Постанова

від 08.09.2014 по справі 826/10697/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 вересня 2014 року 08:02 № 826/10697/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Асія-А» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та оформлення акту, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Асія-А» (далі - позивач, ПП «Асія-А») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №1111 від 16.06.2014 «Про проведення позапланової виїзної перевірки»;

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки відповідно до наказу №1111 від 16.06.2014 та оформлення акту №44/26-53-22-01-26-32593231 від 02.07.2014.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що оскаржуваний наказ №1111 від 16.06.2014 відповідач видав протиправно, оскільки ним вже була проведена перевірка за аналогічний період, однак за її результатом не було складено акту або довідки. Вважає, що на підставі вказаного наказу відповідач не мав правових підстав для проведення перевірки та оформлення за її результатами акту №44/26-53-22-01-26-32593231 від 02.07.2014, з огляду на що, такі дії є протиправними.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що оскаржуваний наказ видано з дотриманням вимог чинного законодавства. Посилався на те, що на адресу відповідача надійшла постанова слідчого про призначення перевірки, що є підставою для призначення відповідної перевірки платника податків на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Зазначив, що позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки та вона була розпочата на підставі оскаржуваного наказу. На думку відповідача дії з проведення перевірки та оформлення акту перевірки здійснені у відповідності до положень законодавства.

В судове засідання 03.09.2014 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, визначених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Суд встановив, що на адресу відповідача з супровідним листом СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 27.05.2014 №1488/7/26-59-09-01 надійшла постанова старшого слідчого ПВКР слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві Беляка В.П. від 20.05.2014 про призначення позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПП «Асія-А» (код ЄДРПОУ 32593231) (а.с. 87-88 Т.І).

Даною постановою слідчого постановлено: призначити у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100100000030 від 28.02.2014, позапланову перевірку ПП «Асія-А» з питань правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат підприємства, сформованих при взаємовідносинах з ТОВ «Рімнус маркет» (код ЄДРПОУ 37889487) за весь період спільної діяльності.

Отримавши зазначену постанову про призначення перевірки ПП «Асія-А» відповідач, у відповідності до вищезазначених положень Податкового кодексу України, зобов'язаний був провести документальну позапланову перевірку ПП «Асія-А».

У відповідності до підпункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

16.06.2014 відповідач видав оскаржуваний наказ №1111 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Асія-А» на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Суд встановив, що позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі оскаржуваного наказу №1111 від 16.06.2014 та за наслідком проведення перевірки складено акт від 02.07.2014 №44/26-53-22-01-26-32593231.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеної в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Отже, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Вищий адміністративний суд України в постанові № К/800/29102/13 від 19.12.2013 зазначив, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Таким чином, оскільки суд встановив, що оскаржуваний наказ №1111 від 16.06.2014 виданий відповідачем у відповідності до положень законодавства України, а також те, що позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки на підставі даного наказу, а отже не використав своє право не допуску посадових осіб до проведення перевірки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування даного наказу.

Щодо позовної вимоги визнати протиправними дії відповідача з проведення перевірки відповідно до наказу №1111 від 16.06.2014, суд зазначає, що вона є похідною від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування даного наказу.

З огляду на те, що судом встановлено, що наказ №1111 від 16.06.2014 вже вичерпав свою дію та перевірка на підставі даного наказу вже проведена, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача з проведення перевірки відповідно до вказаного наказу.

Стосовно позовної вимоги визнати протиправними дії відповідача з оформлення акту №44/26-53-22-01-26-32593231 від 02.07.2014, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.3 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Таким чином, відповідно до положень Податкового кодексу України контролюючий орган, у разі виявлення в ході перевірки порушення платником податків вимог законодавства, зобов'язаний скласти акт та відобразити у ньому виявлені порушення.

Аналогічні положення щодо обов'язку контролюючого органу скласти акт перевірки та порядок його складання закріплені у Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 12.01.2011 за №34/18772.

Суд встановив, що в ході перевірки, проведеної на підставі наказу №1111 від 16.06.2014, відповідач дійшов висновку про порушення ПП «Асія-А» положень податкового законодавства, про що склав акт від 02.07.2014 №44/26-53-22-01-26-32593231 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Асія-А» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Рімнус Маркет» (код ЄДРПОУ 37889487) за період з 01.04.2011 по 31.03.2014.

Суд дійшов висновку, що відповідач склав акт від 02.07.2014 №44/26-53-22-01-26-32593231 в межах компетенції та у відповідності до положень законодавства України та підстави для визнання його дій зі складання даного акту протиправними, відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову приватного підприємства «Асія-А» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський