Рішення

від 19.09.2014 по справі 911/3618/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2014 р. Справа № 911/3618/14

За позовом Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств м. Василькова»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД БУД АКТИВ»

про стягнення 8 900, 00грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Костецька М.І. (дов. № 7 від 12.08.2013р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Комбінат комунальних підприємств м. Василькова» (далі - позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД БУД АКТИВ» (далі - відповідач) про стягнення 8 900грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не cплатив позивачу 8 900грн. в якості оплати за повернутий товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.08.2014р. порушено провадження у справі № 911/3618/14, розгляд справи призначено на 12.09.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2014р. розгляд справи відкладено на 19.09.2014р.

У судовому засіданні 19.09.2014р. представник позивача підтримав позов повністю.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Відповідач у судове засідання 19.09.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД БУД АКТИВ» (Постачальник) та Комунальним підприємством «Комбінат комунальних підприємств м. Василькова» (Покупець) укладено договір поставки № 1303/1, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товар та витратні матеріали (холодний асфальтобетон), далі - товар, згідно накладних, а покупець - прийняти товар у кількості та асортименті згідно попередніх замовлень покупця та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору товар поставляється на умовах оплати згідно п. 4.6. договору протягом 5 днів з моменту погодження сторонами заявки. Товар вважається поставленим продавцем і отриманим покупцем після підписання покупцем накладної на даний товар.

Згідно п. 4.1. договору сума договору складає 8 900грн., в т.ч. ПДВ - 1 483,33грн.

Договір набирає чинності з дня його, підписання і діє до « 31» грудня 2013 року.

На виконання п.п. 1.1. договору поставки № 1303/1 від 01.03.2013р. відповідач поставив позивачу товар на суму 8 900грн. що підтверджується видатковою накладною № РН-00119 від 01.03.2013р. (а.с. 13), підписаною та скріпленою печатками обох сторін договору.

Позивач за отриманий від відповідача товар розрахувався повністю, сплативши відповідачу 8 900грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 01.03.2013р. (а.с. 12).

25.03.2013р. у зв'язку з тим, що у позивача відпала потреба в придбаному товарі (холодному асфальтобетоні), позивач повернув відповідачу товар на суму 8 900грн., що підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВП-0000002 від 25.03.2013р. (а.с. 14), підписаною та скріпленою печатками обох сторін договору.

27.03.2014р. позивач звернувся до відповідача з претензією про порушення виконання зобов'язань за договором поставки № 1303/1 від 01.03.2013 року № 318 від 27.03.2014р. (а.с. 16), згідно якої просив відповідача повернути позивачу 8 900грн., яка 28.03.2014р. підписана представником відповідача - Воловодською, що підтверджується підписом останньої на рекомендованому повідомленні (а.с. 17). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Суд встановив, що відповідач позивачу грошові кошти за повернутий відповідачу товар у сумі 8 900грн., в порушення ст. 692 Цивільного кодексу України, не сплатив, що підтверджується довідкою Васильківського управління Державної казначейської служби України Київської області № 01-04/1016 від 11.09.2014р. (а.с. 34), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за повернутий на підставі видаткової накладної (повернення) № ВП-0000002 від 25.03.2013р. товар на момент судового розгляду справи склав 8 900грн.

Предметом позову є вимога про стягнення 8 900грн. боргу.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України (абзац перший п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013р.).

Суд встановив, що 25.03.2013р. у зв'язку з тим, що у позивача відпала потреба в придбаному товарі (холодному асфальтобетоні), позивач повернув відповідачу товар на суму 8 900грн., що підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВП-0000002 від 25.03.2013р. (а.с. 14), підписаною та скріпленою печатками обох сторін договору; відповідач позивачу грошові кошти за повернутий відповідачу товар у сумі 8 900грн., в порушення ст. 692 Цивільного кодексу України, не сплатив, що підтверджується довідкою Васильківського управління Державної казначейської служби України Київської області № 01-04/1016 від 11.09.2014р. (а.с. 34), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за повернутий на підставі видаткової накладної (повернення) № ВП-0000002 від 25.03.2013р. товар на момент судового розгляду справи склав 8 900грн.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про стягнення 8 900грн. боргу є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД БУД АКТИВ» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Курсова, буд. 22; ідентифікаційний код 38168858) на користь Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств м. Василькова» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Гоголя, буд. 32; ідентифікаційний код 37627469) 8 900 (вісім тисяч дев'ятсот гривень) 00 коп. боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 22.09.2014р.

Суддя П.В. Горбасенко