Рішення

від 11.09.2014 по справі 907/659/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.2014 Справа № 907/659/14

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Інкубаторно-птахівниче підприємство", с. Геронимівка Черкаської області до фермерського господарства „ОРОС", с. Іза Закарпатської області про стягнення заборгованості на суму 63000,00 грн.

представники сторін:

позивача - Кваша І.В., представник за довіреністю;

відповідача - Орос М.В., директор

Позивач звернувся до суду з наведеними вимогами, вважаючи, що відповідач зобов'язаний повернути безпідставно набуті кошти в сумі 63000,00 грн., оскільки не здійснив поставку оплаченого позивачем товару та не повернув на його вимогу суму попередньої оплати у зазначеній сумі.

Представник відповідач проти позову заперечує з підстав наведених у письмовому відзиві, не заперечуючи, при цьому, фактичних обставин щодо одержання ним коштів передоплати, вказує що поставку обумовленого товару здійснено не було, оскільки позивач не з'явився для отримання товару, у зв'язку з чим, відповідач поніс втрати. Разом з тим, доказів наведеного відповідач не надав та клопотав про продовження строку розгляду спору на 15 днів для забезпечення йому можливості подати суду відповідні докази на підтвердження власної позиції по суті спору.

Ухвалою суду від 14.08.14 було продовжено строк розгляду спору, відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 11.09.14, у яке представник відповідача не з'явився, не повідомивши суду причини відсутності представника та не надавши інших пояснень суду з приводу спірних відносин.

Представник позивача, який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, наполягає на задоволенні позовних вимог, вважаючи їх обґрунтованими долученими до матеріалів справи документами, та з огляду на те, що відповідачем визнано отримання коштів та не спростовано вимоги позивача щодо їх повернення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що господарські відносини у даній справі виникли між сторонами як суб'єктами господарювання внаслідок здійснення ними на протязі 2011-2012рр. господарських операцій, за змістом яких відповідач поставляв, а позивач оплачував та приймав товар - інкубаційні яйця, на підставі договору, строк дії якого закінчився.

Спірні у даній справі відносини сторін виникли як продовження їх співпраці, однак за відсутності укладеного письмового договору. Так, позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку № 4 від 20.02.13 здійснив попередню оплату вартості замовленого товару платіжними дорученнями від 21.02.2013 року №№ 172, 173 на суму 45000,00 грн., а також у готівковій формі, що підтверджується квитанціями до прибутково-касових ордерів №№ 15, 16 від 04.03.2013р. та від 05.03.2013р. на суму 18000,00 грн. Однак, відповідач поставку товару не здійснив, у зв'язку з чим 26.05.2014р. позивач надіслав йому претензію з вимогою про повернення передоплати на суму 63 000,00 грн. Відповідач позивачеві кошти не повернув та не надав жодної відповіді на зазначене звернення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами, що є предметом даного спору.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи визнав фактичні обставини щодо одержання ним коштів від позивача та невиконання власних зобов'язань з поставки товару, разом з тим, проти позову заперечує, вважаючи, що поставка не відбулася з вини позивача. Наведені заперечення позивача не доведені належними та допустимими доказами у справі, тому не можуть бути прийняті до уваги судом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПКУ).

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що кошти у сумі 63000,00 грн. позивачем набуті безпідставно, відтак вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати за непоставлений товар підлягають задоволенню судом.

При цьому суд керується приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; дані положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Судові витрати сплачені позивачем при поданні позову за змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України належить відшкодувати за рахунок відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44-49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з фермерського господарства „ОРОС" (90436 с. Іза Закарпатської області, вул. Вакарова, 10, код ЄДРПОУ 32788953) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інкубаторно - птахівниче підприємство" (19601 с. Геронимівка Черкаської області, вул. Вишнева, 31, код ЄДРПОУ 21363356) заборгованість на суму 63000,00 грн. (шістдесят три тисячі грн. 00 коп.) та у відшкодування судових витрат - суму 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом. Повний текст рішення складено 16.09.2014.

Суддя Ушак І.Г.