Ухвала

від 17.09.2014 по справі 814/1278/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1278/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача Кравченка О.Б. та представника відповідача Прутян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» (далі ТОВ СП «Нібулон») звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення змін до Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» на підставі акта перевірки від 19 листопада 2013 року № 1388/40-50/37-20/14291113, зобов'язання виключити результати акта перевірки від 19 листопада 2013 року № 1388/40-50/37-20/14291113 з Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», а також зобов'язання відновити в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показники податкової декларації з податку на додану вартість з додатками до неї за серпень 2013 року в частині відображення господарських операцій між ТОВ СП «Нібулон» та ТОВ «Агро-Капітал-Інвест».

В обґрунтування позову зазначалось, що 19 листопада 2013 року посадовими особами відповідача складено акт за № 1388/40-50/37-20/14291113 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування ТОВ СП «Нібулон» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2013 року», в якому зазначено про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України. На підставі акта перевірки відповідачем змінено в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показники податкової декларації з податку на додану вартість, поданої позивачем за серпень 2013 року, в частині відображення господарських операцій між ТОВ СП «Нібулон» та ТОВ «Агро-Капітал-Інвест». На думку позивача, дії відповідача щодо внесення змін до Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» є протиправними, оскільки порушують право позивача на самостійне визначення платником податків показників податкової звітності.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року позовні вимоги ТОВ СП «Нібулон» задоволено. Визнано протиправними дії Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо внесення змін до Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» на підставі акта від 19 листопада 2013 року № 1388/40-50/37-20/14291113 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування ТОВ СП «Нібулон» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2013 року». Зобов'язано Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників виключити результати акта від 19 листопада 2013 року № 1388/40-50/37-20/14291113 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування ТОВ СП «Нібулон» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2013 року» з Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок». Зобов'язано Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників відновити в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показники податкової декларації, складеної і поданої ТОВ СП «Нібулон», з податку на додану вартість з додатками до неї за серпень 2013 року в частині відображення господарських операцій між ТОВ СП «Нібулон» та ТОВ «Агро-Капітал-Інвест». Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 219 грн. 24 коп..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник відповідача в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права, а саме п. п. 74.1 та 74.2 ст. 74 ПК України. Так, на думку апелянта, вчинені податковим органом дії стосовно проведення перевірки, її оформлення та використання її результатів в інформаційних базах відповідають нормам податкового законодавства, а тому за своїм змістом не можуть порушувати прав позивача. Крім того, судом не прийнято до уваги, що висновки акта перевірки не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 30 жовтня по 19 листопада 2013 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування ТОВ СП «Нібулон» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 19 листопада 2013 року за № 1388/40-50/37-20/14291113, в якому зазначено про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, що призвело до завищення обсягів з придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування (ст. 196 розділу V Кодексу) та/або звільнені від оподаткування (ст. 197 розділу V Кодексу, підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ст. 186 розділу V Кодексу за межами митної території України) (рядок 10.2 кол. А Декларацій з ПДВ) за серпень 2013 року в сумі 560723 грн. 51 коп., що не вплинуло на дозволений податковий кредит, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, та зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На підставі названого акта перевірки податкові повідомлення-рішення відповідачем не приймалися.

Згідно даних акта перевірки податковим органом самостійно було змінено в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показники податкової декларації з податку на додану вартість, поданої ТОВ СП «Нібулон» за серпень 2013 року, шляхом внесення у графи «Обсяг поставки (без ПДВ)» і «Сума ПДВ» суми цього податку за господарськими операціями позивача з ТОВ «Агро-Капітал-Інвест».

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що висновки акта не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ СП «Нібулон».

Так, відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За визначенням, наведеним в п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно пунктам 49.1 та 49.3 ст. 49 названого Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

На підставі п. 49.8 названої статті Кодексу прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктами 49.9 та 49.10 ст. 49 ПК України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Стаття 50 ПК України врегульовує питання виправлення платниками податків помилок, допущених у податковій звітності. За змістом наведеної статті вбачається, що можливість внесення змін до податкової звітності передбачена виключно самим платником податків.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, податковий орган позбавлений будь-якої можливості вносити зміни до податкової звітності платника, а висновки про наслідки здійснення контрольних функцій щодо цієї звітності можуть стосуватись лише розміру обчислених належних до сплати податкових зобов'язань та дотримання установлених строків їх сплати.

Тобто, висновки щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача податковий орган мав використати виключно для порівняння задекларованого розміру належних до сплати податкових зобов'язань з розміром, обчисленим за наслідками перевірки, зробити відповідні висновки та, якщо є підстави, прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого способу здійснення контрольних функцій відповідача щодо декларацій позивача з ПДВ приписами Податкового кодексу України не передбачено.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, який згідно п. п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України є способом здійснення податкового контролю.

З метою удосконалення процесу адміністрування податків було створено інформаційну систему «Податковий блок», що включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит.

Ця система призначена для виконання основних завдань органів доходів та зборів, а саме: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

Комп'ютерна обробка даних, у тому числі з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, податковими органами здійснювалась на підстав наказу ДПС України від 14 червня 2012 року № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України», а також наказу Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця».

За приписами вказаних наказів, електронні інформаційні бази даних створені виключно для відображення звітності самого платника податків та не передбачають внесення змін до такої звітності з ініціативи податкових органів.

При цьому, акт перевірки не може бути сам по собі достатньою підставою для збільшення або зменшення податкових зобов'язань платника податків в інформаційних базах даних податкового органу. Такими підставами можуть бути податкова звітність платника податків або податкові повідомлення-рішення, прийняті контролюючим органом.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем на підставі акта від 19 листопада 2013 року № 1388/40-50/37-20/14291113 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування ТОВ СП «Нібулон» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2013 року» податкових повідомлень-рішень стосовно позивача не приймалось, платником податку показники декларації з ПДВ за серпень 2013 року не уточнювались, відповідач в порядку, встановленому законом, у прийнятті податкової декларації позивачу не відмовляв, у податкового органу були відсутні законні підстави для внесення до Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» змін в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог ТОВ СП «Нібулон».

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 19 вересня 2014 року.

Головуючий:

Судді: