Рішення

від 15.09.2014 по справі 915/1146/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2014 року Справа № 915/1146/14

за позовом Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері 54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 18-а в інтересах держави в особі державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38

до товариства з обмеженою відповідальністю "СІА КОРПОРЕЙШН" 54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 53 кв. 32

про стягнення коштів у сумі 71032 грн. 18 коп.

Суддя А.П.Алексєєв

Представники:

прокурор - Ковальчук О.І., тимчасове посвідчення № 5-2/20-14 від 08.09.2014 року.

від позивача - Гусєв М.М.. довіреність № 36/03-Д від 29.01.2013 року.

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 21.07.2014 року позивач звернувся до господарського суду із позовом, у якому просив стягнути з відповідача кошти за договором надання послуг в сумі 71032 грн. 18 коп.; з яких борг - 48526 грн. 36 коп.; 3% річних - 183 грн. 47 коп.; штраф - 22322 грн. 19 коп. Також позивач просив стягнути з відповідача суму судового збору в розмірі 1827 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором надання послуг №61/630 від 18.05.2012 року щодо повного розрахунку за надані послуги.

Ухвалою від 22.07.2014 року було порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 06.08.2014 року (а.с. 1).

06.08.2014 року, 21.08.2014 року у відповідності до ст. 77 ГПК України суд виносив ухвали, якими відкладав розгляд справи та зобов'язував позивача надати у судове засідання оригінал акту № 4 від 18.08.2012 року, письмові пояснення щодо особи, яка внесла виправлення до акту та про причини внесення цих виправлень. Позивач вимоги ухвали суду виконав (а.с.145-149).

Відповідач у судові засідання 06.08.2014 року, 21.08.2014 року, 15.09.2014 року не з'являвся, ухвала суду від 22.07.2014 року (ухвала про порушення провадження у справі), якою сторони повідомлялись про дату, час і місце проведення судового засідання з розгляду спору, що направлялися відповідачу, повернута поштовим відділенням до суду з позначкою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 118-120).

Є усі підстави вважати, що відповідача повідомлено належним чином, адже, згідно зі ст. 64 Господарського процесуального кодексу (ГПК) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. З виписки ЄДРЮОФОП вбачається, що адресу відповідача зазначено вірно. (а.с.12).

Прокурор, представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Правом надання відзиву на позовну заяву та участі у судовому засіданні відповідач не скористався, позов не заперечив і не спростував.

Неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 15.09.2014 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

18.05.2012 року між державним підприємством "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" (виконавець, позивач) та ТОВ "СІА КОРПОРЕЙШН" (замовник, відповідач) був укладений договір № 61/630 надання послуг (а.с. 13-15), за умовами якого виконавець зобов'язувався надавати послуги зазначені в додатку 1 до договору (а.с. 15), а замовник здійснювати їх оплату згідно цін наведених у цьому додатку (а.с.15).

25.07.2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання послуг №61/630 від 18.05.2012 року, відповідно до якої доповнено додаток №1 до договору пунктами 29, 30, 31. Крім того, внесені зміни до пояснень до таблиці про вартість послуг. (а.с.16).

27.07.2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання послуг №61/630 від 18.05.2012 року, відповідно до якої внесені зміни до вартості послуг (а.с.17).

Відповідно до п. 3.5 договору замовник здійснює попередню оплату в розмірі 50 % від вартості замовлених послуг на підставі рахунків, що виставляються виконавцем. Остаточний розрахунок по заявленим і виконаним виконавцем (підтвердженим актами) послугам, замовник сплачує протягом трьох банківських днів після отримання рахунку.

Пунктом 3.9 договору передбачено, що у випадку прострочення сплати за наданими послугами, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 1% за кожен день прострочення від суми не сплачених але наданих послуг.

Відповідно до п. 5.1 договору він вступає в силу після підписання його сторонами та діє до 31.12.2012 року (включно). У випадку неотримання письмової пропозиції про розірвання договору від однієї із сторін, договір вважається автоматично пролонгованим до 31 грудня наступного року.

