Постанова

від 25.06.2009 по справі 7307/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П  О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 червня

2009 року                                                                                      

№ 7307/09/ 9104

Колегія

суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого

судді                   Яворського І.О.,

суддів                           Носа С.П., Попка

Я.С.,

при

секретарі судового засідання                    

Сивулич О.М.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління

Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області   на

постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2009 року у

справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Золочівському

районі Львівської області, управління Державного казначейства України у

Золочівському районі Львівської області про поновлення пропущеного строку для

звернення до суду та стягнення 

недоплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги «дітям

війни»,-

В С Т А Н О В И Л А :

03 листопада 2008 року позивач звернулася з

вищезазначеним позовом до Львівського окружного адміністративного суду. Просила

відновити пропущений строк для звернення до суду та зобов'язати УПФ України в

Золочівському районі Львівської області виплатити на її користь недоплачену

щомісячну соціальну допомогу як дитині війни за 2007 рік та за січень-вересень

2008 року передбачену ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що у зв'язку з

визнанням Конституційним судом України такими, що не відповідають Конституції

України відповідних положень Закону України «Про Державний бюджет України» на

2007-2008 роки, якими була зупинена дія положень чинного законодавства України,

на підставі якого їй було нараховано пенсію, відповідач зобов'язаний був

здійснити перерахування пенсії, тобто привести у відповідність з рішенням

Конституційного суду України розмір виплат її пенсії з врахуванням права на

надбавку як дитині війни.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду

від 16 січня 2009 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано

управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області

здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в

розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в

сумі 742 грн. 65 коп., та за період з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008

року в сумі 481 грн. 60 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач -

Золочівському районі Львівської області. В апеляційній скарзі апелянт зазначає,

що оскаржувана постанова в частині задоволення позовних вимог не відповідає

вимогам чинного законодавства та є такою, що прийнята з порушенням норм

матеріального та процесуального права, просить постанову в частині задоволення

позовних вимог скасувати та прийняти нову, якою у позові ОСОБА_1 відмовити

повністю. Також, апелянт вказує на те, що Законом України «Про соціальний

захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат згідно даного Закону

проводиться із Державного бюджету України, який затверджується Верховною Радою

України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом

Міністрів України. Крім того, законодавством України не врегульоване питання

щодо розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 28

Закону України «Про загальнообов'язкове 

державне пенсійне страхування» визначення мінімального розміру пенсії за

віком наведене  у цій статті

застосовується виключно до розмірів пенсій, призначених за цим Законом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту

встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши

доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла

висновку, що апеляційна скарга  є

безпідставною, а рішення суду першої інстанції - законне.

При цьому колегія суддів враховує наступне.

Задовольняючи позовні вимоги

позивача, суд першої інстанції виходив з того, що вона має право на підвищення

до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду

України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції

України і є неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України «Про

Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст. 6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни». Частиною 2 ст. 152 Конституції України

передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані

неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом

України рішення про їх неконституційність, тому відмова позивачу у підвищенні

пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни» з  09

липня 2007 року є безпідставною.

Щодо позовних вимог позивача в

частині стягнення підвищення до пенсії за період до 09 липня 2007 року то

колегія суддів зазначає що, положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2007

рік» щодо зупинення дії ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей» були визнані

неконституційними та втратили чинність лише з дня ухвалення Конституційним

Судом України цього рішення, тобто з 09.07.2007 року. Щодо підвищення до пенсії

за січень-вересень 2008 року, положення ЗУ «Про державний бюджет України на

2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - зупинення

дії ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей» були визнані неконституційними та

втратили чинність лише з дня ухвалення Конституційним Судом України цього

рішення, тобто з 22.05.2008 року.

Одним із порушень норм матеріального

права, на думку апелянта, є те, що поняття мінімального розміру пенсії за

віком, яке визначене в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування» застосовується лише до пенсій передбачених цим законом.

Однак положення ч. 7 ст. 9 КАС

України, зазначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні

правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини

(аналогія закону), тому поняття мінімальної пенсії за віком наведене у ст. 28

Закону України «Про загальнообов'язкове 

державне пенсійне страхування» можна застосувати для визначення розміру

підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей

війни».

Колегія суддів також вважає за

необхідне наголосити, що відсутність бюджетного фінансування на виплату

передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до

пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних

повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права,

що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та

чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах

національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних

асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти

України»).

Беручи до уваги, що правові

положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких

поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а

позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи

державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

Оскільки суд першої інстанції правильно по суті вирішив

спір, помилково сформулювавши резолютивну частину постанови вказавши суму, що

підлягає нарахуванню та виплаті, колегія суддів визнає можливим змінити

постанову.

З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції

прийнято правильне рішення, але ухвалене з помилковим застосуванням норм

матеріального права. Рішення ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих

обставин справи,  підтверджених тими

доказами, які були наявними у матеріалах справи та досліджені в судовому

засіданні.

Саме тому постанова підлягає зміні.        

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196. 198 ч.1 п.2, 201

ч.1 п.1, 205 ч. 2; 207, 254 КАС України, колегія суддів Львівського

апеляційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в

Золочівському районі Львівської області задовольнити частково, постанову

Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2009 року №

2а-6034/08 змінити, резолютивну частину постанови викласти в наступній

редакції: « Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати дії вказаного

управління неправомірними. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в

Золочівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1

недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни на підставі ст. 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни» (30% мінімальної пенсії за

віком)  за період з 09 липня 2007 року до

31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року,

з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовити».

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає

законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної

інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий  суддя                                                

І.О.Яворський

Судді                                                                                

С.П. Нос

Я.С. Попко

Повний

текст постанови

виготовлено

та підписано

30.06.2009р.