Рішення

від 11.09.2014 по справі 910/11521/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11521/14 11.09.14

За позовом Комунального підприємства "Житлосервіс" Приозерне" Оболонського району у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сектор" про виселення Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивачаЗозулинська Ю.Л. (дов. № 57 від 03.02.2014 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11 вересня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство "Житлосервіс" Приозерне" Оболонського району у м. Києві (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сектор" (надалі по тексту - відповідач) про виселення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди нежитлового будинку (приміщення) № 04155 від 27.05.2010 року на вимогу позивача не звільнив займане приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року порушено провадження у справі № 910/11521/14, слухання справи призначено на 03.07.2014 року.

03.07.2014 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшла телеграма, відповідно до якого представник відповідача просив відкласти розгляд справи.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.07.2014 року справу № 910/11521/14 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/11521/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 05.08.2014 року

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року справу № 910/11521/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/11521/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 03.07.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 05.08.2014 року справу № 910/11521/14 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/11521/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 11.09.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 11.08.2014 року справу № 910/11521/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його поверненням з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/11521/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 05.08.2014 року.

В судове засідання 11.09.2014 року з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 11.09.2014 року не з'явився, проте через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням та підготовкою документів.

Судом в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено з огляду на те, що відповідач не позбавлений був можливості на підставі статті 28 Господарського процесуального кодексу України та статті 244 Цивільного кодексу України уповноважити будь-яку особу для представництва власних інтересів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2010 між Управлінням комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сектор" (орендар) укладено договір оренди нежитлового будинку (приміщення) № 04155 (далі-договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення сесії Оболонської районної у м. Києві ради № 27/8 від 27.05.2010 року передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, за адресою: пр. Оболонський, буд. № 12-Д, для Магазину продовольчих товарів.

Згідно з пунктом 2.4. договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Оболонського району у місті Києві і знаходиться на балансі КП "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського р-ну у м. Києві.

У відповідності до пункту 9.1. договору даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами, строк дії: з 27.05.2010 до 25.05.2013.

Рішенням № 1 від 22.12.2010 комісії з припинення виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) "Про питання самостійних структурних підрозділів виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації)" було припинено шляхом ліквідації Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації).

На підставі пункту 7 вищевказаного Рішення - функції орендодавця нежитлових приміщень разом з документацією до 01.01.2011 були передані балансоутримувачам цих нежитлових приміщень (комунальним підприємствам Оболонського району та районному управлінню освіти).

Відповідно до Рішення Оболонської районної у м. Києві ради від 30.06.2005 № 30/16 нежитлова будівля по проспекту Оболонському, буд. №12-Д була передана у господарське відання без права відчуження Комунальному підприємству "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у м. Києві згідно додатку № 1.

Отже, функції орендодавця по договірним зобов'язанням між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сектор" та Управлінням комунального майна району були передані до Комунального підприємства "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у м. Києві.

Разом з цим, відповідно до пункту 4 Рішення № 284/5096 від 02.12.2010 Київської міської ради "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" встановлено, що договори оренди об'єктів комунальної власності територіальних громад районів у місті Києві, укладених на виконання рішень районних у місті Києві рад, термін дії яких не закінчився, є чинними та підлягають виконанню відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з пунктом 7.5. договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний негайно за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які можливо відокремити від об'єкт оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Договір припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); ліквідації орендаря (юридичної особи) при відсутності правонаступництва або смерті орендаря (фізичної особи); загибелі об'єкта оренди; у разі припинення підприємницької діяльності орендаря, закінчення терміну дії дозволів, ліцензій, патентів; у разі відмови орендодавця від договору у випадках, передбачених чинним законодавством; в інших випадках, передбачених цим договором або законодавчими актами України (пункт 9.4. договору).

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 287 Господарського кодексу України та статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями щодо державного та комунального майна є державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем 27.05.2010 було підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення, його технічного стану та характеристики приміщення (будинку) для визначення ставки орендної плати при наданні в оренду, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення за адресою: пр. Оболонський, буд. №12-Д, загальною площею 33,80 м 2 .

Судом встановлено, що 17.05.2013 позивач звернувся до відповідача з претензією № 523 від 13.05.2013 про погашення заборгованості за договором оренди нежитлового будинку (приміщення) № 04155 від 27.05.2010 та про повернення об'єкту оренди після закінчення терміну дії договору по акту приймання-передачі нежитлового приміщення.

Судом встановлено, що вимога № 523 від 13.05.2013 була направлена позивачем на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в межах місячного строку після закінчення строку дії договору оренди, а саме до закінчення строку дії договору, що підтверджується фіскальним чеком від 14.05.2013 № 5030 та повідомленням про вручення поштового відправлення та факт отримання вказаної вимоги не був спростований відповідачем.

17.10.2013 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1324 від 15.10.2013 про звільнення та передачу його балансоутримувачу згідно акту прийому-передачі. Факт отримання відповідачем даної вимоги підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України, що також кореспондується з норм частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Нормами частини 2 статті 291 Господарського кодексу України та частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації (викупу) об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Відповідно до норм статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно з частинами 1 та 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до пункту 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Нормами частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

У разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині першій цієї статті, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику (частина 3 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до норм статей 2 та 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди. Так як договір оренди нежитлового будинку (приміщення) № 04155 від 27.05.2010 припинився у зв'язку із закінченням строку його дії та наявністю заперечень орендодавця щодо продовження строку користування об'єктом оренди, у відповідача відсутні правові підстави для подальшого перебування у займаному приміщені.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що позивачем доведено відсутність правових підстав у відповідача для користування майном - нежилим приміщенням, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, буд. № 12-Д, площею 33,80 кв. м., вимоги позивача щодо виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сектор" з нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, буд. № 12-Д, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині передачі нежитлової будівлі загальною площею 33,80 кв.м. по пр. Оболонському, 12-Д у місті Києві, Комунальному підприємству "Житлосервіс" Приозерне" Оболонського району у місті Києві не підлягають задоволенню, оскільки виконання рішення про виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням; про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні (стаття 78 Закону України "Про виконавче провадження"). Отже вимоги про звільнення приміщення, підписання акта та передачу приміщення орендодавцю є похідними від вимоги про виселення відповідача та повністю охоплюються нею.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Житлосервіс" Приозерне" Оболонського району у м. Києві задовольнити.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Сектор" (04209, Київ, пр. Оболонський, 40, кв. 121, ідентифікаційний код 23170360) з нежилого приміщення, загальною площею 33,80 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, буд. № 12-Д.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сектор" (04209, Київ, пр. Оболонський, 40, кв. 121, ідентифікаційний код 23170360) на користь Комунального підприємства "Житлосервіс" Приозерне" Оболонського району у місті Києві (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 2-В, ідентифікаційний код 33597153) судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.09.2014 року

Суддя С.В. Стасюк