Ухвала

від 31.07.2014 по справі 808/7399/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2014 рокусправа № 808/7399/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 р.

у справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Почивач ФОП ОСОБА_2 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до податкового органу, в якому просив визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо ініціювання та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача відповідно до Наказу Державної податкової служби у Запорізькій області ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №448 від 02.04.2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2; визнати протиправними та такими, які здійснені за відсутності компетенції дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо визнання в Акті № 547/17-НОМЕР_1 від 15.04.2013 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ «Вінкана Сервіс», ТОВ «Рангоут», ТОВ «Будівельна компанія «Паллада», ТОВ «Савілот», ТОВ «МК «Дагаз», ТОВ «Бергана» за період з 01.01.2010 року по 01.09.2012 року правочинів укладених ФОП ОСОБА_2 нікчемними; зобов'язати ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі Акту № 547/17-НОМЕР_1 від 15.04.2013 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ «Вінкана Сервіс», ТОВ «Рангоут», ТОВ «Будівельна компанія «Паллада», ТОВ «Савілот», ТОВ «МК «Дагаз», ТОВ «Бергана» за період з 01.01.2010 року по 01.09.2012 року, поновивши у ній дані, задекларовані ФОП ОСОБА_2 щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що усі господарські операції, здійснені між фізичної особою-підприємцем ОСОБА_2 та його контрагентами мають дійсний економічний смисл, направлені на настання конкретних економічних наслідків, відповідають нормам чинного законодавства та підкріплені належними первинними документами, які і покладені в основу бухгалтерського обліку та податкових звітів. До того ж, податкова перевірка була проведена з порушенням норм чинного законодавства, а податкове повідомлення-рішення не було прийняте, чим порушено норми ПК України.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 р. позов задоволено частково. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі Акту № 547/17-НОМЕР_1 від 15.04.2013 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ «Вінкана Сервіс», ТОВ «Рангоут», ТОВ «Будівельна компанія «Паллада», ТОВ «Савілот», ТОВ «МК «Дагаз», ТОВ «Бергана» за період з 01.01.2010 року по 01.09.2012 року, поновивши у ній дані, задекларовані ФОП ОСОБА_2 щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача обґрунтована наступним. За результатами складання акту документальної позапланової виїзної перевірки без винесення податкового повідомлення-рішення податковий орган самовільно здійснив коригування сум податкових зобов'язань і податкового кредиту платника податків в інформаційних базах податкового органу. Такі дії відповідача є незаконними. Оскільки, згідно з вимогами Податкового кодексу України платник податків самостійно вираховує суму податкового зобов'язання, яку зазначає в наданій до податкового органу податковій декларації. Прийняття податкової декларації є обов'язком податкового органу. При відсутності зауважень до податкової декларації вона реєструється і вважається прийнятою. В свою чергу обов'язок платника податків подати податкову декларацію узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти її і при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї податкової декларації у відповідних базах податкової звітності. Податковий орган позбавлений права самостійно вносити до інформаційно-електронної бази зміни на підставі актів перевірок, оскільки внесення змін до облікових даних платника податків, що пов'язані із змінами податкового навантаження, можливо тільки на підставі самостійно наданої декларації (коригувань, уточнюючих розрахунків) платником податків, або прийнятого контролюючим органом ППР по збігу строку його узгодження.

Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог позивача обґрунтована наступним. Із аналізу чинного законодавства вбачається, що оскаржуваний акт перевірки не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) у розумінні п.1 ст.17 КАС України. Оскаржуваний позивачем акт перевірки є лише засобом документування і може мати лише рекомендований характер для винесення того чи іншого висновку, а тому не може бути об'єктом оскарження в суді. Об'єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів розгляду акта, зокрема, податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Натомість, висновки в акті перевірки самі по собі не впливають на права та обов'язки позивача, а рішення за результатами перевірки не приймалося.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично не пов'язані зі здійсненням господарської діяльності, а суми податку на додану вартість по податковим накладі виписаним контрагентами позивача та суми податку на прибуток використовувалися лише для штучного формування податкового кредиту та валових витрат. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В судове засідання апеляційної інстанції представник апелянта не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, суду пояснив, що без винесення ППР податковим органом було скориговані дані в автоматизованій системі, що не відповідає нормам податкового законодавства. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_2 За результатами перевірки складений Акт від 15.04.2013 року № 547/17-НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_2 по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ «Вінкана Сервіс», ТОВ «Рангоут», ТОВ «Будівельна компанія «Паллада», ТОВ «Савілот», ТОВ «МК «Дагаз», ТОВ «Бергана» за період з 01.01.2010 року по 01.09.2012 року. Згідно акту, в ході перевірки встановлені порушення:

відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажі товарів(послуг), які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та ст.163 ПКУ України за період з 01.01.2010 року по 01.09.2012 року;

встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.185 Податкового кодексу України за період з 01.01.2010 року по 01.09.2012 року.

Податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки та на підставі акту перевірки не приймалось.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Конституції України, Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Згідно матеріалів справи між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Будівельна компанія «Паллада», ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «САВІЛОТ», ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «БЕРГАНА», ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «МК «ДАГАЗ» виникли господарські взаємовідносини з приводу надання транспортно-експедиторських послуг, які підтверджені рахунками-фактури, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), платіжними дорученнями, податковими накладними. ФОП ОСОБА_2 було сформовано податковий кредит. Правова природа виникнення правовідносин, без укладення договору у формі єдиного документа, передбачена ст. 181 Господарського кодексу України.

За результатами складання акту документальної позапланової виїзної перевірки № 547/17-НОМЕР_1 від 15.04.2013 р. без винесення податкового повідомлення-рішення, податковий орган самовільно здійснив коригування сум податкових зобов'язань і податкового кредиту платника податків в інформаційних базах податкового органу.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПКУ, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта (у разі встановлення під час перевірки порушень) або довідки. Акт або довідка підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків.

За наслідками перевірки податковий орган зобов'язаний скласти акт (або довідку в разі не виявлення порушень), що й було здійснено податковим органом.

Натомість, Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє будь-яких прав та обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень.

Акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, і є носієм доказової інформації про виявлені порушення. Акти перевірок не є рішеннями суб'єктів владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжують юридичних наслідків, мають інформаційний характер та лише фіксують виявлені в ході перевірки порушення вимог чинного законодавства.

За наслідками перевірки (на підставі акту перевірки, без винесення податкового повідомлення-рішення) показники податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2010 року по 01.09.2012 року були відкориговані в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

База співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України. З метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ.

При цьому колегія суддів апеляційної інстанції, вважає за необхідне зазначити, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти декларацію з ПДВ та при відсутності зауважень щодо її оформлення відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Отже, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі автоматизованого співставлення, формуються на підставі показників поданих такими платниками податків податкових декларацій з ПДВ і повинні їм відповідати.

Самостійна зміна (коригування) податковим органом показників податкової звітності на підставі акту, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим платником податків шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) не відповідає вимогам законодавства.

Зокрема нормами Податкового кодексу України визначені лише дві підстави для коригування даних податкової звітності платника податків, такі як: подання платником податків уточнених податкових декларацій та коригування таких даних на підставі податкових повідомлень-рішень податкового органу. В даному випадку обидві ці підстави відсутні.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в даному випадку дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача є протиправними, а порушене право позивача має бути відновлене шляхом зобов'язання ДПІ відновити показники податкової звітності позивача в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд України, у Постанові від 24.09.2013 у справі №21-255а13.

Отже, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 р. у справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна