Ухвала

від 11.09.2014 по справі 10/54-1156(1/4-119(15а/348-4846)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року Справа № 4652/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Нефедової А.О.,

представників позивача Пшибила О.С., Дерія Б.І.,

представників відповідача Котова В.В., Дерія В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Ягільницький кінний завод» на постанову господарського суду Тернопільської області від 29.01.2013 року у справі за позовом Державного підприємства «Ягільницький кінний завод» до Улашківської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, третя особа Закрите акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Райз-Агро» про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Ягільницький кінний завод» звернулося з позовом до Улашківської сільської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання незаконним та скасування рішення.

Господарський суд Тернопільської області постановою від 29.01.2013 року в задоволенні позову відмовив.

Дане судове рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, який просить скасувати постанову від 29.01.2013 року та винести нову про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про недоведеність права користування позивачем спірними земельними ділянками, оскільки відповідні докази даної обставини наявні у справі. Дозволу на передачу земель, якими користувався позивач, відповідачу, відповідними органами не надавалося, рішення трудового колективу з цього питання було підроблене. Висновки суду першої інстанції щодо недоведеності правонаступництва позивача права користування спірними земельними ділянками, які були закріплені за Ягільницьким кінним заводом ще з 1940 року, безпідставні і суперечать обставинам справи. Крім того, відповідачем не доведено законності прийнятого ним оспорюваного рішення.

Вислухавши суддю-доповідача, представників позивача, які наполягали на задоволенні апеляційної скарги, представників відповідача, які проти задоволення апеляційної скарги заперечували, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував до спірних правовідносин відповідні правові норми, не допустивши при цьому порушення норм процесуального та матеріального права.

Так, судом першої інстанції встановлено і знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, що відповідно до пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу» від 18.12.1990р. з 15 березня 1991 року всі землі Української РСР оголошено об'єктом земельної реформи. Пунктом 6 Постанови визначено, що громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного Кодексу Української РСР, повинні до 15 березня 1994 року оформити право власності або право користування землею (дію п. 6 продовжено до 01.01.2008 року згідно з Постановою Верховної Ради України від 17.02.2004 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) право власності або право користування земельною ділянкою посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року, яка, в свою чергу, передбачила видачу та державну реєстрацію державних актів сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до п. 2 Перехідних Положень Земельного Кодексу України від 25.10.2001 року клопотання і заяви щодо відведення земельних ділянок, не вирішені на момент введення в дію цього Кодексу, реалізуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції у порядку та з додержанням вимог цього Кодексу.

Згідно статті 9 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року до відання сільських рад народних депутатів у галузі земельних відносин на їх території належало, зокрема, вилучення земель відповідно до ст. 31 цього Кодексу, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди у порядку, встановленому статтями 17 та 19 Земельного Кодексу України.

Відповідно до Довідки Чортківського районного відділу земельних ресурсів № 1293 від 01.11.2006 року (т. 1 а.с. 37) на території Чортківського району не проведено розмежування земель державної та комунальної власності.

13 жовтня 2001 року на вісімнадцятій сесії третього скликання Улашківською сільською радою було прийнято Рішення № 95 «Про вилучення земельної ділянки у Державного підприємства «Ягільницький кінний завод», передачу їх до земель запасу сільської ради з наступною передачею Закритому акціонерному товариству «Науково-виробниче підприємство «Райз-Агро», яким вилучено землі з користування Державного підприємства «Ягільницький кінний завод» в кількості 495,3 га та передано до земель запасу сільської ради; надано землі в кількості 432,1 га в оренду закритому акціонерному товариству «Науково-виробниче підприємство «Райз-Агро» терміном на п'ять років; уповноважено сільського голову Леснічука О.М. заключити договір оренди із закритим акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Райз-Агро» (т. 1 а.с. 36).

