Рішення

від 09.09.2014 по справі 922/3421/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р.Справа № 922/3421/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного АТ "Харківгаз", м. Харків до Відділу освіти Лозівської районної державної адміністрації, м. Лозова про стягнення коштів в розмірі 5731,68 грн. за участю представників сторін:

Представник позивача - Рожкова С.Г., дов. № 3927 від 26.12.13 року.

Представник відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Харківгаз", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Відділу освіти Лозівської районної державної адміністрації, м. Лозова, в якій просить стягнути на свою користь суму заборгованості у розмірі 5731,68 грн., з яких: 4882,52 грн. - сума основної заборгованості; 233,96 грн. - сума 3% річних; 615,20 грн. - інфляційні. Заявлену вимогу обґрунтувано неналежним виконанням відповідачем умов договору №60-Г на виконання робіт з технічного огляду ГРУ, укладеного між сторонами 06.04.2012р. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1827,00 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2014р. прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 09.09.2014р.

У призначеному судовому засіданні 09.09.2014р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Через канцелярію суду надав клопотання (вх. № 30551), в якому, в зв"язку зі зміною найменування відповідача, просить суд змінити його назву з Відділу освіти Лозівської районної державної адміністрації на - Управління освіти, молоді та спорту Лозівської районної державної адміністрації. Дані зміни підтверджуються копією Витягу з ЄДРПОУ від 01.09.2014р. Управління освіти, молоді та спорту Лозівської районної державної адміністрації. Суд приймає дане клопотання до розгляду як таке, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству, розгляд справи продовжено з її урахуванням.

Представник відповідача в призначене судове засідання 09.09.2014р. не з"явився, через канцелярію суду надав відзив на позов (вх. № 30735), в якому позовні вимоги позивача визнав в повному обсязі та просив розглядати справу без участі представника відповідача. Наданий відзив долучено судом до матеріалів справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 06.04.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" в особі Лозівської філії (позивач, виконавець) та Відділом освіти Лозівської районної державної адміністрації (відповідач, замовник) було укладено договір на виконання робіт з технічного огляду ГРУ № 60-Г (договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець зобов"язується виконати роботи з технічного огляду, обслуговування та регулювання обладнання ГРУ, від вхідної до вихідної засівки, які розташовані за адресою: смт. Орілька, вул. Шкільна, а замовник зобов"язався оплатити вартість виконаних робіт.

Пунктом 1.3. договору визначено, що ціна договору складає 8769,71 грн.

Факт надання відповідних послуг, відповідно до п. 3.2. договору, повинен підтверджуватись актом виконаних робіт, який складається щоквартально виконавцем та передається замовнику.

Оплата послуг, згідно з п. 3.4. договору, проводиться замовником до 25 числа останнього місяця поточного кварталу, згідно акту виконаних робіт.

Так, відповідно до матеріалів справи, 07.11.2012р., між ПАТ "Харківгаз" та Відділом освіти Лозівської РДА, складено акт приймання-здачі виконаних робіт, відповідно до якого роботи по наданню послуг з технічного огляду, обслуговування та регулювання обладнання ГРУ, згідно договору №60-Г від 06.04.2012р., виконані, вартість послуг складає 4882,52 грн. Даний акт підписано повноважними представнками сторін та скріплено печатками установ.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов"язання за договором №60-Г, протягом терміну, передбачено п. 3.4. договору, не виконав, за надані позивачем послуги не розрахувався.

Сума відповідної заборгованості підтверджується підписаним з обох сторін актом звірки взаєморозрахунків від 13.06.2014р.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов"язань за договором № 60-Г, заборгованість відповідача перед позивачем складає 5731,68 грн., з яких: 4882,52 грн. - сума основної заборгованості; 233,96 грн. - сума 3% річних; 615,20 грн. - інфляційні.

Дані обставини і стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до cт. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт надання послуг, передбачених сторонами у договорі №60-Г від 06.04.2012р., підтверджується підписаним сторонами 07.11.2012р. та скріпленим печатками установ, актом приймання-здачі виконаних робіт, відповідно до якого роботи по наданню послуг з технічного огляду, обслуговування та регулювання обладнання ГРУ, згідно договору №60-Г від 06.04.2012р., виконані, вартість послуг складає 4882,52 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати за надані йому послуги за договором №60-Г від 06.04.2012р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право, в тому числі, подавати докази.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати суму боргу за договором №60-Г від 06.04.2012р. в сумі 4882,52 грн., суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 4882,52 грн. заборгованості за договором №60-Г на виконання робіт з технічного огляду ГРУ від 06.04.2012р. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, визнаною відповідачем, тому такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 233,96 грн. та 615,20 грн. інфляційних витрат, нарахованих згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані (здійснений позивачем розрахунок перевірено судом).

Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

Враховуючи викладені вище оставини, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати в даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 598, 612, 626-629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст 20, 173, 174, 179, 193, 198 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Лозівської районної державної адміністрації (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Лозовського, 10-А, код ЄДРПОУ 02146162) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500) суму заборгованості за договором №60-Г від 06.04.2012р. в сумі 5731,68 грн. (з яких: з яких: 4882,52 грн. - сума основної заборгованості; 233,96 грн. - сума 3% річних; 615,20 грн. - інфляційн) та 1827,00 грн. суму сплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання рішеннм законної сили.

Повне рішення складено 12.09.2014 р.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/3421/14