Рішення

від 26.03.2014 по справі 132/784/14-ц

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/784/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2014 року Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Павленко І.В.

при секретарі Жовтій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в позові вказує, що 04 травня 2006 року їй було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 375954 площею 2,4387 га на території Лемешівської сільської ради для ведення товарного сільськогоспо дарського виробництва.

Дану земельну ділянку вона передала в оренду ПрАТ «Зернопродукт МХП» згідно договору оренди №18 від 01.03.2012 року. Після укладання даний договір було передано на реєстрацію у відділ Держземагенства у Калинівському районі. Однак, у зв'язку з помилкою в базі ДЗК Калинівського району договір державної реєстрації не пройшов. Виявилось, помилка в тому, що один кадастровий номер 0521684000:07:000:0327 в базі даних присвоєно двом людям, тобто два державні акти мають один кадастровий номер.

В результаті звернення позивачки до різних інстанцій за допомогою (прокуратура, відділ держземагенства, райдержадміністрація), її земельній ділянці було присвоєно новий кадастровий номер 0521684000:07:000:0440 та було видано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Але зареєструвати дану земельну ділянку в реєстраційній службі та отримати нове Свідоцтво про право власності на нерухоме майно вона не могла в зв'язку з тим, що існував не скасований Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 375954 з неправильним кадастровим номером земельної ділянки.

В зв'язку з цим позивачка вимушена була звертатися до суду, так як помилка у державному акті на право власності на земельну ділянку, власником якої вона являється, порушує її права щодо володіння, користування та розпорядження даною земельною дідянкою. Рішенням Калинівського районного суду від 12.02.2014 року вищезазначений державний акт було скасовано.

Але після скасування вказаного державного акта з помилковим кадастровим номером реєстраційна служба не визнає за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, вказану у скасованому державному акті.

Тому позивачка для захисту своїх порушених прав вимушена звертатись до суду з даним позовом.

Позивачка до судового засідання не з'явилась, однак відповідно поданої письмової заяви просила справу слухати за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області до судового засідання не з'явився, однак відповідно поданої письмової заяви справу просив слухати за його відсутності, проти позову не заперечував.

Згідно ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 04 травня 2006 року позивачці було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 375954 площею 2,4387 га на території Лемешівської сільської ради для ведення товарного сільськогоспо дарського виробництва.

Дану земельну ділянку вона передала в оренду ПрАТ «Зернопродукт МХП» згідно договору оренди №18 від 01.03.2012 року. Після укладання даний договір було передано на реєстрацію у відділ Держземагенства у Калинівському районі. Однак, у зв'язку з помилкою в базі ДЗК Калинівського району договір державної реєстрації не пройшов. Виявилось, помилка в тому, що один кадастровий номер 0521684000:07:000:0327 в базі даних присвоєно двом людям, тобто два державні акти мають один кадастровий номер.

В результаті звернення позивачки до різних інстанцій за допомогою (прокуратура, відділ держземагенства, райдержадміністрація), її земельній ділянці було присвоєно новий кадастровий номер 0521684000:07:000:0440 та було видано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Але зареєструвати дану земельну ділянку в реєстраційній службі та отримати нове Свідоцтво про право власності на нерухоме майно вона не могла в зв'язку з тим, що існував не скасований Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 375954 з неправильним кадастровим номером земельної ділянки.

В зв'язку з цим позивачка вимушена була звертатися до суду, так як помилка у державному акті на право власності на земельну ділянку, власником якої вона являється, порушує її права щодо володіння, користування та розпорядження даною земельною дідянкою. Рішенням Калинівського районного суду від 12.02.2014 року вищезазначений державний акт було скасовано.

Але після скасування вказаного державного акта з помилковим кадастровим номером реєстраційна служба не визнає за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, вказану у скасованому державному акті.

Відповідно до статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 131 ЗК України передбачені підстави набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод, а саме громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Отже, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 7 від 14 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладання договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», земельні ділянки, право власності на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру. У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів).

Судом встановлено, що позивачка звернулася до Реєстраційної служби щоб отримати нове свідоцтво про право власності на нерухоме майно, однак їй було відмовлено в зв'язку з тим, що існував не скасований Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №375954, з неправильним кадастровим номером, але після того як Калинівський районний суд своїм рішенням від 12.02.2014 року вищезазначений державний акт скасував, реєстраційна служба не визнає за позивачкою права власності на земельну ділянку вказану в скасованому державному акті.

На підставі ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших передбачених законом способів.

Так, кожному суб'єктові права власності на землю належать права володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою на свій розсуд у межах, передбачених ЗК України.

Права власників земельних ділянок визначені частиною 1 ст. 90 ЗК України.

Частиною другою цієї статті передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Таким чином, аналізуючи наведені норми закону та достовірно встановлені обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_1 на законних підставах набула право власності на земельну ділянку площею 2,4387 га., крім того враховує, що право власності позивачки на вищевказану земельну ділянку представником відповідача не оспорюється, проте через проблеми з реєстрацією даної земельної ділянки в реєстраційній службі обмежується право позивачки щодо володіння, користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою, а тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 78, 81, 90, 92, 125, 126, 131, 152 ЗК України, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», керуючись ст.ст. 11, 57-61, 208, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4387 га, що знаходиться на території Лемешівської сільської ради, кадастровий номер 0521684000:07:000:0440.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: