони, а саме приймає під фізичну охорону відокремлені приміщення (будівлі), майно (у тому числі продукція виготовлена замовником, що зберігається на підприємстві), яке належить замовнику на праві власності або знаходиться в його користуванні на законних підставах та знаходиться на об'єкті замовника, згідно додатку № 1 до Договору. Охорона об'єктів та майна, що на них знаходиться, здійснюється погодинно, цілодобово та у всі дні тижня (п. 2.1. Договору).

Передача під охорону об'єкта (майна) та зняття об'єкта (майна) з-під охорони здійснюється за актом приймання-передачі об'єкту (Додаток № 2 до Договору), який підписується уповноваженими представниками сторін (п. 2.4. Договору).

Ціна Договору визначається сторонами у розрахунку погодинно, година охорони коштує 12 грн., за 1 пост охорони. Кількість постів охорони замовника складає 3 пости (п. 3.1. Договору).

Оплата за цим Договором здійснюється замовником щомісячно до 5 числа місяця, в якому здійснюється надання послуг, шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок охорони, згідно виставлених охороною рахунків (п. 3.2. Договору).

Підтвердженням надання послуг являється Акт здачі-приймання робіт (надання послуг), що надається охороною для підписання замовнику в двох примірниках в кінці кожного місяця (п. 3.3. Договору).

Цей Договір укладається строком на 1 рік і набирає чинності з моменту підписання сторонами (п. 10.1. Договору).

Згідно акту приймання під охорону від 01.11.2013 року з 9:00 год. 01.11.2013 року відповідач передав а позивач прийняв під охорону адмін. корпус та виробничі приміщення, територію, що прилягає до приміщень, розташовані за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, 169 км. автодороги Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка.

24.12.2013 року сторони за Договором підписали акт зняття з-під охорони, згідно якого з 9:00 год. виконавець знімає з-під охорони майно замовника. Таким чином, сторони достроково припинили дію договору № 01/11 від 01.11.2013 року з 9: 00 год., після чого позивачем послуги охорони відповідачу не надавалися.

Таким чином, послуги х охорони позивач надавав відповідачу в період з листопада по грудень 2014 року.

Позивач посилається, що за надані послуги в листопаді на суму 25920 грн. відповідач розрахувався повністю, в підтвердження чого надає банківські виписки, а послуги за грудень на суму 20196,00 грн. залишились не сплаченими.

Так, згідно акту наданих послуг по охороні об'єкту від 23.12.2013 року роботи за період з 01.12.2013 року по 23.12.2013 року згідно вимог замовника виконані виконавцем у повному обсязі, вартість робіт за повних 23 доби складає 19230,97 грн. Акт підписаний сторонами та засвідчений печатками без будь-яких зауважень щодо якості робіт.

Судом враховується, що згідно п. 3.1. Договору вартість наданих охоронних послуг за повних 23 доби грудня 2013 року та 9 годин 24.12.2013 року (час, коли об'єкт повернуто з охорони відповідачу) складає 20196,00 грн. Тому заявлена позивачем сума заборгованості за надані охоронні послуги в грудні 2013 року в розмірі 20196,00 грн. визнається судом обґрунтованою.

Відповідач договірні зобов'язання в частині розрахунків належним чином не виконав, про що свідчать до претензійний лист позивача від 04.01.2014 року № 01/14, претензія № 5 від 12.07.2014 року.

Виходячи з п. 1 ст. 903 Цивільного Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач надав докази сплати ним заборгованості частково, на суму 19 230,97 грн. згідно платіжного доручення №1567 від 16.09.2014 року.

Судом береться до уваги, що сплата коштів в розмірі 19 230,97 грн., стягнення яких є предметом позову, яка була здійснена відповідачем після подання позову - 16.09.2014 року (позов подано 28.08.2014 року), являється підставою для припинення провадження по справі в частині вимог відповідно до п. 1.1. ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Таким чином, сума основної заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача складає 956,03 грн.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути 379 грн. 68 коп. 3% річних за період з 05.01.2014 року по 28.08.2014 року, а також 2423,52 грн. інфляційних витрат за період з січня 2014 року по липень 2014 року, які підлягають задоволенню повністю в межах заявлених сум, оскільки період їх нарахування та розмір є обґрунтованим (перевірка правильності розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних витрат проводився за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга. Закон Еліт").

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором, відповідач факт прострочення сплати коштів за отримані послуги не спростував. За таких обставин з відповідача підлягає до стягнення 965,03 грн. основної заборгованості за охоронні послуги, надані відповідачем в грудні 2014 року, 2423,52 грн. - інфляційні витрати за період з січня по липень 2014 року; 379,68 грн. - 3% річних за період з 05.01.2014 року по 28.08.2014 року, що разом складає 3768,23грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст., 44, 49 (ч. 2), 80 (п.1.1 ч.1), 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНІ ЗОРІ-ПОЛТАВЩИНА", вул. Будівельна, 1, смт. Білики, Кобеляцький район, Полтавська область, 39220, код ЄДРПОУ 38237046 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОБР-ЛТД", пров. Ковпака, 2, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38574, адреса для листування: вул. Леніна, 109, офіс 7, смт. Диканька, Полтавська область, 38500, код ЄДРПОУ 34327408 - 965 грн. 03 коп. -основна заборгованість; 379 грн. 68 коп. - 3 % річних; 2423 грн. 52 коп. інфляційних витрат; 1827 грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині вимог провадження у справі припинити.

4. Видати наказ при набранні рішенням законної сили.

Суддя І.І. Пушко