Підставою для прийняття вказаного рішення було клопотання державного підприємства «Ягільницький кінний завод» від 15.07.2001 року «Про надання згоди на вилучення землі, яка перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Ягільницький кінний завод» у розмірі 2735,5 га до земель запасу сільських рад з метою передачі їх в оренду закритому акціонерному товариству «Науково-виробниче підприємство «Райз-Агро».

Договір оренди земельної ділянки з ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Райз-Агро» припинив свою дію.

Ст. 26 Цивільного Кодексу Української РСР визначено, що правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.

Статтею 6 Закону України від 27.03.1991 року № 887-ХІІ «Про підприємства в Україні» визначено, що підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація підприємств здійснюється відповідно до Закону України «Про підприємництво».

Пунктом 3.1. статті 3 Статуту Державного підприємства «Ягільницький кінний завод» визначено, що Кінзавод є юридичною особою; права і обов'язки юридичної особи Кінзавод набуває з дня його державної реєстрації. В преамбулі Статуту визначено, що Підприємство Ягільницький кінний завод, надалі - Кінзавод, засноване на державній власності і підпорядковане виробничому об'єднанню по конярству.

Таким чином, в силу приписів ст. 26 Цивільного Кодексу Української РСР, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні» та п. 3.1. статті 3 Статуту позивач у справі набув прав юридичної особи (правоздатності та дієздатності) з часу його державної реєстрації, а саме з 18 серпня 1993 року.

Отже, твердження Ягільницького кінзаводу, що саме це підприємство було створене і функціонувало до проведення його реєстрації 18.08.1993 року позивачем необґрунтовано належними та допустимими доказами у справі не доведено. Аналіз положень Статуту позивача дає підстави зробити висновок, що підприємство на час його створення не було правонаступником жодного господарюючого суб'єкта, оскільки, про це в Статуті не зазначено.

Інших доказів в обґрунтування зазначеного в судовому засіданні не встановлено.

Щодо твердження позивача, що він користувався земельною ділянкою з 1940 року, суд відзначає наступне.

В обґрунтування зазначеного позивачем не надано суду жодного документа, який би свідчив про закріплення земельної ділянки з 1940 року за Ягільницьким кінним заводом, як то рішення сільської, районної чи обласної ради.

Державний архів Тернопільської області листом № 21 від 11.01.2007 року, повідомив, що в документах Чортківської районної ради за 1949 - 1955 роки відомостей про видачу державного акта на право постійного користування землею Ягільницькому кінзаводу № 9 не виявлено, а протоколи № 21-27 засідань Чортківського райвиконкому за 1952 р. на збереження в держархів не надходили.

Чортківський державний районний архів листом № 10 від 17.01.2007 року повідомив, що Акт на вічне користування землею Ягільницькому кіннному заводу Чортківського району на зберігання до Чортківського державного арху не надходив.

Листом № 415 від 15.02.2007 року Чортківський районний відділ земельних ресурсів повідомив, що в книгах реєстрації державних актів не зареєстровано акту на право користування землями Ягільницького кінного заводу.

Таким чином, ДП «Ягільницький кінний завод» не доведено з посиланням на докази, що позивач має право користування землями Улашківської сільської ради, в кількості 495,3 гектара.

Отже, твердження ДП «Ягільницький кінний завод» про те, що воно користується земельною ділянкою площею 495,3 гектара з 1940 року і протягом 1950-1952 років ним було проведено землевпорядні роботи на вказаних землях, не відповідає дійсності, і документально не підтверджується.

Доказів факту підробки протоколів загальних зборів трудового колективу та виписок із нього документально, на що також посилається апелянт, не доведено.

Спірна земельна ділянка частково надана у користування іншим особам, що підтверджується наявною у справі довідкою відповідача.

Таким чином, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення сесії Улашківської сільської ради від 13.10.2001р. є такими, що не ґрунтуються на нормі права, отже господарським судом Тернопільської області правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Тому доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ягільницький кінний завод» залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Тернопільської області від 29.01.2013 року у справі № 15а (348-4846) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прооголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська

Повний текст виготовлено 15.09.2014