Позивач свої зобов'язання за договором про надання послуг №61/630 від 18.05.2012 року в період з травня 2012 року по лютий 2013 року виконав, заборгованість за актами №4 від 18.08.2012 року, №5 від 31.08.2012 року, №6 від 24.10.2012 року, №7 від 31.10.2012 року, №8 від 28.02.2013 року, №9 від 28.02.2013 року, №10 від 28.02.2013 року становить 48526 грн. 24 коп.

Відповідачу для оплати робіт та послуг були виставлені рахунки - фактури а саме:

- рахунок-фактура №61-0000367 від 22.08.2012 року за актом №4 від 18.08.2012 року на суму 115922 грн. 40 коп. (а.с. 125)

- рахунок-фактура №61-0000411 від 31.08.2012 року за актом №5 від 31.08.2012 року на суму 15813 грн. 04 коп.(а.с.127);

- рахунок-фактура №61-0000508 від 31.10.2012 року, актом №6 від 24.10.2012 року на суму 10195 грн. 28 коп.(а.с.129);

- рахунок-фактура №61-0000537 від 31.10.2012 року, актом №7 від 31.10.2012 року на суму 8272 грн. 41 коп.(а.с.131);

- рахунок-фактура №61-0000111 від 28.02.2013 року, актом №8 від 28.02.2013 року на суму 5448 грн. 16 коп.(а.с.133);

- рахунок-фактура №61-0000112 від 28.02.2013 року, актом №9 від 28.02.2013 року на суму 2873 грн. 12 коп.(а.с.135);

- рахунок-фактура №61-0000113 від 28.02.2013 року, актом №10 від 28.02.2013 року на суму 3467 грн. 54 коп. (а.с.137).

Відповідач здійснив часткову оплату виконаних робіт та наданих послуг, що вбачається із довідки про заборгованість (а.с. 141).

Так, відповідачем були виконані роботи по забезпеченню спуску на воду плавкранів на суму 24856 грн. 72 коп., що підтверджується двостороннім актом виконаних робіт (а.с. 106). Зазначену суму позивач включив у рахунок заборгованості шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на суму 26856 грн. 72 коп.

На адресу відповідача позивач направляв претензію щодо сплати ним суми боргу у розмірі 48526 грн. 52 коп., але відповіді не отримав (а.с. 111-112).

25.03.2014 року позивач повторно направив на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення вищезазначені рахунки-фактури. Їх направлення підтверджується фіскальним чеком №2880 від 25.03.2014 року та описом вкладення у цінний лист (а.с. 113-114).

Відповідно до п. 4.1.1 нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 року №1149, строк пересилання у межах міста складає 3 дні з урахуванням дня відправлення. Тому, враховуючи 3 дні поштового перебігу, відповідач мав отримати лист 28.03.2014 року.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 2.4 договору відповідач здійснює оплату протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунку.

Враховуючи викладене заборгованість в сумі 48526 грн. 52 коп. відповідач повинен був сплатити з 28.03.2014 року по 02.04.2014 року включно.

Станом на день подання позовної заяви борг у розмірі 48526 грн. 52 коп. відповідачем не сплачений.

Як вже зазначалось, відповідач правом надання відзиву на позовну заяву та участі у судовому засіданні не скористався, позов не заперечив і не спростував.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, представника позивача, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобо-в'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 901 ЦК України, передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач просить стягнути з відповідача борг за надані послуги по договору про надання послуг № 61/630 від 18.05.2012 року у сумі 48526 грн. 52 коп., що підтверджується актами (надання послуг) (а.с. 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137).

Відповідно до п. 2.4 договору, замовник здійснює попередню оплату в розмірі 50 % від вартості замовлених послуг з розрахунку на місяць на підставі рахунків, що виставляються виконавцем. Остаточний розрахунок по заявленим і наданим виконавцем (підтверджені актами чи іншими документами) послугами, замовник проводить на протязі трьох банківських днів з дня отримання рахунку.

Отже, відповідач зобов'язаний був до 02.04.2014 року включно оплатити рахунки - фактури а саме:

- рахунок-фактуру №61-0000367 від 22.08.2012 року за актом №4 від 18.08.2012 року на суму 115922 грн. 40 коп. (а.с. 124);

- рахунок-фактуру №61-0000411 від 31.08.2012 року на суму 15813 грн. 04 коп.(а.с.126);

- рахунок-фактуру №61-0000508 від 31.10.2012 року на суму 10195 грн. 28 коп.(а.с.128);

- рахунок-фактуру №61-0000537 від 31.10.2012 року на суму 8272 грн. 41 коп. (а.с.130);

- рахунок-фактуру №61-0000111 від 28.02.2013 року на суму 5448 грн. 16 коп. (а.с.132);

- рахунок-фактуру №61-0000112 від 28.02.2013 року на суму 2873 грн. 12 коп. (а.с.134);

- рахунок-фактуру №61-0000113 від 28.02.2013 року на суму 3467 грн. 54 коп. (а.с.136).

Відповідно до ст. 253 цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, позовна вимога щодо стягнення боргу в 48526 грн. 52 коп. є обґрунтованою, а, тому, підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від суми простроченого платежу протягом 46 днів у сумі 183 грн. 47 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд погоджується з розрахунком позивача 3% річних за період прострочення платежу у сумі 183 грн. 47 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції від суми простроченого платежу (48526 грн. 36 коп.) протягом 46 днів у сумі 22322 грн. 19 коп. Позивач посилається на те, що договором передбачена відповідальність саме у вигляді штрафу, то на його думку обмеження для пені передбачене ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", визначення якої наведено у ст. 549 ЦК України, в даному випадку не застосовується. Але, всупереч зазначеному, позивач вказує, що штраф він нараховує в межах шестимісячного терміну передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконаним.

Пунктом 3.9 договору передбачено, що у випадку прострочення сплати за наданими послугами, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 1% за кожен день прострочення від суми не сплачених але наданих послуг.

Разом з тим, позивач невірно застосовує поняття пені та штрафу.

Суд не погоджується з даним висновком, оскільки, згідно положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене за період прострочення виконання грошового зобов'язання нараховується пеня, тоді як штраф нараховується одноразово у відсотках до суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обмежено двома обліковими ставками Національного банку України.

Таким чином, суд не погодився з розрахунком пені позивача і зробив власний розрахунок за період з 03.04.2014 року протягом 46 календарних днів, за які просить нарахувати неустойку позивач, тобто, по 19.05.2014 року.

Розрахунок пені необхідно здійснювати за період з 03.04.2014 року до 19.05.2014 року наступним чином:

- 03.04.2014 року по 14.04.2014 року (48526,36 х 2 х 6,5 : 365 х 11) = 190 грн. 12 коп. (облікова ставка НБУ складає 6,5 %);

- з 15.04.2014 року до 19.05.2014 року (48526,36 х 2 х 9,5 % : 365 х 35) = 884 грн. 11 коп. (облікова ставка НБУ з 15.04.2014 року складає 9,5%).

Всього пеня за порушення терміну оплати за період з 03.04.2014 року до 19.05.2014 року становить 1074 грн. 23 коп. (190 грн. 12 коп. + 884 грн. 11 коп.)

Отже, позовна вимога щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1074 грн. 23 коп.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 49784 грн. 06 коп.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СІА КОРПОРЕЙШН" 54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 53 кв. 32 код ЄДРПОУ 37991938) на користь державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38 код ЄДРПОУ 1413240) грошові кошти у розмірі 49784 (сорок дев'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири ) грн., 06 коп. з яких 48526 (сорок вісім тисяч п'ятсот двадцять шість ) грн. 36 коп. - борг, 183 (сто вісімдесят три) грн. 47 коп. - 3% річних, 1074 (одна тисяча сімсот чотири) грн. 23 коп. - пеня.

3. В іншій частині позову щодо стягнення коштів у розмірі 21247 грн. 96 коп. - відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СІА КОРПОРЕЙШН" 54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 53 кв. 32 код ЄДРПОУ 37991938) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок) судового збору (Банк одержувача: ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, рахунок 31218206783002, Одержувач: УК у м. Миколаїв 22030001, ЄДРПОУ 37992781, код класифікації доходів: 22030001, Назва коду класифікації доходів: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Назва суду: Господарський суд Миколаївської області).

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Порядок та строк апеляційного оскарження визначений ст. 91, 93 ГПК України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 19 вересня 2014 року.

Суддя А.П.Алексєєв