Рішення

від 02.09.2014 по справі 914/2352/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2014 р. Справа № 914/2352/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання Д.Зубкович розглянув матеріали

за позовом : Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м. Київ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і джес-2", м. Львів;

про: стягнення 575 грн. 60 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 04.07.2014 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і джес-2" про стягнення 441 грн. 76 коп. Розгляд справи призначено на 22.07.2014 року.

У судовому засіданні 22.07.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі сторонами не виконано. Судом відкладено розгляд справи на 02.09.2014 року.

У судове засідання 02.09.2014 року сторонни явки представників не забезпечили. Від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Заява прийнята судом.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Представнику сторони, що брав участь у судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

У судовому засіданні 02.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (надалі по тексту рішення - позивач, зберігач згідно з договором) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і джес-2" (надалі по тексту рішення - відповідач, депонент згідно з договором) про стягнення 441 грн. 76 коп., з яких 350 грн. основна заборгованість, 73 грн. 80 коп. пені, 15 грн. штрафу, 2 грн. 96 коп. 3 % річних. У процесі розгляду справи позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої сума основного боргу - 450 грн., пеня - 101 грн. 50 коп., штраф - 20 грн., 3 % річних - 4 грн. 10 коп. У зв'язку з прийняттям подано заяви, у відповідності до положень п. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 «Про судове рішення» (про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви), подальше вирішення спору здійснюється, виходячи з поданої заяви.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору про відкриття рахунків у цінних паперах, укладеного між сторонами 09.09.2010 року, позивачем виконано взяті на себе зобов'язання, натомість відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості послуг за зберігання цінних паперів не виконує.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, явки представника у судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлений у відповідності до вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 09 вересня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір про відкриття рахунків у цінних паперах № 110031-Ю (надалі по тексту рішення - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору депонент доручив, а зберігач зобов'язався надавати депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за рахунками у цінних паперах, отримання доходів за цінним паперами, а також надавати інші послуги на підставі розпоряджень депонента, згідно з вимогами чинного законодавства України.

Договором сторони визначили права та обов'язки сторін, зокрема, відповідно до п.п. 2.3.2 п. 2.3. та п. 3.2. депонент зобов'язався щомісяця до 15 числа наступного місяця за звітним сплачувати послуги, надані зберігачем, а саме вносити абонентську плату, сплачувати послуги за зберігання цінних паперів та здійснення операцій з цінними паперами, в розмірі та на умовах, передбачених договором та тарифами Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» за надання послуг з депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, що є додатком до договору.

На підставі Розпорядження № 1 на виконання адміністративних операцій «Відкриття рахунку у цінних паперах» від 09.09.2010 року, копія якого долучена до позовної заяви, зберігач відкрив депоненту рахунок у цінних паперах та надає послуги по зберіганню цінних паперів, розміщених на рахунку депонента.

Відповідно до п. 5.1 Розділу 5 Тарифів за отримання послуг по зберіганню цінних паперів на рахунках у цінних паперах Відповідач зобов'язаний сплачувати не пізніше 15-го числа наступного місяця 0,0005% від номінальної вартості цінних паперів, але не менше 50 гривень та не більше 60 тис. гривень.

Всупереч взятим на себе зобов'язанням відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості послуг за зберігання цінних паперів не виконує, відповідні грошві кошти не сплачує.

З метою врегулювання спору у відповідності зі ст. 6 Господарського процесуального кодексу та пп. 6.7 п. 6 договору позивач направляв відповідачу вимогу про необхідність виконання зобов'язання № 2559/2.6 від 27.05.2014 року (копія долучена до матеріалів справи), яку відповідач отримав 02.06.2014 року (копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, як доказ отримання відповідачем вимоги позивача знаходиться в матеріалах справи). Однак, докази відповіді на вказану претензію чи її виконання у матеріалах справи відсутні.

