Ухвала

від 16.09.2014 по справі 825/2689/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2689/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі за позовом Повного товариства «АлАн Губаревих «Ломбард» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, треті особи Приватне підприємство «Анікс», Приватне підприємство «Анлар-Авто», Приватне підприємство «Алва» про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2010 року Повне товариство «АлАн Губаревих «Ломбард» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення рішення від 11.10.2010 № 0000972200/0.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року позов задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 11.10.2010 № 0000972200/0.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 червня 2013 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 11.10.2010 № 0000972200/0.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 06.09.2010 по 24.09.2010 співробітниками Державної податкової інспекції у м. Чернігові було проведено планову виїзну перевірку Повного товариства «АлАн Губаревих «Ломбард» (код ЄДРПОУ 14236054) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 435 549,00 грн., у тому числі за 2008 рік на суму 57 598,00 грн., за І квартал 2009 року на суму 52 503,00 грн., за півріччя 2009 року на суму 100 702,00 грн., за 3 квартали 2009 року на суму 160 205,00 грн., за 2009 рік на суму 231 986,00 грн., за І квартал 2010 року на суму 71 976,00 грн., за півріччя 2010 року на суму 145 965 грн.;

- п. 1, 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку», затвердженого Наказом ДПА України від 29 вересня 2003 року № 451.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 29.09.2010 № 691/22/14236054 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.10.2010 № 0000972200/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток фінансових установ» в розмірі 642 153,00 грн. (435 549,00 грн. за основним платежем та 206 604,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вимогою визнати його нечинним.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були надані всі первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської діяльності.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Порядок визначення оподатковуваного прибутку, формування валових витрат та валового доходу, ставки податку на прибуток визначалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Закон № 334/94-ВР) (Закон втратив чинність з 01 січня 2013 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI).

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1. статті 2 вказаного Закону, платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Положенням статті 3 вказаного Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За приписами пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 5.4.10 п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових витрат платника податку відносяться витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності (крім тих, що підлягають амортизації): легкових автомобілів, побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що належать платникам податку, основною діяльністю яких є надання платних послуг з транспортного чи туристичного обслуговування сторонніх громадян або організацій, а також якщо ці засоби належать спортивним організаціям і використовуються як спортивне знаряддя.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити.

Отже, за змістом наведених норм для формування валових витрат, обов'язковою передумовою, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 ст. 5 Закону, є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат складу валових витрат.

Вивченням матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що позивач з метою ефективної діяльності, розвитку підприємства та постійного отримання прибутку уклав ряд договорів.

Так, 01.03.2006 укладено договір б\н з ПП «Алва» (Виконавець). Відповідно до умов договору позивач (Замовник) доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки по наданню інформаційних послуг, консультацій, узгоджених між Замовником та Виконавцем (том 1 а.с.79-80).

Матеріали справи містять належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують реальність виконання господарських операцій між позивачем та ПП «Алва», а саме: акти приймання-передачі виконаних робіт, додатки до актів виконаних робіт з зазначенням інформаційних (консультаційних) послуг, які були надані, акти звірки розрахунків, платіжні доручення, плани заходів по наданню інформаційних послуг, звіти відповідальної особи, графіки виконаних робіт (том 1 а.с.104-124, 127, 130, 132-133, 136, 138-139, 141, 143-144, 147-148, 150, 153, 155, 157, 159-160, 162, 184-185, 188, 194, 198, 205, 211, 213, 217, 223, 228, 233, 236, 239, 244-245, 249, 254, 258-260, 263, 266, том 2 а.с.95-160).

01.04.2006 між позивачем (Замовник) та ПП «Анікс» (Виконавець) укладено договір б/н про надання інформаційних послуг, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати інформаційні послуги, консультації погоджені між Замовником та Виконавцем (том 1 а.с.77-78).

Реальність виконання господарської операції з ПП «Анікс» підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами, а саме: актами приймання-передачі виконаних робіт, додатками до актів виконаних робіт з зазначенням інформаційних (консультаційних) послуг, які були здійсненні, актами звіряння розрахунків, платіжними дорученнями, планами заходів по наданню інформаційних послуг, графіками виконаних робіт, звітами відповідальної особи (том 1 а.с.85-103, 126, 128, 131, 134-135, 137, 140, 142, 145-146, 149, 151-152, 154, 156, 158, 161, 163, 183, 186-187, 189-190, 196, 199, 204, 210, 212, 218, 222, 224, 227, 232, 238, 243, 250-251, 257, 262, 265, том 2 а.с.238-254, том 3 а.с.1-46).

Позивачем надано контракти з працівниками, які працюють на підприємстві позивача на посаді оцінувальника касира та підтверджують факт надання останнім інформаційних (консультаційних) послуг з приводу зайнятої ними посади (том 2 а.с.81-86).

01.03.2006 позивачем (Замовник) укладено договір з ПП «Анлар-Авто» (Перевізник), згідно якого Перевізник зобов'язується надати Замовнику автомобіль-таксі для перевезення пасажирів та багажу згідно заявок Замовника за телефоном « 0038» до вказаного останнім пункту призначення. В свою чергу Замовник зобов'язується сплатити Перевізнику плату за перевезення пасажирів та багажу із розрахунку тарифної сітки, яка являється невід'ємною частиною договору. Провізну плату Замовник сплачує авансовим платежем. Не пізніше 25 числа місяця, в якому будуть здійснюватись перевезення, сторони проводять звірку виконаних транспортних послуг та складають акт виконаних робіт (том 1 а.с.81). Додатковою угодою № 1 від 01.10.2008 до вказаного Договору змінено умови оплати за надані послуги. Так, Замовник бере на себе обов'язок сплачувати Перевізнику пасажирів та багажу плату згідно Додатку 2. Оплата здійснюється у безготівковій формі за попередній період (том 1 а.с.82).

В додатку № 2 встановлено середню фіксовану оплату транспортних послуг, яка дорівнює 5 000,00 грн. на місяць незалежно від пробігу, простою та виду транспортного засобу, який надається Замовнику (том 1 а.с.83).

Як вбачається з матеріалів справи, укладання та виконання вказаного Договору прямо пов'язане з веденням господарської діяльності позивачем. Так, ПП «Анлар-Авто» здійснює перевезення працівників підприємства позивача (касирів-операторів, головного бухгалтера, директора) для здійснення службових поїздок. Також, даний факт підтверджується вищезазначеними контрактами з працівниками, в яких зазначено, що роботодавець надає працівнику додаткові пільги, гарантії, а саме: транспорт (таксі) для службових поїздок.

Виконання даного договору підтверджується актами звірки розрахунків, актами приймання-передачі виконаних робіт, платіжними дорученнями, відомостями обліку замовлень та вартість проїзду, до даних відомостей надано копії квитанцій із зазначенням дати надання послуг та отримувача цих послуг (том 1 а.с.125, 129, 164-182, 201-203, 214, 216, 220-221, 226, 229, 234, 264, 267, том 2 а.с.174-230). Відповідно до листа позивача з 01.07.2009 вказано перелік працівників підприємства, які мають право викликати таксі для службових поїздок, а саме: директор, головний бухгалтер та касири-оператори (том 5 а.с.6). На підтвердження необхідності виклику таксі та зв'язок з господарською діяльністю позивача, останнім надано довідку про відкриття рахунку у ПАТ «Полікомбанк», договір № 402 на розрахункове обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-банк», акт виконаних робіт, корінець повідомлення про відкриття рахунку в установі банку (Чернігівська філія АБ «Синтез»), договір банківського рахунку між позивачем та АБ «Синтез», витяги з касових книг, накази про відрядження, посвідчення про відрядження, свідоцтво про складання екзамену на відповідність знань професійним вимогам за програмою підвищення кваліфікації керівників ломбардів (том 5 а.с.7-25).

В січні та жовтні 2008 року між позивачем (Сторона 2) та Приватним підприємцем ОСОБА_5 (далі - ПП ОСОБА_5) (Сторона 1) укладено договори про намір № 01/08-2 та № 01/08-1, відповідно до яких сторони визнають, що відносини, які склалися між ними, стали запорукою їх відносин оренди в майбутньому Стороною 2 у Сторони 1 приміщень з викупом за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (том 1 а.с.54-57).

Між позивачем (Орендар) та ПП ОСОБА_5 (Орендодавець) укладено договори оренди приміщень: від 01.01.2008 № 01/08, від 01.10.2008 № 01/08 та від 01.12.2008 № 01/08, відповідно до яких Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину житлової будівлі для реєстрації головного офісу підприємства та для здійснення господарської діяльності по наданню послуг населенню за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (том № 1 а.с.63-66, 68-71, 73-75). Виконання договорів підтверджується актами приймання-передачі об'єктів оренди, платіжними дорученнями (том 1 а.с.67, 72, 76, 191-193, 195, 197, 200).

01.01.2009 між позивачем (Орендар) та ПП ОСОБА_5 (Орендодавець) укладено договір № 01/09 оренди приміщення, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину житлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 для реєстрації головного офісу підприємства та для здійснення господарської діяльності по наданню послуг населенню (том 1 а.с.58-61). Виконання договору підтверджується актом приймання-передачі об'єкту оренди, платіжними дорученнями (том 1 а.с.62, 206-209, 215, 219, 225, 230-231, 235, 237, 240-242, 246-248, 252-253, 255-256, 261).

Згідно витягів з рішень виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 21.06.2010 № 138 та від 19.10.2009 № 290 квартири за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 переведені з житлового фонду до нежитлового фонду (том 1 а.с.18-19).

Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.06.2013 у справі № К/9991/12359/11 при розгляді касаційної скарги ДПІ у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011 встановлено, що суди цілком обґрунтовано відхилили доводи податкового органу про незаконність зменшення позивачем оподатковуваного доходу на суму платежів, сплачених за оренду приміщень у житлових будинках для розміщення офісу.

Згідно висновку експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-економічної експертизи від 25.09.2013 № 2354/2355/2356/13-24 встановлено, що висновки акту перевірки від 29.09.2010 № 691/22/14236054 щодо завищення валових витрат ПТ «АлАн Губаревих «Ломбард» по господарським взаємовідносинам з ПП «Фірма «Алва» в розмірі 629 195,00 грн., з ПП «Анікс» в розмірі 190 000,00 грн., з ПП «Анлар-Авто» в розмірі 95 000,00 грн. документально та нормативно не підтверджується.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, на відповідача як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, так як він заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття ним податкового повідомлення-рішення від 11.10.2010 № 0000972200/0.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 19.09.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.