Ухвала

від 16.09.2014 по справі 826/20968/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20968/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина Мрій" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 03 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина Мрій" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Долина Мрій" (далі - позивач, ТОВ "Долина Мрій") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 листопада 2013 року №0004822203 та №0004832203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 03 березня 2014 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі від 25 листопада 2013 року №0004822203 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ, абзацом 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Долина Мрій" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 323 258,00 грн., в тому числі за основним платежем - 215 505,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 107 753,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі від 25 листопада 2013 року №0004832203 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.1 статті 137, пункту 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України ТОВ "Долина Мрій" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 339 422,00 грн., в тому числі за основним платежем - 226 281,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 113 141,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 01 жовтня 2013 року №1306/26-56-22-03-09/36048361 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Долина Мрій" (код за ЄДРПОУ 36048361) з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "ТВК Абрис" (код за ЄДРПОУ 38202191) за період з 01.01.2011р. по 30.06.2013р.".

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.1 статті 137, пункту 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, на загальну суму 226 281,00 грн.; пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 215 505,00 грн., у тому числі по періодам: за вересень 2012 року на 203 420,00 грн., за жовтень 2012 року на 12 085,00 грн.

Вказані в Акті перевірки порушення відповідач обґрунтовує тим,що позивачем до перевірки не надано договорів та документів, що підтверджують транспортування товару та банківських виписок; досудовим розслідуванням встановлено, що контрагент позивача - ТОВ "ТВК Абрис" знаходиться в злочинній схемі щодо мінімізації податкових зобов'язань, а особа, яка значиться керівником та засновником вказаного контрагента повідомила про непричетність до реєстрації та фінансово-господарської діяльності ТОВ "ТВК Абрис".

Позивач, не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "ТВК Абрис" носять реальний характер, а придбані послуги використано в межах господарської діяльності позивача, чи придбано з такою метою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України , витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Як встановлено судом першої інстанції, що протягом перевіреного періоду між ТОВ "Долина Мрій" (замовник) та ТОВ "ТВК Абрис" (виконавець) укладено наступні договори: договір про надання послуг від 05 вересня 2012 року №000001, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з доставки офісних товарів, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги; договір купівлі-продажу від 05 вересня 2012 року №000001, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити офісні товари в асортименті, згідно письмово оформлених замовлень.

Як свідчать наявні в матеріалах справи, видаткові накладні, рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт, які датовані вереснем - жовтнем 2012 року, ТОВ "ТВК Абрис" поставило позивачу зажими для паперу, клей-олівець, скріпки канцелярські нікельовані, блокноти проклеєні, ножиці офісні, шкарпетки, візитниці, мило рідке тощо, та надало послуги з доставки.

ТОВ "ТВК Абрис" виписало позивачу податкові накладні, що датовані вереснем, жовтнем 2012 року, на загальну суму 1 293 122,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 217 130,00 грн.

Докази на підтвердження оплати за придбані товари та надані послуги в матеріалах справи відсутні.

Поряд з цим, надані позивачем, на підтвердження факту оплати за придбані товари та надані послуги, роздруківки звітів про дебетові та кредитові операції по рахунку, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги, оскільки зазначені документи не є належним доказом факту здійснення розрахунків за поставлений товар або виконані послуги та не містять відміток банку.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивач надав копії податкових накладних, видаткових накладних, довіреностей на отримання цінностей від ТОВ "Долина Мрій".

Водночас, судом першої інстанції вірно зауважено, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували пов'язаність придбаних у ТОВ "ТВК Абрис" товарів і послуг доставки з господарською діяльністю позивача, зокрема, неможливо встановити, що товар, який реалізовано позивачем придбано саме у ТОВ "ТВК Абрис" в межах спірних господарських операцій, чи факт того, що його придбано з метою подальшої реалізації.

Також в матеріалах справи відсутні товарно-транспортні накладні чи будь-які інші докази на підтвердження переміщення товару та докази на підтвердження факту зберігання товару, докази оплати (виписки банку, довідки про рух коштів на рахунку, платіжні доручення) контрагентами позивача придбаних товарів, на підтвердження факту реалізації позивачем цих товарів.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що наявні в матеріалах справи докази, не дають можливості встановити мету придбання послуг з доставки офісних товарів, оскільки не відображають вартісних та кількісних характеристик цього товару та не несуть доказової інформації, щодо того, які саме офісні товари є предметом доставки, у якому обсязі, яким чином здійснювалась доставка, тобто не дають можливості ідентифікувати участь ТОВ "ТВК Абрис" у виконанні послуг з доставки та встановити факт наявності у вказаного підприємства адміністративно-господарських можливостей для виконання умов договорів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток та податку на додану вартість є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Долина Мрій" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 03 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.