Дані факти матеріалами справи підтверджені, документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно зі ст. ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору і повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі договору про відкриття рахунків у цінних паперах.

Рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства. Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав (п.1 ст. 5 Закону України «Про депозитарну систему України»).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України ).

Матеріалами справи (Розпорядження № 1 на виконання адміністративної операції від 09.09.2014 року, довідка про відкриття рахунку від 12.06.2014 року, вимога про виконання зобов'язання від 27.05.2014 року) підтверджено, відповідачем не спростовано належне виконання позивачем умов договору та неналежне виконання зобов'язань депонентом.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України» від 06.07.2012 року депонент - власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи.

Вимоги до договорів, зазначених у попередніх частинах цієї статті, в тому числі права та обов'язки сторін договору, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, крім випадків, якщо стороною договору є Національний банк України. Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів та осіб, які провадять клірингову діяльність, і депонентів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (п. 7 ст. 5 Закону України «Про депозитарну систему України»).

Як визначили сторони договором, а саме п. 5.1 Розділу 5 Тарифів за отримання послуг по зберіганню цінних паперів на рахунках у цінних паперах, депонент зобов'язаний сплачувати не пізніше 15-го числа наступного місяця 0,0005% від номінальної вартості цінних паперів, але не менше 50 гривень та не більше 60 тис. гривень. Також п. п. 6.7.-6.8. п. 6 договору сторони встановили, що у разі несвоєчасного виконання депонентом зобов'язання по сплаті грошових коштів за отримані послуги відповідно до умов договору останній зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,2 % від суми заборгованості, яка нараховується за кожен день прострочення виконання, та штраф в розмірі 5% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, у зв'язку із простроченням платежу більше як на 30 календарних днів, що вважається відмовою від виконання умов договору. При цьому, неустойка підлягає сплаті стороною, винною у невиконанні/неналежному виконанні умов договору, протягом п'яти робочих днів з моменту отримання повідомлення від другої сторони про необхідність сплати нарахованої неустойки.

У порядку, передбаченому договором, позивач звертався з вимогою оплатити заборгованість за отримані послуги, пеню та штраф за порушення договірних зобов'язань, протягом п'яти робочих днів з дня отримання вказаної вимоги. Проте, депонент у вказаний термін (до 09.06.2014 року) пред'явлених вимог не виконав, у зв'язку з чим вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди, що закріплено в ст. 611 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова від 27.04.2012 № 06/5026/1052/2011).

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати (ч. 2 п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Як зазначалося вище, п. п. 6.7, 6.8 договору, сторони передбачили заходи відповідальності як сплата неустойки та штрафу за порушення умов договору.

У силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (абз. 4, 5 п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).

Судом вище встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов договору, тим самим - порушення прав позивача. Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення вимог, судом приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 14 березня 2014 року прийнято рішення № 14 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Форум». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Форум» призначено начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1.

Оскільки зазначений позов поданий від імені уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справі, пов'язаній із здійсненням тимчасової адміністрації (в рамках проведення заходів щодо здійснення в ПАТ «Банк Форум» тимчасової адміністрації, у зв'язку з якою не здійснюється задоволення вимог вкладників), то він подається без сплати судового збору.

Згідно із вказівками Пленуму Вищого господарського суду України, наведеними у п. 4.5 постанови від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у випадках, коли позивач звільнений від сплати судового збору, у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і джес-2" (79057, Львівська обл., місто Львів, вул. Антоновича, будинок 122А, код ЄДРПОУ 31789254) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 7, код ЄДРПОУ 14305909) 450 грн. основного боргу, 101 грн. 50 коп. пені, 20 грн. штрафу, 4 грн. 10 коп. 3 % річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і джес-2" (79057, Львівська обл., місто Львів, вул. Антоновича, будинок 122А, код ЄДРПОУ 31789254) в дохід державного бюджету 1 827 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 08.09.2014 року.

Суддя Матвіїв Р.І.