Постанова

від 18.09.2014 по справі 826/11846/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 вересня 2014 року 09 год. 05 хв. № 826/11846/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності доТовариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Караван» простягнення коштів у сумі 1 628, 12 грн., - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - позивач, Київське міське відділення Фонду) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Караван» (далі - відповідач, ТОВ «ТЕК «Караван») про стягнення коштів у сумі 1 628, 12 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що станом на 07 травня 2014 року відповідно до останнього поданого ТОВ «ТЕК «Караван» (ідентифікаційний код 32487619) звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП за 2010 року за відповідачем обліковується непогашена заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на загальну суму 1 628, 12 грн. (в тому числі 62,32 грн. - по страхових коштах, строк сплати яких не настав (поточна заборгованість) та 1 565, 80 грн. - заборгованість, пов'язана з невиплатою заробітної плати), що виникла в період до 01 січня 2011 року. Таким чином, з урахуванням норм п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ та відповідно до ч. 3 ст. 30 цього Закону, сума несплачених страхових внесків підлягають стягненню з відповідача в безспірному порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2014 року було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/11846/14.

Надіслана на адресу ТОВ «ТЕК «Караван» рекомендованим листом № 0101408985871 копія вказаної ухвали суду була повернута до суду разом поштовим відправленням з причини відсутності адресата за вказаним місцезнаходження.

Станом на 18 вересня 2014 року до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили.

Частиною четвертою ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик надсилається юридичним особам за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, а також про його права та обов'язки, зокрема про право надати свої заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

Згідно з ч. 4 ст. 183 2 Кодексу адміністративного судочинства України справа в порядку скороченого провадження розглядається суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 01 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, спірні правовідносини по даній справі регулюються норами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ)(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ) загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, зокрема, є застрахована особа або інша особа у випадках, передбачених статтями 45, 47 цього Закону, страхувальник та страховик (п. 1 ст. 2 цього Закону).

В свою чергу п. 3 і 4 ст. 2 Закону № 2240-ІІІ визначають «страхувальника» як: а) роботодавця - для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону; б) осіб, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону, а «страховика» - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

При цьому згідно п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 2240-ІІІ загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, зокрема, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законом (п. 1 ч. 1 ст. 19 цього Закону).

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 27 Закону № 2240-ІІІ страхувальник зобов'язаний вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Відповідно до наявних матеріалів справи ТОВ «ТЕК «Караван» (ідентифікаційний код 32487619) являється платником страхових внесків в розумінні Закону № 2240-ІІІ та перебуває на обліку в Подільській міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 28 жовтня 2003 року як страхувальник за реєстраційним № 800050030877.

04 січня 2011 року відповідачем до Фонду був поданий звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік, в якому підприємство відобразило непогашену на кінець звітного періоду (тобто станом на 01 січня 2011 року) суму заборгованості в розмірі 1 628, 12 грн. Вказаний звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП, копія якого наявна в матеріалах даної справи, підписаний одноособово керівником ТОВ «ТЕК «Караван» Літовцевим Є.А., та скріплений печаткою цього підприємства.

Зі змісту поданої позовної заяви та наявних матеріалів справи судом вбачається, що даний звіт ТОВ «ТЕК «Караван» за формою Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік був визнаний органом Фонду як належна звітність.

В силу норми ч. 3 ст. 30 Закону № 2240-ІІІ своєчасно не сплачені та не відшкодовані страхові кошти відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону і фінансові санкції, передбачені частиною першою цієї статті, стягуються із страхувальника, іншого отримувача коштів Фонду у дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

Станом на момент розгляду справи заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 1 628, 12 грн. відповідачем не сплачена, що підтверджується наявними в матеріалах даної справи карткою ТОВ «ТЕК «Караван» про рух коштів за період з 01.01.2011р. по 17.07.2014р. та довідкою Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про розмір заборгованості від 27.08.2014р. № 1704/01-40/07.

Згідно ст. 9 Закону № 2240-III Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням (ст. 10 цього Закону).

Статтею 8 Закону № 2240-III встановлено, що спори, які виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 183 2 , ст. 186, ст. 254, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Караван» (місцезнаходження: 03022, м. Київ, вул. Амурська, буд. 6, ідентифікаційний код 32487619) на користь Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (місцезнаходження: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53-А, ідентифікаційний код 26080410) суму коштів в розмірі 1 628 (одну тисячу шістсот двадцять вісім) грн. 12 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням порядку обчислення строку для подання апеляційної скарги, встановленого в ч. 8 ст. 183 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Дегтярьова